Балада про соняшник Іван Драч
Балада про соняшник
В соняшника були руки і ноги,
Було тіло, шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки з вітром,
Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці,
І купався коло млина, і лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки.
Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду. І раптом побачив сонце, що їхало на велосипеді, обминаючи хмари…
І застиг він на роки й століття
В золотому німому захопленні:
– Дайте покататися, дядьку!
А ні, то візьміть хоч на раму.
Дядьку, хіба вам шкода?!
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
Поезія – це “оранжеве сонце”, перед яким застигають людські душі, за яким повертаються хлоп’ячі голови. Для ліричного героя “Балади про соняшник” І. Драча поезія стала захопленням на все життя.
Схожі твори:
- Драч Іван – Балада про соняшник Навчання нагадує мені намисто, бо кожну його довгу нитку супроводжують великі і малі намистинки відкриттів. Перед тим, як чомусь навчитись, ми спершу відкриваємо для себе види мистецтв та їх витвори, коштовність яких осягаємо з часом. Усе життя ми збільшуємо кількість разків намиста, а разом з ними збільшується і кількість намистинок на мотузочках. Найвідомішим і найвитонченішим […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – де своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися […]...
- Символіка образів у творі Івана Драча “Балада про соняшник” І. Творчість Івана Драча. (Поезія Івана Драча – самобутнє і оригінальне явище в українській літературі XX століття. Багато уваги у своїх віршах поет присвятив проблемам сучасного йому суспільства, питанням технічного прогресу та його впливу на можливу долю людства, вражають поезії, де переважає тема кохання. Багато творів І. Драч присвятив темі поета і творчості. Він вважав, […]...
- Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. (Балада у І. Драча позбавлена своїх традиційних ознак: фантастичних, легендарно-історичних та героїчних рис. Натомість вона побудована на побутовому, драматично-напруженому сюжеті, в ній висвітлюються зовні буденні, але насправді незвичайні явища.) ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого. (Балада Драча – яскравий приклад […]...
- Балада про вузлики Іван Драч Балада про вузлики Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Кожного холодного чи голодного баба наділяла вузликом. Хто був безсовісний, той лишався безсовісним. А вона кожного […]...
- Аналіз “Балада про соняшник” До золотого фонду української поезії ввійшла “Балада про соняшник” (1962). Це – глибоко асоціативний сюрреалістичний твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині. Жвавий сільський підліток із щирою душею й багатою уявою пережив дивне видиво: він бігав наввипередки З вітром, рвав груші-гнилички, купався біля млина, стрибав на одній нозі, щоб вилити воду […]...
- Крила Іван Драч Крила (Новорічна балада) Через ліс – переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день як день, […]...
- Іван Федорович Драч Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинцях Тетіївського району на Київщині. Найперший вірш семикласника Івана Драча було надруковано у районній газеті “Зміна” 8 травня 1951 року. Після закінчення середньої школи в Тетієві викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого, працював інструктором райкому комсомолу. Відбув трирічну службу в армії […]...
- “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” (Іван Драч про роль мистецтва) Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним […]...
- Іван Драч Іван Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Закінчив у Тетієві середню школу й одразу почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Потім працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії. Пізніше вступив на філологічний факультет Київського університету, але навчання не закінчив, бо показав себе надто […]...
- Іван Драч про роль поезії У літературному доробку Івана Драча знаходимо низку віршів, у яких поет викладає своє кредо – тобто погляди на роль і завдання художньої літератури, зокрема поезії. Так, у вірші “Балада двох” він шукає слово, сподіваючись, що в ньому “вистигла пекельна вдача, Свідома слова, як меча”. У “Триптиху про слова” поет щиро сповідує своє заповітне бажання: “Так […]...
- Твір-опис рослини: Соняшник Серпень називають у народі вершиною літа. Зріють хліба. Під променем гарячого сонця посвітлішали поля. Король серпневого поля – соняшник. Це посланець сонця. Його знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї. Соняшник, мабуть, єдина квітка, що поєднує в собі красу і користь. Рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою голівкою. А якщо зазирнути під пелюстки, […]...
- Літературна балада Ф. Війона “Балада прикмет” Французькиіі поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник. Війон добре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався з їхнього життя і свої […]...
- Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” Балада “Вільшаний король” написана Гете у період першого веймарського десятиліття. І хоч балада була для нього улюбленим жанром і раніше, в цей час міняється тематика балад. Якщо в період “Бурі й натиску” переважали мотиви кохання, то в новому циклі Гете оспівує таємниче, неосяжне розумом. Поет розмірковує про таємниці природи, втілюючи роздуми в конкретні образи, споріднені […]...
- Проблема людини і природи у творчості Івана Драча Іван Драч – один із найсучасніших українських поетів. У літературу прийшов у 60-х роках. З перших його публікацій про нього широко заговорила критика. Це була справді нова поезія з новою поетикою. Поет прагнув до естетичного осягнення здобутків людства, їх синтезу з прадавніми джерелами, з мистецькими надбаннями свого народу. Він виробив свій неповторний метафоричний спосіб мислення, […]...
