Дружба – найбільше багатство (твір-роздум на морально-етичну тему)

Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти щастя, що вважається найбільшою неперехідною цінністю.

Щастя буває різним. Для одних щастя – гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, хтось – у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи не найголовніше мати надійних друзів? Філософ, людина великої мудрості, Г. С. Сковорода навчав: “Друг вірний – захист міцний”. Справді, як важливо, коли в горі чи радості поряд є той, хто розрадить чи розділить з тобою радість:

Є дружби

різні. Тож одна

Шампанським піниться в бокалі,

Її випиваєш до дна

Без радості і без печалі.

А друга – без пустих прикрас,

Ознаки маючи суворі,

Духовно підіймає нас

У добрій радості і в горі.

В. Михайлюк. “Є дружби різні”

Майже всі люди важко переживають самотність. Кожен, хто відчуває самотність або вважає, що люди його не люблять, що він не користується такою популярністю, як інші, повинен усвідомити: людські стосунки – це обмін цінностями. Навіть у стосунках між двома людьми необхідно, щоб кожен з них робив певний внесок для їх підтримки. Якщо з таких стосунків користь має

лише одна сторона, то, зрозуміло, що з часом друга втратить до них інтерес. Звичайно, користь у такому випадку не можна розглядати як матеріальну вигоду.

Дружбу не треба плутати із приятельськими стосунками. Спілкування з друзями збагачує людину духовно. Кожен шукає в другові важливі для себе риси. З однією людиною ми підтримуємо зв’язок тому, що вона вміє цікаво говорити, від другої ми дістаємо важливу інформацію, третя має приємну зовнішність і поведінку, четверта – оптиміст і вміє підбадьорити, п’ята завжди готова дати добру пораду. Мабуть, у друзях ми шукаємо риси ідеалу людини. Буває й так, що з часом у людині, яку вважав другом, розчаровуєшся. Що ж діяти в такому разі? Г. С. Сковорода наставляв своїх учнів: “Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні”.

Дружба не терпить егоїзму. Є люди, які у стосунки між друзями не роблять ніякого внеску. Зрозуміло, що мало хто поважатиме таких людей, а намагатиметься обмежити зв’язки з ними, звести до приятельських. Люди іншого типу втрачають друзів і симпатії своїх знайомих через нетактовність, адже контакти з такими нікому не приємні. Нерідко це люди злосливі, в’їдливі, такі, що кепкують з інших. Хто ж буде дружити з такими?

Деякі особи не користуються повагою через те, що їх не цікавлять інші люди. Вони весь час говорять тільки про себе, а якщо хтось захоче висловитись, то не слухають, перебивають, знову заводячи мову про себе. Таким теж легко залишитись самотніми, втратити друзів:

Коли тебе забуде рідний брат,

Махни рукою, плакати не варт,

Коли тебе забуде друг – подумай,

Що сталося, що він тобі не рад.

Д. Павлцчко. “Коли тебе забуде…”

У дружбі треба вчитися бути людиною. І хоч ніхто не застрахований від помилок, головне – уміти їх помічати в себе. Той, хто прагне до самовдосконалення, до самоосвіти, приваблюватиме да себе інших людей, легко знайде друзів. Усім хочеться бачити своїм другом вірну і щиру, духовно багату, всебічно розвинену і красиву людину, людину гуманну, з відкритим серцем, вогником у душі.

Яку пораду дати тим, хто шукає друзів? Пам’ятати, що найвірніший друг – це мати, яка ніколи не зрадить, не проміняє свою дитину на найкоштовніше, готова життя віддати, щоб допомогти у скруті найдорожчій людині – синові чи доньці.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Дружба – найбільше багатство (твір-роздум на морально-етичну тему)