Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів…”

Схожі твори:

1. Іван Вишенський – видатний полеміст-сатирик давньої української літератури Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVІ – початку XVІІ століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон. На Афоні І. Вишенський почав свою […]...
2. Роздуми про долю рідного народу в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
3. Роздуми про долю рідного народу в посланні «І мертвим, і живим» Тарас Григорович Шевченко… Його феномен відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять. Шевченко для нас більше, ніж великий поет – він національний пророк і мученик, розіп’ятий і воскреслий. Шевченко – поет наскрізь соціальний і весь у сфері духовних […]...
4. Іван Вишенський – видатний полеміст Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVІ – початку XVІІ століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон. На Афоні І. Вишенський почав свою […]...
5. Зображення боротьби народу проти іноземної навали у козацьких літописах В Історії Української Літератури визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання ХУІІ-ХУШ ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше зпоміж тогочасних […]...
6. Зображення героїчної боротьби українського народу проти іноземної навали у козацьких літописах В історії української літератури XVІІ-XVІІІ століть визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання XVІІ-XVІІІ ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше […]...
7. Іван Вишенський – видатний український полеміст Історична доба, в яку жив Іван Вишенський, була складною і суперечливою, а сама постать Івана Вишенського оповита легендами, багато чого з його життя залишається невідомим для нас і, зважаючи на прірву часу, яка розділяє нас із ним, вже таким і залишиться. Саме життя Івана Вишенського викликає багато питань. Він народився в невеличкому містечку Судова Вишня, […]...
8. Відображення в “Думі про козака Голоту’ боротьби українського народу проти татарських загарбників Відображення в “Думі про козака Голоту” боротьби українського народу проти татарських загарбників І. Козак Голота гуляє в чистому полі, (Він не боїться жодного ворога, жодної зброї.) ІІ. Одяг козака. (Він бідний; свита з грубого полотна, онучі, шапка з овечої шкури.) ІІІ. Задум Голоти. (Походжає біля міста Килія, що біля річки Дунаю.) ІV. Розмова бородатого татарина […]...
9. Зображення боротьби народу проти ворогів В історії української літератури XVII-XVIII століть визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання XVII-XVIII ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше […]...
10. Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут’ героїчної боротьби народу Русі в XІІІ столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”, написана на конкурс, оголошений редакцією журналу “Зоря” (1882), і надрукована в цьому ж журналі 1883 року. У повісті зображено боротьбу наших пращурів проти монголо-татарської навали на […]...
11. Біографія Івана Вишенського Іван Вишенський народився в 30-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку та в Острозі. У 70-80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем. Іван Вишенський – видатний український […]...
12. Відображення в думі «Хмельницький та Барабаш» боротьби українського народу проти шляхти У героїчному епосі українського народу особливе місце посідають думи про боротьбу з польсько-шляхетськими поневолювачами у другій половині XVII століття: «Хмельницький та Барабаш», «Перемога Корсунська», «Іван Богун» та інші. …Захопивши значну частину українських земель, польські магнати перетворювали українців на своїх рабів, чинили наругу над їхніми національними почуттями, примушували зраджувати православну віру. Мобілізувавши всі фізичні та духовні […]...
13. Відображення почуття патріотизму в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” Для кожної людини є на землі щось найголовніше, найдорожче, найсвятіше, щось таке, до чого вона ставилась з особливою шанобливістю. Для Тараса Шевченка такою святинею була рідна Україна та її народ. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, усвідомлення масштабності його історії і неповторності культури. Із творчої скарбниці Тараса Шевченка можна виділити […]...
14. Твір на тему: Роздум про долю рідного в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим” Чотирнадцятого грудня 1845 року, у роковини повстання декабрістів, Шевченко закінчує політичну сатиру “І мертвим, і живим”. Послання спрямоване проти панівних класів України на захист “люду потомленого”. “Дружнєє посланіє” пройняте ідеєю сеггянської революції. Твір написаний у селі В’юнищах у маєтку Самойлова. У поміщицьких садибах, куди поета часто запрошували пани-піберали, Тарас Шевченко завжди відчував себе самостійним. Серед […]...
15. П’єса “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
16. Викриття марнославства буржуазії Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”. П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – […]...
17. П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
18. Викриття злочинного суспільства у романі “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх добутках створювали образ Петербурга, розкриваючи всі нові й нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі – не просто тло, на якому відбувається дія. Це теж своєрідне “діюча особа” – місто, що давить, душить, навіває кошмарні бачення, вселяє божевільні ідеї, […]...
19. Викриття обивателів у повісті “Людина” У домі радника прогресивно настроєний студент Лієвич І роз’яснює і відстоює ідеї жіночої емансипації, гостро критикує буковинських жінок за їх відсталість, косність, за летаргічну сплячку. Головні причини принизливого становища жінки він правильно вбачає в буржуазному ладі: “Доки сучасний устрій суспільності існуватиме,- каже він,- доти остануться вони малолітніми…” (І, 72). Лієвич І твердо вірить у суспільний […]...
20. Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників ( весь тираж) книжки з промовистою […]...
21. Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої […]...
22. Викриття злочинного суспільства у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому відбувається дія. Це теж своєрідна “дійова особа” – місто, яке давить, душить, навіває кошмарні видіння, вселяє божевільні ідеї, і […]...
23. Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що […]...
24. Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів, удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
25. Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі “Енеїда” Незважаючи на запозичений сюжет і античні імена героїв, Іван Котляревський в поемі “Енеїда” зумів змалювати життя українського народу з його соціальними бідами і історичним оптимізмом, побутом і моральними принципами, вподобаннями і невичерпним гумором. Важливе місце в ідейно-художній системі “Енеїди” посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, моральної розтлінності. У поемі відображено моральні […]...
26. Викриття міщанства й вульгарності в оповіданні А. П. Чехова “Про любов” 1. Образ Ганни Олексіївни й занароджене почуття до неї Алехина. 2. Потайлива й безмовна любов. 3. Любов і міркування про неї. …Коли любиш, то у свої міркування про цю любов потрібно виходити від вищого, від більше важливого, чим щастя або нещастя, гріх або чеснота в їхньому ходячому змісті, або не потрібно міркувати зовсім. А. П. […]...
27. Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
28. Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого […]...
29. Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентїя Пузиря (за п’єсою “Хазяїн”) Земля була найбільшим скарбом для українця XІX століття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, […]...
30. Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою і де Мопассана “Пампушка”) Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальніших письменників-психологів. Головною рисою світогляду письменника був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. Серед багатьох творів новела “Пампушка” принесла Гі де Мопассану успіх. Тема франко-пруської війни розкрита через звичайний побутовий анекдот, який тільки […]...
31. Сатиричне викриття поміщиків та чиновників у романі “Хіба ревуть воли…” “Лихо давнє й сьогочасне” – так називається одна з повістей Панаса Мирного. Так можна назвати і всю його творчу спадщину: це її лейтмотив, головна і наскрізна тема. Реалістично зображуючи представників народних мас, письменник у своїх творах з народних позицій, з народного погляду зображував панівні верстви і за кріпосницького, і за пореформеного часу. Відомо, що автори […]...
32. Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але […]...
33. Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового як засіб викриття суспільних і людських вад У нашому житті велику роль відіграє гумор, адже саме вміння подивитися на речі з усмішкою допомагає людині не втрачати силу духу в складних ситуаціях, переживати нелегкі моменти. Інколи ми одразу не бачимо, наскільки безглузді дії чинимо, і тоді теж на допомогу приходить сміх. Навіть учені довели, що він подовжує життя, бо має лікувальні властивості, позитивно […]...
34. Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало […]...
35. Викриття конформізму української еліти у творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” Жанр послання був одним із улюблених у творчості Шевченка. “Дружнєє посланіє” землякам було написано в червні 1845 року у В’юниші. Подорожі Кобзари І Україною впродовж трьох років дали йому можливість познайомитися з українськими інтелігентами, патріотами, прогресивно налаштованими людми дворянського походження. Переважно це були нащадки козацької старшини, люди, від природи наділені неабияким розумом, прагненням до знань, […]...
36. Полемічність творів Івана Вишенського Іван Вишенський – трохи загадкова і незвичайна особистість у літературі не тому, що такі скупі відомості про нього лишилися, а тому що він, хоча сам належав до церковників, так палко, так пристрасно виступив проти церковного устрою, де віра в Бога була другорядною. Він у своїх творах розмежував такі речі як віру, Церкву Божу та церковні […]...
37. Іван Вишенсьний – мислитель, богослов, полеміст Ван Вишенський ще за свого життя став дуже відомим. Щодо його життєвого шляху існує багато питань, які, на жаль, і на сьогодні залишаються без відпо – цілі. Маємо скупі автобіографічні відомості з творів письменника і кілька розрізнених документальних звісток про нього. Не знаємо, чи Вишенський – справжнє прізвище письменника, чи літературний псевдонім. Його походження пов’язують […]...
38. М. Гоголь. “вечір проти Івана купала” Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст програмового твору М. Гоголя, розкрити його зв’язок з етичними уявленнями українського народу; розвивати логічне й абстрактне мислення, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки й судження, порівнювати, робити відповідний коментар; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до народних традицій українців, переконання, що чистота душі, остереження гріха – божий і людський заповіти. […]...
39. Протест проти рабської моралі (За поезіями Степана Руданського) Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, […]...
40. Співець із народу і для народу (за поезією С. О. Єсеніна) Кожне прізвище яскравих російських поетичних дарувань асоціюється з якими-небудь явищами, предметами, викликає певний настрій. Прізвище Єсеніна для мене – це любов, природа, пісня, це сила і ніжність, це дзеркальний відбиток нашої слов’янської душі, це суть нашого життя. Дуже рано пішов із життя співець “страны березового ситца”, а вірші його усе звучать. То світлі і чисті, […]...