Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі”
Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу акцію представлено як сонне видіння”.
У дивному сні герой поезії бачить, як тисячі каменярів своїми залізними молотами розбивають темну гранітну скелю. Піт
Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас!..
Герої поезії готові пожертвувати власним життям заради людського щастя. Ніщо не може спинити їх на шляху до нового життя, бо вони впевнені:
Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,
Як ми проб’єм її та вирівняєм всюди,
Як наші кості тут під нею зогниють.
І образи каменярів, і образ скелі у вірші алегоричні. Гранітна скеля уособлює темряву, деспотизм, реакцію, а каменярі – силу, яка здатна повалити несправедливий лад.
Отже,
Схожі твори:
- Символіка вірша І. Франка “Каменярі” І. Пам’ятник Івану Франку на Личаківському кладовищі у Львові (могутній каменяр Розбиває молотом скелю; Франко-Каменяр: завзятий у боротьбі за прогрес, прокладав дорогу за визволення, дорогу у новий світ, висвітлив у творчості безліч проблем життя). ІІ. Вірш “Каменярі” (1878) – гімн будівникам нового суспільства. 1. Образ каменярів, “в одну громаду скутих” (вони озброєні важкими залізними молотами, […]...
- Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значущістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й нате, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. […]...
- Символіка вірша Івана Франка “Каменярі” Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” (1878). Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує […]...
- Могутня сила вірша «Каменярі» І.Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш «Каменярі» часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значимістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й на те, що дає змогу знести цей «страшний тягар». […]...
- Твір на тему: “Каменярі нашого часу. За віршем Івана Франка “Каменярі” Вірш Івана Франка “Каменярі” розповідає про необхідність непосильної праці, з якою стикаються каменярі. Стиль самого твору дещо метафоричний, оскільки в ньому описані тисячі звичайних людей-каменярів, які, як і сам автор, повинні були розбивати скелі, чому не було видно ні кінця, ні краю. Автор ніби намагається показати читачам складність і рутинність людського життя. Деякі люди ціле […]...
- Високе призначення “каменярів” (за віршем І. Франка “Каменярі”) Вірш “Каменярі” Іван Якович Франко помістив у збірку з промовистою назвою “Думи пролетарія”. Усе життя поет відчував свою близькість до народу, закликав знедолених, пригнічених рабським становищем людей боротися зі свавіллям і неправдою. Вірш “Каменярі” наповнений символічними образами, серед яких – височенна гранітна скала, символ неправди і неволі. До цієї скали приковані залізними ланцюгами тисячі борців. […]...
- І щастя всіх прийде по наших аж кістках (за твором Івана Франка “Каменярі”) Іван Франко – новатор у галицькій літературі. Не тільки у формі, літературній манері, а й у своєму ставленні до фактів життя, які він змальовує. Його цікавлять соціальні й економічні сторони сільського життя, гніт, страждання і всяка кривда. Наскрізь гуманний, людяний, Франко віддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб […]...
- Алегоричність змісту казки І. Франка “Фарбований Лис” Читаючи цю, на перший погляд, нехитру казку, розумієш, що ти вже таке зустрічав у реальному житті. І персонажа головного, і звірів лісових, і хитрість таку ж саму. Чому? Тому що Іван Франко хотів людину “замаскувати” під звірів, показуючи її дурість та високу самовпевненість. Ось, наприклад, наш головний герой – Лис Микита. Це хитрий звір, який […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту (за поезією “Каменярі”) І. Франко через усе життя проніс любов до трудового народу і прагнення полегшити його життя. Творчість письменника – це спроба наблизити прекрасне майбутнє нашої Батьківщини. І незважаючи на те, що досягнути цієї високої мети надзвичайно важко, І. Франко та тисячі таких же невтомних працівників готові присвятити цьому все життя. У поезії “Каменярі” бачить поет себе, […]...
- Сила духу – конструктивне начало в житті (за поезією І. Франка “Каменярі”) Сила духу… Її не можна побачити, бо зовні вона нічим не проявляється. Людина може бути фізично кволою, але мати надзвичайну внутрішню силу. Цю силу ми чітко відчуваємо, майже фізично. У чому вона проявляється? У твердості характеру. Людина ніколи не зупиниться на півшляху до своєї мети. Вона не зрадить ні товариша, ні ідею, ні країну, якщо […]...
- Алегоричність образу коня Шептала в однойменному оповіданні Володимира Дрозда На перший погляд, оповідання Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало” сприймається як певна казка про скривдженого гордого коня, який смиренно вибачає цю кривду людям і з “винуватою довірливістю” повертається до них після стихійної втечі. Може, кінь вже й заспокоївся, але моє серце, розтривожене душевними злетами і падіннями Шептала, не зможе заспокоїтися ще довго. Ні, це зовсім […]...
- Твір на тему: Мотиви лірики І. Франка Поетична творчість І. Франка – видатне явище в українській літературі. Вона вражає як обширом та глибиною зображення життя й душі народу, так і своєю високою ідейністю та художньою досконалістю. Простотою і глибиною своєї поезії Франко був найближчий до Шевченка. Як і великий Кобзар, Каменяр говорив саму правду. “В пісні те лише живе, що життя дало”, […]...
