Твір по збірці поезій Вітмена “Листя трави”


Творчість Вітмена вважається святинею американської літератури. Збірка “Листя трави” (1855) стала подією в історії американської поезії, “витвором розуму і мудрості”. Перше видання книги містило 12 віршів і поем без назв – щоб підкреслити цілісність поетичного задуму. До останнього прижиттєвого видання книги увійшло 400 поезій. Вітмен використовує верлібр – вільний вірш.

У своїх поезіях поет засуджує рабство, оспівує вільну людину, сповідує принцип трансценденталізму – органічного поєднання людини і космосу. На батьківщині Вітмена довгий час не визнавали, в офіційну американську літературу він увійшов тільки після смерті. Своє нове поетичне світобачення поет втілив у збірці поезій “Листя трави”. Цей твір – свідчення космі-ності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови Всесвіту, відкрит-тя і обожнювання Людини і Природи. Головним героєм є сам поет, який стає втіленням нового, вільного Людства:

Осторонь метушні стоїть моє Я, Стоїть раде, привітне, співчутливе, єдине.

Звідки ж береться внутрішня досконалість поета? Образ “літньої травинки” символізує новий Всесвіт, в основі якого не далеке холодне Небо, а теплий живий рідний зелений світ. “Брунатні мурахи”, “незліченні стебла”, “чоловіки та жінки” – все живе у ньому за

одним законом. Вітмен використовує художній прийом “каталогу”, об’єднуючи численні образи людей, тварин, комах, і стверджує гармонію всього живого. Поет веде діалог зі своєю душею, яка підказує йому, “шо основа творіння – це любов”. А джерелом любові поета є Земля:

Тільки торкнуся землі ступнею. Звідти так і зринуть сто любовей…

А “небесні закони ще треба доробляти і виправляти” – вважає поет:

Зухвале сонячне світло, Ти освітлюєш тільки поверхні, а я виявляю і поверхні, і глибини.

Поет Пропонує відкинути старих богів, бо найвища цінність – це Людина. З чого складається її “Я”? З дійсності і часу, які приймає поет, з землі і моря (“Я частинка твоя невіддільна, я одна твоя хвиля і всі твої хвилі одразу”), з душ усіх людей (“Я всіх вас знаю, я зазнав багато “мук, сумнівів, розлук, безвір’я”), з невідомості (“це не хаос, не смерть – це форма, єдність, це плин… це вічне життя, це Щастя”). Поет вірить у своє безсмертя, бо він заповідає себе землі, “щоб прорости травою”. Отже, тільки досконале, духовно повне і гармонійне Ятравинка може бути основою нового Всесвіту, а не далекі небесні закони – вважає Вітмен.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Чи потрібно підкорювати природу.
Твір по збірці поезій Вітмена “Листя трави”