Антивоєнний пафос у творчості письменників XX століття

Схожі твори:

1. Антивоєнний пафос у творчості визначних письменників XX століття Ще Перша світова війна відкрила в літературі тему антимілітаризму, національного шовінізму. В образі бравого вояка Швейка видатний чеський письменник Ярослав Гашек піддав гострій критиці імперську політику, він ніби попереджував, що війна руйнує душі людей, робить із них бездумних виконавців чужої волі. Трагедія Другої світової війни, яка охопила майже всю планету, примусила письменників переосмислити воєнну тему. […]...
2. Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта (за вибором) XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності війни присвячено чимало літературних творів […]...
3. Антивоєнний пафос у літературі XX сторіччя XX сторіччя принесло людству можливість усвідомлення себе єдиним цілим, або небачений раніше технічний прогрес. Але окрім цього саме воно породило нове жахливе явище – світові війни, трагедії вражаючого масштабу, що зачіпали відразу сотні мільйонів людей. Цілком природно, що це знайшло відображення у творчості багатьох письменників, особливо з тих країн, які безпосередньо брали участь у цих […]...
4. Протест проти війни у творчості письменників XX століття (за оповіданням Г. Белая “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”) Протест проти війни у творчості письменників XX століття (за оповіданням Г. Белая “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”) Письменники різних країн у своїх творах засуджували кровопролиття, виступали проти знищення людей, намагалися довести, що війна – це трагедія як для переможених, так і для переможців. Хемінгуей, Ремарк показують трагедію “маленької людини”, яка пройшла бойовими дорогами і […]...
5. Антивоєнний пафос романів Ганса Фаллади та Еріха Ремарка Твір за романами Ремарка “На Західному фронті без змін” і Ганса Фаллади “Юний Гедешаль”. Великий успіх у читацької публіки і різке зіткнення думок викликав у кінці 20-х років роман Еріха Марії Ремарка (1898-1970) “На Західному фронті без змін” (1929). Проте ця популярність не змогла врятувати від забуття його попередні-романи “Балаган снів” (1920) і “Зупинка біля […]...
6. Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. (Ще до того як дія розпочинається, ми чуємо діалог вербувальника з фельдфебелем. І останній виголошує думку, що мир – це безладдя, основа аморальності суспільства, “тільки війни творять лад”. Війна для нього захоплива фа, у якій гравці починають боятися миру, бо тоді доведеться підраховувати, скільки вони програли.) ІІ. Війни […]...
7. Відображення природи у творчості письменників XX століття Протягом сторіч письменники й поети російської літератури піднімають споконвічну проблему – це взаємозв’язок природи з навколишнім світом, з людиною. Тому не випадково Чингіз Торекулович Айтматов у своєму романі “Буранний полустанок” показує головного героя, Єдігея Жангельдіна, на тлі степів, холодних і байдужих до людини. На думку Айтматова, природа становить основу людського буття. Саме відношення людини до […]...
8. Антивоєнний пафос повісті І. Багряного “Огненне коло” Уперше повість “Огненне коло” з’явилася 1953 року у Німеччині у видавництві “Україна”. Задумана вона була як перша частина великого роману і має підзаголовок “Повість про І трагедію під Бродами”. У ліпні 1944 року поблизу міста Броди, що на Львівщині, Червона армія оточила й знищила корпус дивізії січових стрільців “Галичина”. Ця дивізія мала зупинити головний наступ […]...
9. Твір на тему: “Ні – війні!” в творах письменників” Ще в часи Першої світової війни у літературі були підняті такі надзвичайно важливі теми, як антимілітаризм и і боротьба проти приниження одного народу іншим. Наприклад, видатний чеський письменник Ярослав Гашек, висвітлюючи образ бравого вояки Швейка, гостро критикував тогочасну імперську політику можновладців Австрії і попереджав, що війна знищує не тільки тіла тих, що гинуть, а й […]...
10. Антифашистський пафос у романах закордонних письменників Антифашистським пафосом пронизана чудова художньо-публіцистична книга Юлиуса Фучика “Репортаж з петлею на шиї” (1943), створена у в’язниці Панкрац у Празі. Вирослий у сім’ї висококваліфікованого робітника, Фучик по своєму кругозорі й рівню культури піднявся значно вище свого найближчого оточення, але до кінця днів зберіг з рідні й близькими серцеві відносини. Про це говорять його листа з […]...