- Сучасне прочитання лірики І. Франка Про творчість І. Франка написано так багато, що, здається, годі було б і намагатися щось додавати. Це так, але кожне нове покоління має право на своє прочитання класики. Інакше класика б уже давно не була нікому потрібна. Що ж передусім привертає увагу, коли читаєш вірші І. Франка? Неоднозначність мислення, постійна наявність другого змістового плану. Зокрема, […]...
- Типовість подій і персонажів у творі “Суд’ Юрія Мушкетика Ю. Мушкетик – автор широковідомих прозових творів “Біла тінь”, “Крапля крові”, “Жорстоке милосердя”, “Семен Палій”, “Позиція”, “Рубіж”, “Яса”, “Смерть Сократа”, “Суд над Сенекою”. Його перу належать романи, повісті та оповідання, в яких осмислено історичну долю українського народу, формування його національної свідомості, проблеми духовності, моралі тощо. В оповіданні “Суд” Ю. Мушкетик змальовує похмуру дійсність колгоспного села […]...
- Символіка образів у творі Івана Драча “Балада про соняшник” І. Творчість Івана Драча. (Поезія Івана Драча – самобутнє і оригінальне явище в українській літературі XX століття. Багато уваги у своїх віршах поет присвятив проблемам сучасного йому суспільства, питанням технічного прогресу та його впливу на можливу долю людства, вражають поезії, де переважає тема кохання. Багато творів І. Драч присвятив темі поета і творчості. Він вважав, […]...
- Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” (1900) слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого). “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові явища розвитку капіталізму на Україні, виставляє на суд […]...
- Згубний вплив грошей на персонажів (за комедією Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”) П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, що була написана у 1890 році, слушно вважається однією з найкращих сатиричних комедій в українській драматургії. Письменник із презирством і огидою завжди ставився до зажерливості нових сільських хазяїв, яких породили соціальні зміни на Україні у 80-90-х роках минулого століття. Тому з такою силою талановитого сатирика, з таким сарказмом і гнівом […]...
- Порівняння персонажів: Обломів і Захар У романіі І. А. Гончарова “Обломівів” оголюєтьється складнийий взаємозв’язок рабстваа й барства; ідеде оповіданння про дв протилежні типи людей, що відрізняються поняттями про світі: для один мир – відвернений, ідеальний, для інш – матеріальний і практичний. Ці два типи автор описав в Обломове й Захарі. Обломів утворений, не дурний, але йому лінь що-небудь зробити для […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – де своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися […]...
- Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Вірш “Пророк” був написаний у липні-вересні 1826 року після сумнозвісних подій – страти п’яти керівників декабристського повстання. В основі вірша традиція алегоричного використання біблійних мотивів, де образ співця синонімічно наближувався до образу біблійного пророка. Такі образи вже зустрічалися у попередніх віршах О. Пушкіна, зокрема у вірші “Наслідування Корану”. Пророк […]...
- Образи другорядних персонажів у повісті О. С. Пушкіна “Дубровський” Дворянське суспільство в повісті Дубровский представлено поруч персонажів, одні йз яких зображені всебічно й повно (Троекуров, Дубровский), інші менш докладно (князь Верейский), про треті пригадується мимохіть (Ганна Савишна й інші гості Троекурова). Одним з головних героїв повести є Кирила Петрович Троекуров. У цій людині автор відобразила саму міцно варту на ногах частина дворянства, володарів світу, […]...
- Різні життєві позиції персонажів у творі В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон” У поетичному творі “Цар Плаксій і Лоскотон” В. Симоненко змальовує двох протилежних персонажів. Мені дуже подобається, як автор вміло користується словами! Країна звалася Сльозолии, три сини царя Плаксія звались Плаксуни, дочки – Нудота, Вай-Вай, Плакота… Одразу все стає зрозуміло і ясно! Мені здасться, це додає твору яскравості та краси, коли назви та імена вже певним […]...
- Честь та безчестя персонажів комедії І. Карпенна-Карого “Хазяїн” Що на сьогоднішній день означає поняття “честь”? Кожний це поняття буде трактувати по-своєму. Для одних – це сукупність вищих моральних принципів, повага, пошана, визнання інших перемог. Для інших – це “земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариш – оце життя!” Тому і героїв комедії “Хазяїн” можна поділити на два табори за цими “поняттями” честі. Очевидно, людиною […]...
- Яку роль грають образи Наполеона й Кутузова в розкритті філософського змісту роману Війна й мир? П’яніючи славою незмінної, Ти йшов крізь мир, трощачи, дроблячи… І стало, нарешті, вселеної Невмоготу носити тебе. В. Я. Брюсов У романі “Війна й мир” Толстої порушує філософське питання: що таке велика людина? – і формулює своя відповідь так: немає величі там, де немає простоти, добра й правди. Образи Наполеона й Кутузова найбільше яскраво ілюструють авторське […]...
