Актуальність творчості Леоніда Глібова
Талант справжнього митця проявляється в тому, що його твори залишаються актуальними в різні часи і в різні епохи.
Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав у 1853 році. Це був переломний період в історії Російської імперії: стара кріпосницька система заважала розвиватися новим капіталістичним відносинами. Настав час, коли необхідно було докорінно змінити життя суспільства. Скасування кріпосного права стало визначною віхою в житті усієї держави. Ніби передчуваючи такі зміни, частина поміщиків-кріпосників перестали турбуватися своїми
Колись мірошник Хома мав добре господарство. Млин забезпечував йому безбідне існування. Справжній хазяїн має слідкувати за порядком у хазяйстві, помічати все, що може йому загрожувати, а Хома зледачів і проспав момент, коли невеличкий струмінь води перетворився на потік і зруйнував греблю. Мірошник був упевнений, що “річка – не калюжа; води ще стане на весь вік!”, і схаменувся лише тоді, коли “вода зійшла
Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав понад 150 років тому. Колесо історії повернулося, і люди знову стали перед вибором: сидіти склавши руки і чекати, що все минеться, проблеми вирішаться самі собою, чи діяти, працювати, “гатити греблю”, щоб не поплив за водою добробут і достаток. Багато українців “проспали” свій шанс, жили за принципом: “Якось буде, бо ще ніколи так не було, щоб якось не було”. А коли побачили, що залишилися ні з чим, почали шукати “ворогів”, винуватити у своїх нещастях будь-кого, тільки не себе, не свою лінь і непередбачливість.
Звичайно, великі суспільні зрушення, реформи йдуть попереду свідомості багатьох людей, які звикли жити за усталеними нормами і не хочуть перебудовувати свою свідомість і життя. Зараз, у наш час, ми можемо бачити людей, які живуть минулим, сподіваючись на те, що все знову буде так, як раніше. їх можна тільки пожаліти. Та, разом з тим, ми стали свідками занепаду багатьох колись заможних сільських господарств. Здається, що по нашій землі пройшли чужоземні загарбники: сільськогосподарські будівлі зруйновані, поля заростають бур’янами, вікна багатьох хат навхрест забиті дошками.
У містах багато заводів зупинилися. Десятиліттями вони виробляли продукцію, яка зараз нікому не потрібна, а перебудуватися вчасно чи не змогли, чи не захотіли.
Сучасні політичні діячі, від яких залежить добробут держави, багато в чому схожі на Мірошника: гатять греблю, коли вода вже зовсім збігла, шукають причину нещасть серед дрібних курей, “без діла сотні всюди сують”, втрачають купу грошей, “а за недогарок вони людей і лають, і мордують. (Вони се так бач хазяйнують!..)”
Творчість Леоніда Глібова була актуальною в середині XІX століття і, мені здається, залишається вона актуальною і сьогодні. Людська свідомість змінюється дуже повільно і не встигає за вимогами часу. Усім нам треба пам’ятати мудрість байкарів: хочеш змінити життя – змінюйся сам!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)