“Зів’яле листя” в серці і в пам’яті поета
В історію української та світової літератури І. Франко увійшов як прозаїк, драматург, лірик, публіцист, філософ та поет. Поетична спадщина цього видатного діяча національної культури настільки різноманітна, що стислою характеристикою охопити її практично неможливо. Лірика І. Франка, найбільш ярким виразом якої являється поетична збірка “Зів’яле листя”, що вийшла в 1896 році, є виявом громадських та політичних ідеалів, зброєю боротьби проти ворогів народу, своєрідним світом, в якому поет відображав свої душевні переживання, філософські
“Зів’яле листя” в серці і в пам’яті поета – це дійсно так, бо в своїх творах не тільки трагічна історія трудового українського народу, не тільки образ передового громадського діяча, а й він сам як частина суспільства, якому Франко віддавав усі свої сили. Окрім цього, ліричний герой збірки “Зів’яле листя” – це людина, яка сповнена віри в справедливість майбутнього и можливість боротьбою змінити життя та взаємовідносини на краще. Але основа основ творів, що увійшли до цієї збірки – це духовно багата молодь, основними переживаннями якої являються
Читаючи “Зів’яле листя” ми по-новому відкриваємо для себе І. Франка, оскільки перед нами с перших поезій розгортається справжня драма героя цієї збірки, яка викликана громадськими та особистими обставинами. Збірка “Зів’яле листя” – це талановито створений образ втрачених надій та нерозділеного кохання.
“Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, сумні,
Немов криниці дно студене?”
Ліричний герой цієї збірки являє собою людину ніжної душі та сильного характеру. Три недолі домінують у творах “Зів’ялого листя” і стоять на шляху закоханих – це “хлопський рід”, “м’яке серце” і “горда душа”. Всі переживання героїв з цього приводу поет відобразив на незрівнянно високому художньому рівні і у високій духовній красі. Більшість творів цієї збірки були написані в стилі народної української пісні, тому вони достатньо легко сприймаються і сьогодні. Прикладом можна назвати вірші “Червона калино, чого в лузі гнешся?”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” та деякі інші твори, що покладені на музику.
Лірична поезія І. Франка відтворена у поетичній збірці “Зів’яле листя” дивосвітом глибокого та щирого кохання, на відображення якого поет поклав усю свою душу та серце. Достатньо причитати лише кілька творів із цієї збірки, щоб назавжди стати шанувальником видатного діяча української культури І. Франка.
“В життю ти мною згордувала.
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні –
Пісні.”
Ці пісні, які народжувались в серці поета і назавжди залишалися в його пам’яті, раз і назавжди стали яскравим прикладом ліричної творчості поета та письменника І. Франка та здобули безсмертну славу його творінням. Творчість нашого великого земляка стала пам’яткою української культури та безцінним вкладом в культурну спадщину нашого народу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)