“Без родини нема щастя для людини” (якою я уявляю свою родину)
Кожен, хто народжується, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? Що таке щастя? Як його знайти? “Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими” (А. Лінкольн). Поглядів на це багато, та врешті кожен це з’ясовує сам для себе.
Кажуть: “Щасливими не народжуються, ними стають”. І вирішальну роль у цьому відіграє сім’я. Народна мудрість стверджує: “З родини йде життя людини”, “Без сім’ї нема щастя на землі”, “Де в сім’ї лад, там без вад”, “В сім’ї
Здавна відомо, що родина – то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов’язків. І кожна сім’я докладає зусиль, аби не всохло родове дерево, бо “Без роду нема народу”. Нагадували: “Забудеш свій рід – усохне твій корінь”. Щоб родинне життя склалося, необхідні дві умови: кохання (“То не сім’я – без любові”) і дитина (“То не родина, де не бігає дитина”, “Одна дитина – не дитина, дві дитини – пів дитини, троє дітей – ціла дитина”).
Ясна
Значення сім’ї неоціненне. Від стану охорони родинного вогнища, материнства, дитинства, батьківства вирішальною мірою залежить не тільки особисте благополуччя окремої людини, а й життєва міць народу, України. Адже духовно-моральне здоров’я людини – то найважливіша запорука процвітання нації.
Я уявляю свою родину в колі великої кількості друзів, з якими ми можемо ходити в туристичні походи, відпочивати біля моря, влаштовувати родинні свята. Крім того, оскільки я захоплююся українською сучасною музикою, то ми будемо відвідувати концерти не лише сучасних виконавців, але також і оперу, балет. Я мрію бути лікарем – педіатром. Я не знаю, хто буде за фахом мій чоловік, але це має бути людина, яка поділяє мої погляди на життя. Я сподіваюся, що зустріну такого, коли в нас почнеться “мода на непаління цигарок”, і тому діти в нас мають бути здоровими, незважаючи на всі проблеми з екологією. Хочеться, щоб у нас була затишна оселя, де б нам було всім приємно проводити час. Доречною буде китайська мудрість: “За гроші придбаєш дім, та не сімейне вогнище”.
Хочеться ще додати таке. Хай мине ця чаша мене: зневірена, зневажена сім’я – то втрачене майбутнє. Родина – то святий вузол, котрим сполучаються люди в суспільстві, то є життєдайний осередок, що плекає найвищу цінність – цвіт нації – дітей, аби кожен батько, кожна мати мали можливість повторити себе у своїх нащадках. Ми всі люди – смертні, лише рід, родина, сім’я – безсмертні. Про таку сім’ю я мрію і сподіваюся, що моя мрія здійсненна.