- Літературна балада у творчості поетів XVІІІ-XІX ст І. Визначення балади (танцювальна пісня з драматургічною дією, вірш про якусь незвичайну подію): 1. Автори, які розвивали жанр балади (Гете, Шиллер, поети-романтики). 2. Роль автора в баладі (автор виступає як оповідач, власне почуття приховується, авторська мова майже відсутня, тільки пояснює обставини дії). 3. Будова балади (більше нагадує драматичний, ніж ліричний твір, обов’язкова драматична кульмінація, несподіваний […]...
- Балада “Вільшаний король” та її повчальний зміст Жанр твору. (Поезію “Вільшаний король” слід віднести до жанру балади. Вона має всі ознаки цього жанру. Балада – це ліро-епічний твір середнього обсягу, який має драматичний сюжет та певну тематику (переважно фантастичну та історико-героїчну). Наприклад, “Вільшаний король” поєднує у собі елементи містичного та реатьного, має чіткий сюжет, ідею.) Запозичені мотиви. (Гете у своїй баладі “Вільшаний […]...
- Проблема людини і природи у творчості Драча Іван Драч – один із найсучасніших українських поетів. У літературу прийшов у 60-х роках. З перших його публікацій про нього широко заговорила критика. Це була справді нова поезія з новою поетикою. Поет прагнув до естетичного осягнення здобутків людства, їх синтезу з прадавніми джерелами, з мистецькими надбаннями свого народу. Він виробив свій неповторний метафоричний спосіб мислення, […]...
- Питання с відповідями До теми “Літературна балада” Поясніть, що таке балада? Слово “балада” походить від прованського “танцювати”. Балада – назва різних поетичних жанрів, які змінювалися протягом століть. У середньовічній поезії це народна танцювальна пісня любовного змісту з обов’язковим повтором-рефреном. Потім з балади зник рефрен, вона перестала бути танцювальною і перетворилася на пісню про благородне кохання. У XІX столітті балада вже являла собою […]...
- “Я знаю все, та тільки не себе…” (“Балада прикмет”) Творчість Франсуа Війона належить до періоду французького Відродження, коли актуальними стали питання не лише пізнання Довколишнього світу, але, насамперед, пізнання людини, її сутності в мінливому суспільному житті. Війона вважають неперевершеним майстром балад. До цього жанру зверталися багато письменників багатьох літератур світу, проте саме Війон залишив у своїй творчій спадщині по-новаторському повнозвучні зразки балад. У французькій […]...
- Чого вчить нас балада “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…” Багата й різноманітна усна народна творчість. Але яскравою зіркою виділяються у ній балади – один із улюблених видів словесної творчості українського народу. У них майстерно розкривається поетичний світогляд нашого народу, його міфологічні уявлення, світ його загадкової фантазії і розуміння природи. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні і трагічні події з життя. “Ой чиє ж […]...
- Літературна балада у творчості поетів-романтиків світу Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVІІІ столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки […]...
- Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
- Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич) Ім’я І. Карпенка-Карого стоїть у першім ряду корифеїв1 українського дореволюційного театру. Активний громадсько-культурний діяч, талановитий організатор театральної спраги, він був і найвидатнішим українським драматургом другої половини XІX – початку XX ст., віддавши народу понад сорок років своєї творчої діяльності спочатку в самодіяльному, а потім у професійному театрі. Дитячі роки майбутнього артиста і драматурга І. Карпенка-Карого […]...
- “Дума про Марусю Богуславку”. Балада “Бондарівна” Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно. дієслівне римування; […]...
- Іван Багряний (Іван Павлович Лозов’ягін) Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін) народився 2 жовтій 1906 р. в селищі Куземин на Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-муляра. Навчався спочатку в церковно-приходській ІІколі в Охтирці, а з 1916 по 1918 р. у вищій початковій школі. У 14-річному віці був свідком жорстокої розправи чекістів із 92-літ-піім дідусем та дядьком, чия безневинна смерть […]...
- Літературна балада у творчості поетів-романтиків Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Ґете і Шиллера. Уже у XVIII столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки […]...
- Балада у творчості поетів XVIII-XIX століть Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVIII столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки […]...
- Балада Р. Л. Стівенсона “Вересовий трунок” Роберт Льюїс Стівенсон, шотландець за походженням, працював у різноманітних жанрах: поезії, драматургії, прозі. Був відомий також як літературний критик Та романіст. Коли ми згадуємо ім’я цього видатного письменника, то одразу на пам’ять приходять його славнозвісні романи “Острів скарбів” та “Чорна стріла”. Але відомий Стівенсон і як оригінальний і цікавий поет, творчість якого тісно пов’язана з […]...
