Відображення національної етики та естетики в повісті Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”
Ясунарі Кавабата – це видатний японський письменник, що відтворив осо бливості національної етики та естетики в художньому творі. Найвище оцінено повість “Тисяча журавлів”: премія японської Академії мистецтв та Нобелівська премія. Він був першим у японській літературі лауреатом Нобелівської премії, яка була присуджена йому 1968 року за “письменницьку майстерність, що з надзви чайною яскравістю виражає суть японського способу мислення”.
Повість “Тисяча журавлів” – це ліричний твір, тлом якого є традиційна для Японії
Кавабата подає власну думку щодо рис жіночих характерів, зображених у романі. Якщо Тікако позбавлена жіночності й здатності кохати, то Оота наділена цим сповна. Чому ж так закінчується життя цієї жінки – Оота наклала на себе руки? Тут слід згадати про те, що це твір японського автора про особливості національної етики. Отож з огляду на це згадаємо, що найгірше за етикою японця? Цс втрата честі. Оота каралася своїм почуттям до Кікудзі й соромом перед дочкою. Тож її вчинок набуває певної логіки. Повість розповідає про складні відносини людей та їхній спосіб життя й мислення. Описуючи чайну церемонію, автор знайомить читача з основними принципами естетики Японії: макото, моно-но – аваре, йодзьо. І разом із тим милуєшся дивною природою й проникаєшся розумінням скороминучості краси. Може, тому світ речей, людей і природи постає у невидимому зв’язку. Чайний посуд показано не зовсім як річ, адже в того своя історія і, здається, своя душа. Цей посуд передавався з покоління в покоління. Він мав сезонне застосування, були глечики й чашки відомих майстрів, що призначатися окремо для чоловіків і жінок. Кожна особливість багато про що говорила героям твору. Це було в їхньому світогляді, як і традиційні образи сприйняття світу. Так сприймається білосніжний журавель та фуросіки ніжної і чистої Юкіко – яскрава художня деталь, що свідчить про “возвеличування національної традиції”. Журавель у японській символіці уособлює надію, благополуччя. Не випадково саме з нею на початку повісті зустрічається Кікудзі, й дівчина з рожевим фуросіки у білих журавлях стає символом чистоти і щастя, мірилом справжності, істинності всього, що відбувається з героєм.
Кавабата підкреслював, що його метою було не стільки описати чайну церс монію, як застерегти проти її сучасної вульгаризації, спотворення. Може, тому нарівні з описом стосунків героїв автор зображує японську кераміку – чайне на чиння, що ніби живе своїм окремим життям. Тим чашкам і глечикам по кілька сотень років, і це ніби підкреслює скороминущість людського життя, по-новому дозволяючи подивитися на його цінність. Зі сторінок повісті крізь щоденні події життя людей проглядає вічність. І це викликає повагу й бажання цінувати кожну хвилину життя. Такими є уроки японської етики та естетики, подані через образи повісті “Тисяча журавлів”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)