Допомога птахам. Твір – роздум на морально-етичну тему
Ми прогулювалися вузькою, дуже затишною набережною. По праву руку протікала річка, із зарослими комишами та верболозом, берегами. Понад саму водичку виструнчилися незнайомі жовтенькі квіточки. Хоча була вже середина місяця травня, довгоочікуване тепло ще не прийшло. Деревця весело шуміли світло-зеленим молоденьким листям. Набережна, попри те, що знаходилася майже в самому центрі міста, була безлюдною. Напевне тому, що це була неділя і люди займалися хатніми справами. Поряд на трасі безперервно рухалися автомобілі для них не було різниці –
Привертали увагу своєю незгодою та невгамовністю забіяки – горобці. Вони з’ясовували стосунки спочатку поміж собою, а потім перекинулися на ворону., запрошуючи нас у свідки своїми голосними криками.
Аж раптом ми почули знайомий свист. Це низенько над водою пролетіли дві качки. Свист ішов від розмаху крил, які с з силою розрізали повітря. Вони полетіли до мосту і назад декілька разів. Нам здалося, що вони когось ретельно розшукують.
Наступна зустріч з качками була несподіваною і незвичайною. Нам довелося спостерігати, як три крижні поважно розгулювали по набережній, а ще один наближався
Крижні прогулювалися поруч з автомобільною дорогою, дивитися на них було навдивовижу цікаво. Одна з них мала яскраво-зелену голову та шию, біленький комірець, брунатні груди, а пір’я на тулубі та крилах переливалося відтінками блакитного і зеленого. Як ми пізніше довідались, таке кольорове вбрання мають качки – самці. А особини жіночої статі набагато скромніші. Вони переважно насиченого сірого кольору.
Що ж привело їх сюди? Набридла сирість і вони вирішили погрітися на сонечку? Чи потрапили сюди випадково, з цікавості?
Спостерігаючи за нашими меншими друзями, ми були горді з того, що у нашому місті їх не екала жодна небезпека. Адже ми були впевнені, що мешканці нашого міста не ображають пернатих. Колись взимку нам довелося бачити, як качки збиралися купкою на ділянці річки, яку не встиг скувати мороз. Перехожі завжди підгодовували птахів шматочками хліба. Ми самі не один раз приходили сюди взимку. Наші пернаті друзі завжди чекали на нас, підходили до берега і отримували частування.
Для того, щоб річка повноцінно жила, міські служби постійно очищають її береги від залишків сміття. Зовсім недавно ми помітили, що на нашій річці затишно не тільки качкам. Над водою з’явилися чайки озерні. А, як відомо, там, де є чайки, є і риба.
Працівники комунальної служби міста стежать за тим, щоб вода в річці завжди була чистою, проводять необхідні хімічні аналізи, а ті підприємства. Котрі раніше масово скидали в річку стоки, обладнали у себе відповідні фільтри.
Трохи постоявши, ми рушили далі. Качки покрокували на безпечну відстань. Ми весь час озирались. Прогулянка вдалася і ми поверталися з хорошим настроєм. Адже завжди приємно спостерігати за тим, як люди дбають про тварин, птахів, та і про все довкілля. Можна впевнено сказати, що у жителів нашого міста, а я маю надію, що таких міст у країні більшість, не втратили за повсякденними клопотами отих моральних якостей і цінностей. Їм приносить естетичне задоволення спостерігати за безпечним життям качок, які, надіюсь, назавжди оселилися на нашій річці.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)