- “Альпійська балада” В. Бикова – гімн великому коханню, яке перемагає Как Ето било! Война, беда, мечта и юность, Д. Самойлов. Центральна тема творчості білоруського письменника Василя Бикова – зображення жорстокої правди Великої Вітчизняної Війни. Дія його творів відбувається, як правило, в період гітлерівської окупації у Білорусі. Але є одна повість, яка присвячена подіям за межами авторової батьківщини, – це “Альпійська балада” (1963). І річ не […]...
- Яка балада справила на мене найбільше враження і чому? (за баладою Р. Стівенсона “Вересовий трунок”) Мені дуже подобаються балади. Подобаються тим, що вони завжди хвилюють, завжди ведуть за собою в якийсь інший, іноді фантастичний, але дуже захоплюючий світ. Балади – це твори драматичні, в них є напруженість, концентрація сильних вражень, швидкий перебіг яскравих подій. Мене вразила і балада “Рукавичка” Ф. Шіллера, і “Альпухара” А. Міцкевича, і “Вільшаний король” Й. В. […]...
- “Вересковий трунок’ – балада про мужніх і волелюбних людей Коли я вперше почула “Вересковий трунок”, я ще не знала, що то за такий жанр – балада. А ім’я автора – Роберта Льюїса Стівенсона – пов’язувала тільки з “Островом скарбів”. Але це було таким другорядним поруч із цими рядками, що відразу ж вводили у сюжет – ні, вибачте, у ту сиву давнину, на скелястий берег […]...
- Романтизм творів молодого Тараса Шевченка (балада “Причинна”) Романтизм творів молодого Тараса Шевченка (балада “Причинна”) Спостерігаю стрімкий красивий осінній захід сонця. Ще зелені дерева, але вже з пожовклим листям накриває велика тінь передвечірніх сутінків. Вона повільно насувається, мов поглинає у себе все, позбавляючи сонячного світла. Сонце останніми променями прощається з землею і ховається за обрієм. Восени усі підбивають підсумки: люди збирають урожай, тварини […]...
- Іван Богун – ватажок українського козацтва (за уривками з повісті Я. Качури “Іван Богун”) Ім’я прославленого героя визвольної війни 1648-1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна донесли до нас історичні думи та пісні. Героїчна постать Івана Богуна приваблювала багатьох українських письменників. Один із них – Яків Качура. У творі Богун змальований у трагічний для нашої країни час – майже вся Україна стогнала під ярмом шляхти. Доведений до […]...
- Квітнуть соняшники Липневого ранку, коли сонце тільки-но зажевріло на сході, свої маленькі зелені голівки до нього повернули соняшники. Рожевий прозорий схід все більше і більше розпалювався, червоно-багряне сонце сходило над обрієм. Слідом за сонцем, стежачи за його рухом на небосхилі, повертали свої жовті голівки соняшники. Обережно вони розкривали свої пелюстки, і згодом маленька зелена голівка перетворювалась на […]...
- Іван ФРАНКО (поезія громадянської лірики” (збірка “З вершин і низин”) ) Відкриває розділ поезія “Гімн” (Замість пролога), яка є прологом також до всієї збірки. Провідний образ поезії – образ вічного революційного духу народу, що постає у творі як сила, “що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю”, як сила, яку ніщо не може зупинити. Революційний дух народжує силу й завзяття “добувати Хоч синам, […]...
- Тобілевич Іван Карпович (Іван Карпенко-Карий) Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий) народився 29 вересня 1845 р. в слободі Арсенівка біля Єлисаветграда. Батько його був збіднілим шляхтичем, мати походила з давнього козацького роду. Родина Тобілевичів дала Україні та світові не одного талановитого митця. Звідси походили Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті, Марія Заньковецька. Через десять років після народження Івана родина переїхала до Єлисаветграда. […]...
- Незламність духу українського народу (за поезією “Балада роду”) Одна із визначних рис поетичного таланту Івана Драча полягає у неперевершеному поєднанні філософічності роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю. Прикладом цього унікального поєднання є його «Балада роду», яка увійшла до збірки «Балади буднів» (1967 р.). Мені здається, що що баладу не можна осягнути, […]...
- Засудження жаху війни у повісті «Альпійська балада» та в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Василь Биков, пройшовши пекло війни, тяжко вистраждав гірке лихоліття партизанської Білорусі. Пізніше, в повоєнні роки, він сказав своє щире, перейняте нещадною правдою і синівським болем слово від імені тих, тодішніх вісімнадцятилітніх солдатів, яким довелося нести на своїх юних плечах жорстокий тягар війни. У центрі повісті «Альпійська балада» – самовіддане й зворушливе кохання, що спалахнуло в […]...
- І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга) І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга) Сонце котилося за дніпрові кручі, стомлене і припале пилом за день. Давня Софія… Дивишся і не можеш надивитися на цю пам’ятку, збудовану у ті далекі неспокійні часи, коли на Руську землю набігали печеніги, половці. Тоді вставали всі, кому дорога була рідна […]...