Чому в ліриці Лєрмонтова таке велике місце посідає тема самотності

І. “Поет іншої епохи”. (Зміна становища поета в суспільстві з часів Пушкіна. Розрив з аудиторією. Історична обстановка: реакція 30-х років XІX століття (епоха Миколи І). Неможливість активної дії в цей період. Поезія Лєрмонтова – віддзеркалення настрою часу.)
ІІ. Тема самотності – характерна тема для лірики Лєрмонтова. (Установка на протиставлення ліричного “я” поета і світу. (“Нет, я не Байрон…”, “Наполеон”). Почуття самотності пов’язане з незадоволеністю станом суспільства (“Как часто пестрою толпою окружен”,

“Пророк”). Скарга на своє покоління. Туга за минулим. (“Дума”, “Печально я гляжу на наше поколенье…”). Головний мотив самотності розкривається як внутрішня боротьба (“Жизнь скучна, когда боренья нет…”, “Мне нужно действовать”, “Парус”).
ІІІ. Пошук шляху виходу з самотності. (Вихід – у єднанні з природою (пейзажна лірика: “Когда волнуется желтеющая нива…”, “Тучи”, “Утес”, “На севере диком…”). Звертання до Бога (“Молитва”). Пошук “душі рідної” (інтимна лірика, присвяти друзям: “Я не унижусь пред тобой”, “Нет, не тебя так пылко…”, “К друзьям”). На думку Лєрмонтова, світ, його мораль і етика, перетворює почуття на їх протилежність, залишаючи “порожнє серце”.)
ІV. Висновок. (Лєрмонтов був самотній на своїй Батьківщині. Неприйняття сучасного йому світу – його життєва позиція.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Чому в ліриці Лєрмонтова таке велике місце посідає тема самотності