- Символіка імен персонажів повісті “Над прірвою у житі” Джерома Девіда Селінджера Повість Селінджера із непростою тематикою, що наповнена складною символікою, тонкими ледь помітними мотивами, де ліризм оповіді поєднується з гумором, від сумного стилю він різко переходить до радісного і навпаки, де складна й багатогранна система образів, тонкий психологізм у зображенні внутрішнього світу головного героя та його відношень до інших персонажів, все це ставить повість “Над прірвою […]...
- Розмаїття образів у поезії Василя Симоненка “Можна все на світі вибирати, сину, – вибрати не можна тільки Батьківщину…” Хто не знає цих мудрих, справедливих слів, що належать перу одного з найдивовижніших українських ліриків – Василя Симоненка. Вітчизна для поета – це не тільки рідна земля, а й народ. І кожна людина – це ж маленьке “я”, з якого складеться величне “ми”. […]...
- До змісту п’єсы “Пігмаліон” Б. Шоу Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая У XX ст. виникає новий тип епічного конфлікту-конфлікт різних ідеологій, світоглядів. Виявити такий тип конфлікту під час аналізу непросто. Адже він “часто перебуває поза подієвим рядом або дублюється колізіями, що розвиваються паралельно з основним подієвим рядом… Втілюючи такий тип конфліктів, епічний драматург використовує найчастіше тактику художніх провокацій, яка […]...
- Патріотична та громадянська лірика І. Франка У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті тяжкого життя й боротьби українського народу за свої соціальні й національні права, її породило подвижницьке духовне життя великого художника слова. […]...
- Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” (коментар до вірша) Олександр Блок “знайшов” себе в літературі, створивши цілий ряд чудових добутків про батьківщину. Інтерес до даної теми символізує розквіт, творчу зрілість письменникО. У віршах, присвячених Росії – її складної історії й долі, – виражається те непідроблене почуття вдячності й любові, побожного замилування й захвату, що поет харчує до чого по-справжньому близькому й рідному, від чого […]...
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря […]...
- До змісту п’єсы “Матінка Кураж” Б. Брехта Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Відповідно до новаторської природи творчості Б. Брехта аналізувати його п’єси потрібно тільки шляхом зіставлення мікроідей епізодів, складання кількох “підводних” колізій, розпорошених у різних епізодах, в єдиний ланцюг розвитку (наприклад, тема трагедії дівочої долі, уособлена в образі Катрін, – марнування найкращих років життя в очікуванні мирних часів, втрата краси, […]...
- Мое розуміння змісту новели “Іntermezzo” та її назви Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріог, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел – “Іntermezzo”. Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко не осмисливши кожну частину, неможливо. Але зрозумівши, відразу […]...
- Проблема складових змісту твору У теорії літератури ХХ ст. існують різноманітні уявлення про “внутрішній зміст твору” та його складові. Різні точки зору постійно співіснують, суперечок майже немає, критичного розгляду також. Але всі погляди або вузькі, часткові, або містять елементи, які стосуються насправді не змісту, а форми, або взагалі відносяться до зовнішньої сфери твору. Для їх аналізу оберемо логічно-послідовний шлях, […]...
- Моє розуміння змісту новели “Іntermezzo” та її назви Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріот, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел – “Іntermezzo”. Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко не осмисливши кожну частину, неможливо. Але зрозумівши, відразу […]...
- Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими […]...
- Водити за ніс (розкриття змісту фразеологізму) Під Новий рік ми інсценували казку, а потім у нас була класна дискотека. У Влада Крижова дуже гарний фотоапарат – цифровий. Це предмет його гордощів. Він демонстрував нам знімки, які зробив під час літніх канікул. Треба визнати, що фотографував Влад справді майстерно, мабуть, у нього хист фото-художника. Ми звернулися до нього з проханням зробити кілька […]...
- До проблеми розуміння змісту роману Ежена Йонеско “Носороги” Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року (нерідко датою його народження помилково називають 1912 рік) в румунському місті Слатін. Його батько був румуном, а мати – француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції (відразу після народження хлопчика батьки переїхали до Парижа), а роки юності – у Румунії. 1929 […]...
- Добре ім’я – найкраще багатство (розкриття змісту прислів’я) У нашому будинку живе багато цікавих людей. Тут мешкає ветеринарний лікар, учитель, скрипаль, будівник метро. Мої батьки – не виняток. Батько працює в газеті, пише репортажі, мама – перукар, робить жінок привабливими. Але є така людина у нашому під’їзді, до якої зі своїми проханнями приходять додому навіть із сусідньої вулиці. Це наш сусід Василь Юхимович. […]...
- Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки І. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (Принципи народної моралі утверджували й Іван Котляревський у п’єсі “Наталка Полтавка” і Г. Квітка-Основ’яненко у повісті “Маруся”.) ІІ. Розкриття авторами душевної краси героїнь. 1. Працьовитість, доброта, ввічливість Марусі та Наталки. (Наталку з самого початку п’єси бачимо за […]...
- Моя хата скраю (розкриття змісту фразеологізму) Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі, Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За […]...