11. Мотиви перестороги у творах визначних письменників XX століття Література XX століття відзначається стійкою увагою до моральних проблем, питань історії і культури, положення людини в сучасному світі. Величезні соціальні зміни, що відбувалися в XX столітті, примусили багатьох письменників стати на захист людини, її особистості, її гуманістичних ідеалів. Жовтнева революція 1917 року в Росії гостро поставила питання взаємин людини і суспільства. Найкращі російські письменники ще […]...
12. Образ XX століття у художникув та письменників сучасності XX століття. Воно вже розпрощалося з нами, назавжди відійшло в минуле, стало історією. Яким воно залишилося в спогадах митців різних країн? Наше століття почалося з того, що разом з вірою в Бога людство втратило моральні орієнтири. Віруюча людина стала сприйматися якоюсь недосконалою, зайвою. В умовах стрімкого технічного розвитку та державного насильства гармонія змінилася хаосом, а […]...
13. Твір на тему: “Творчість письменників ХХ століття та ідея праці” Разом із урядом УНР, першим автономним урядом України, багато письменників незабаром емігрували за кордон, де й померли, не побачивши в революціях здійснення свого ідеалу – ідеалу вільної праці на вільній землі. Тема праці, тема трудівника посідала помітне місце в літературі радянського періоду. Про робітників колгоспного виробництва і робітничий клас писали Михайло Стельмах і Олесь Гончар, […]...
14. Пафос боротьби і перемоги народу у Великій Вітчизняній війні в творчості П. Тичини Треба було мати мужнє серце, чесний, світлий розум і залізний характер, щоб через марево багровочорних хмар війни, через терші невдачі і відступи, через кров матерів і дітей наших бачити майбутню перемогу. І поет, вихований соціалістичним суспільством, Комуністичною партією, в ті гіркі дні побачив нашу перемогу і в осяйній красі доніс до читача, переконуючи, що ми […]...
15. Твір на тему: “Значення праці у творчості українських письменників” Про таку працю, яка не приносить, як те мало б бути, людині радості й задоволення, а нищить її фізично й морально, з болем писали великі українські письменники Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Володимир Винниченко та багато інших. Не раз людина праці ставала жертвою трагічних обставин, “пропащою силою” і передчасно гинула. А яким […]...
16. Твір на тему: “Образи борців за національне визволення народу у творах письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття” В світовій історії літератури практично не можливо знайти випадки, коли мова свідомого народу зазнавала утисків і заборонялася. Геноцид такого роду продовжувався століттями. Українська література пройшла крізь такі труднощі та переслідування, що літераторам, котрі не зазнавали національного гніту, просто цього не зрозуміти. Кінець ХІХ – початок ХХ століття – є одним з найскладнішим періодом і в […]...
17. Рідна мова у творчості українських письменників Немає народу, байдужого до рідної мови. Мотиви звеличення рідного українського слова звучать у творах найвизначніших синів України. Поетичне слово закликало народ берегти мову, бо, як писав С. Воробкевич у вірші «Мово рідна», хто забуває рідне слово, «той у грудях не серденько, тілько камінь має». У кріпацькій поневоленій Україні лунало застереження Тараса Шевченка: Хто матір забуває, […]...
18. Попередники й последовател і героя роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Печорина у творчості російських письменників 1. Печорин – герой різних часів. 2. Чацкий – попередник Печорина. 3. Ставрогин – послідовник Печорина. У своєму творі я хочу розповісти про ті образи й добутки російських письменників, які є “родичами” Печорина з роману М. Ю. Лормонтова “Герой нашого часу”. Всім відомо, що образ Печорина збірний, автор втілив у ньому риси типових представників свого […]...
19. Ідеал сильної української жінки в творчості українських письменників (за романом «Поклади золота») Гармонійне, лагідне мислення українця-хлібороба тяжіє до ідеалу жінки як Землі-годувальниці й берегині. Тому й образ України більшість із нас співвідносить із жінкою. Національне відродження 20-х років висунуло цілий ряд тлумачень образу сильної, взірцевої жінки – матері, соратниці, громадянки молодої країни. Ми розглянемо соціально-детективний роман Володимира Винниченка «Поклади золота». Твір описує життя української інтелігенції в Парижі […]...
20. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
21. Проблема можливості відображення сучасного світу у театрі іі половини xx століття (на прикладі творчості Ф. Дюрренматта) У 1955 році Фрідріх Дюрренматт опублікував книгу “Проблеми театру” про сучасну, в тому числі і власну, драматургію. Саме тут вперше було порушено питання про спроможність театрального мистецтва відобразити сучасний світ. Мова йде про пошук нових форм вираження в сучасному театрі. “Шиллер писав так, як він писав, тому що світ, в якому він жив, ще міг […]...
22. Твір на тему: Найвищі життєві цінності в творчості Осипа Турянського Майбутній письменник народився в с. Оглядів Радехівського району на Львівщині в селянській сім’ї. Був найстаршим серед восьми дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. Письменник воював від час першої світової війни, зазнав жахів полону, тому його твори, пропущені крізь власне серце, набувають великої значущості в скарбниці […]...
23. Загальна характеристика розвитку всесвітнього літературного процесу другої половини XІX століття Приблизно від середини до останньої чверті XІX століття “погоду” у всесвітньому (в т. ч. українському) літературному процесі робили переважно письменники-реалісти. Росіяни Ф. Достоєвський і Л. Толстой впевнено прийняли естафету французів Стендаля, Бальзака, Флобсра, англійця Діккенса і пішли далі своїх попередників. Досить згадати твори тієї доби, які увійшли до скарбниці всесвітньої літератури: “Принижені й зневажені” (1861); […]...
24. Жахливе обличчя Другої світової війни як трагічної події в історії людства XX століття Сьогодні ми починаємо вивчати розділ, який перенесе нас у події Другої світової війни, ми ознайомимося із художніми творами, які допоможуть нам проникнутись співчуттям та повагою до тих людей, які винесли на своїх плечах цю страшну війну, яка стала останнім глобальним історичним катаклізмом XX століття, жахливим свідченням духовної катастрофи, значною мірою спричиненою кризою гуманістичних цінностей. На […]...
25. Ідеал сильної української жінки в творчості українських письменників (на матеріалі романів “Поклади золота” В. Винниченка і “Тигролови” І. Багряного) Гармонійне, лагідне мислення українця-хлібороба тяжіє до ідеалу жінки як Землі-годувальниці й берегині. Тому й образ України більшість із нас співвідносить із жінкою. Національне відродження 20-х років висунуло цілий ряд тлумачень образу сильної, взірцевої жінки – матері, соратниці, громадянки молодої країни. Ми розглянемо соціально-детективний роман Володимира Винниченка “Поклади золота”. Твір описує життя української інтелігенції в Парижі […]...
26. Апокаліпсис XX століття в творчості Юрія Клена Улітку 1921 року Освальда Бургардта (Юрія Клена) спіткала біда. До революційних подій він ставився лояльно, був далекий від політики – вчителював того року в невеличкому провінційному містечку поблизу Пирятина, але це не врятувало його від арешту. Разом з іншими баришівськими вчителями, запідозреними в «буржуазному» походженні, Освальда Бургардта потягали по різних в’язницях, потім кинули до підвалу […]...
27. Тема Росії у творчості поетів Срібного століття Головне, що поєднувало творчість цих поетів і особливо залучає нашу увагу їхнім добуткам, це глибока любов до Батьківщини, до Россі й незмінна віра в її велике майбутнє. Різна доля названих поетів, що по-різному пережили трагічний період в історії Росії. Але кожному з них довелося випити із чаші страждань, що випали в той час на частку […]...
28. Пафос поезії воєнного лихоліття (за творами Володимира Сосюри) У грізні роки Великої Вітчизняної війни “під гул кривавий” на бій з ворогом йшло й художнє слово, що прирівнювалося до зброї і діяло безвідмовно. Прозові й поетичні твори, народженні духовним піднесенням, надавали захисникам рішучості відстояти рідну землю від нападника, разом з бійцями наближали перемогу. Діти йдуть, сміються… Матері з квітками Гей, радійте, люди, це наш […]...
29. “Золотий століття” давньогрецької літератури (на прикладі творчості Эсхила й Софокла) Сюжети античної літератури часто співзвучні, іноді вони перетинаються, зображуючи ті самі події. Але така співзвучність виправдана. Навіть сучасним художниками треба дечому повчитися в їхнього давнього попередників: в античному театрі, як відомо, цінувався не стільки сюжет, скільки глибина моральної й філософської проблематики, розкрита за допомогою відомого, часто так званого “мандрівного сюжету”. І справді, античні сюжети мандрують […]...
30. Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці (греки), очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли […]...
31. Твір на тему: Тема любові в поезії “срібного століття” (на прикладі творчості І. Анненского) У кожного з більших російських поетів початку XX століття був свій поетичний досвід. Майже кожний з них начинал свій творчий дебют з віршів. У кожного був свій голос, свій стиль, те, що робило одного несхожим на інші. Творчість І. Анненского мало знайомо нашим современникам. Та й при житті поета лише деякі критики й поети по […]...
32. Відповіді до теми: “Література другої половини XX століття” 1. Які з існуючих літературних течій набули подальшого розвитку в другій половині XX ст. ? У другій половині XX ст. подальшого розвитку набули екзистенціатізм (А. Камю, Ж..-П. Сартр та ін.), західний модернізм (В. Дж. Голдінг, Дж. Апдайк та ін.), наукова фантастика (Р. Бредбері, С. Лем, А. Азімов та ін.). 2. На яких засадах грунтується екзистенціалізм? […]...
33. Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Народився у с. Чорнухи на Полтавщині у бідній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Три роки (1741-1744) співав у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети (деякий час був регентом – керівником хору), це дало змогу побувати за кордоном: в Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Угорщині. Там Сковорода збагачував знання, відвідував лекції відомих учених. Протягом 1753 р. працював […]...
34. Гуманістичний пафос лірики Рильського Для лірики письменника останніх років характерна простота, ясність, філософська заглибленість. Не тільки краса природи (збірка “Троянди й виноград”), а й краса душі людської хвилювала художника. Людина, пише М. Рильський, без відчуття поезії, мистецтва не може бути по-справжньому щасливою. Якою ж повинна бути поезія, здатна схвилювати сучасника? У збірці “В затінку жайворонка” у вірші “Поетичне мистецтво” […]...
35. Трагедія громадянської війни у творах українських письменників Трагедію особливо гостро відчуває душа делікатна, ніжна, беззахисна. А ще – довірлива. Наче квітка до сонця, вона розкриває пелюстки, вітаючи життя. І раптом – чорний смерч. Губить надію, карає за простоту і наївність. Та квітка проросла навесні 1917 року. Звалася вона молодою українською республікою. Над Києвом стояв “золотий гомін”, що його так точно вловило вухо […]...
36. Григорій Косинка – видатний новеліст XX століття Творчість Григорія Косинки (справжнє прізвище – Стрілець) повертається до нас з порога смерті. Життя письменника обірвалось трагічно: він був страчений за хибним звинуваченням у приналежності до групи терористів. Та справжньою причиною загибелі був його письменницький талант, його твори, в яких він не ідеалізував більшовицькі будні, а правдиво розповів про життя України після 1917 року. Григорій […]...
37. Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Про війну написано багато віршів, романів і п’єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни. Тема війни для поета – це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення до війни став вірш О. […]...
38. Родинні традиції очима українських письменників Кіноповість О. Довженка «Україна в огні» розпочинається зворушливою картиною: «У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа… родина… Лавріна Запорожця і тихо співала «Ой піду я до роду гуляти». Сім’я – першооснова будь-якого суспільства, тому все добре і погане йде саме від неї. Здавна […]...
39. Оноре де Бальзак один з найяскравіших письменників в історії світової літератури “Король романістів”, – так назвав його Ф. Стендаль. У романах Бальзака втілені такі характерні риси реалізму, як намагання наблизитися до реалій життя, відтворити типові характери за типових обставин, соціальність. Письменника цікавили не лише окремі людські особистості, а й суспільство загалом. Не випадково у передмові до “Людської комедії” він висловив бажання бути його “секретарем”. Проте твори […]...
40. Засудження жахів війни в творчості Василя Билова та Генріха Белля Друга світова війна була найжорстокішою, найстрашнішою в історії людства. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди закарбувалося воєнне лихоліття. Застерігаючи наступні покоління від повторення катастрофи, вони розповідають про жахи війни у мемуарах, кінофільмах, книгах. Білоруський письменник В. Биков брав участь у тій війні, був лейтенантом Радянської Армії, у тяжких боях за Кіровоград “загинув” […]...