Втілення кращих рис трудового народу в образі Ганни-колгоспниці

“Вже сам вигляд жіночої фігури показує, що вона не призначена для надто великої праці – ні духовної, ні тілесної. Вона відчуває обов’язки життя не дійсним, а страдницьким чином”. Такої думки про слабку половину роду людського дотримувався німецький філософ Артур Шопенгауер.

Яка ж за своєю природою українська жінка? Чи відповідає цьому взірцеві? До змалювання образу жінки зверталися майже всі українські письменники, починаючи з Т. Г. Шевченка. Це Катерина з однойменної поеми поета, Ганна з “Наймички”, Галя, Мотря, Христя з

роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного, Оксана з поеми Лесі Українки “Бояриня”, Тетяна з повісті С. Васильченка “Талант”, Маруся Чурай з однойменного роману Ліни Костенко. Які вони різні, і в той же час всі вони жінки-страдниці. Але то було дев’ятнадцяте століття. А як же змінилось життя жінки двадцятого століття? Про це ми можемо говорити, прочитавши оповідання Ю. Мушкетика “Суд”.

Головна героїня цього оповідання – Ганна, талановита трудівниця, колись уславлена за благородну працю, а нині підсудна. Перед нами постає історія нелегкого життя Ганни, а водночас – історія

села, всього селянства, цілої держави, в якій сталінізм афішував себе як втілення народолюбства, анасправді був прикладом найжорстокішого антигуманізму.

Ганну судять. За що? За те, що стара хвора жінка не може відпрацювати встановлену норму трудоднів. Драма Ганни жорстока, бо судять її ті, хто вчора хвалили, отже – лицемірні й фальшиві друзі. І на цей раз сам факт суду набуває значення символу, бо ця картина над довірливою жінкою – то суд над усім тим, що зумовило кризу соціальних, національних, духовних відносин у суспільстві, отже, мусило стати підсудним. Ніхто не зміг зарадити Ганні. Тільки односельці співчували їй, обіцяли допомогти. І засудили Ганну. Тут совість села постає як його ганьба. Читач разом з автором співчуває Ганні, співпереживає з нею.

Отже, і в оповіданні “Суд” змальовано образ жінки-страдниці. Та чи довго ж ще страждати українській жінці? Важко дати впевнену відповідь на це питання. Але мені здається, що тільки повністю вільна від будь-яких пут жінка в незалежній справедливо побудованій країні позбавиться страждань.

Правда життя в ім’я торжества істини, справедливості і духовної честі, свободи – така громадянська й художня тема оповідання “Суд” Ю. Мушкетика.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Втілення кращих рис трудового народу в образі Ганни-колгоспниці