Чи потрібні суспільству сильні особистості, подібні до Чіполло? (За твором Т. Манна “Маріо і чарівник”)
У юнацькі роки Томас Манн захоплювався філософією Ніцше. Він переживав піднесення, душевний запал, читаючи книги цього німецького філософа, духовний і стилістичний вплив якого позначається уже в ранніх творах Томаса Манна.
Енергетика творчості Ніцше, його концепція надлюдини, яку він обгрунтував у книзі “Гак казав Заратустра”, він продовжував розвивати в інших творах. Фашизм, який виник у Європі, взяв за свої гасла ідеї Ніцше, і Томас Манн переглянув своє ставлення до творчості філософа. Він замислився над тим, чому руйнівні сили
У новелі “Маріо і чарівник” письменник доводить, що справжнє мистецтво має бути натхненне “духом суспільного обов’язку і служіння”, а сильна особис тість, яка не рахується з почуттями інших людей, зазнає краху.
Кавальєро Чіполло – “мандрівний віртуоз, майстер розважати публіку” – ви явився гіпнотизером, який перетворив свої вистави на
Історія людства знає багато прикладів, коли сильна особистість приходить до влади і перетворює людей на натовп, стадо, яке слухняно танцює під свист нагая.
XVІІІ століття – це зліт зірки Наполеона. У перші роки правління він мав підтримку населення, любов мільйонів юнаків і людей середнього віку. Бонапарт бувУїюдиною революції, проповідував свободу. З його приходом до влади пожвавилась економіка, зріс добробут населення, піднеслась національна гідність. Але багаторічні війни призвели до економічної кризи, а пихатість маленького чоловіка викликала обурення і неприязнь.
Наполеон Бонапарт був політичним лідером, а граф Каліостро – авантюрист італійського походження. Він здобув якісь знання з алхімії, став вправним ілюзіоністом, подорожував світом. У кожній країні Каліостро об’являв себе масоном, дурив людей, робив їх слухняними маріонетками.
Довірливі, малоосвічені люди вірили і великим завойовникам, і шарлатанам, і чарівникам, які, прикриваючись красивими гаслами, зверхньо дивилися на натовп, народи були для них засобом досягнення власних корисливих цілей.
Томае Манн у новелі “Маріо і чарівник” ставить злободенне питання: чи може народ у високорозвиненому суспільстві XX століття знову довіритися так званим національним “героям” сучасності? А їх XX століття знало немало: Муссоліні, Гіт – лер, Сталін. Потворна постать у сюртуку тримала під владою свого нагая глядачів у невеличкій залі курортного містечка, вожді зухвало знущалися з цілих народів, а суть усього цього одна – люди коряться сильній особистості, натовп не може протистояти їй. Але в підтексті новели криється ідея цього твору: треба боротися з проявами тоталітаризму, усіма можливими засобами протистояти йому. Ніхто не має права топтати людську гідність, знищувати особистість, вести суспільство до загибелі.