Які місця твору О. Вишні “Перший диктант’ викликають усмішку і чому
Остап Вишня в житті був великим жартівником і гострословом. Найбільше в житті любив письменник літературу, рідну природу і дітей. Його твори зачаровують читачів. Зброя О. Вишні – сміх.
Так, читаючи оповідання “Перший диктант”, ми сміємось. Чому нам смішно? Бо те, про що розповідає автор у творі, розкриває нам цілий світ з його радощами і трагізмом.
Цей твір гумористичний. Змальовані тут персонажі та обставини, в які вони потрапляють, викликають веселий сміх. Розповідаючи про злиденне життя селянських дітей за часів царизму, автор
Водночас оповідання засвідчило, що засобами гумору можна виразити найсерйозніші думки й почуття.
Найбільше приваблює в “Першому диктанті” той епізод, де говориться про навчання сільських дітей у школі. Як не намагалася старенька вчителька навчити дітей російської мови, але не всі її засвоювали. Значення деяких слів діти не розуміли. Неправильне і недоречне їх вживання часом призводить до непорозумінь. Саме про такий випадок розповів О. Вишня. Діти написали: “За коляской бежала и лаяла собачка панской породы” замість “За коляской бежала и лаяла собачка испанской породы”. Інакше не могло бути. Тут змальована істинна картина життя тих часів і дитяче розуміння соціальних відносин. Раз пани сварливі, то й їхні собаки теж такі.
В гуморесці-оповіданні використані вислови, слова жартівливого характеру. Це теж викликає сміх. Так, наприклад, слово “марнополька” перекручене “монополька”, означає шинок, корчма. Найкращі ласощі бідних дітей тих часів – насіння соняшника, гарбузів, лісові горіхи, від яких “аж язики подубіють”. Використання в оповіданні такого типу порівнянь надає розповіді комічного характеру.
Отже, О. Вишня добре знав силу гострого сатиричного сміху. Він любив повторювати слова М. Гоголя: “Сміху боїться навіть той, хто вже нічого не боїться”. Своїми творами відомий сатирик підбадьорював людей. Його фейлетони, гуморески, оповідання вносили в життя промінчик сонця. Тонкий гумор, любов до людей, дітей властиві творам О. Вишні. Його сміх не ображає, а виліковує, виховує людей.