Вибір професії – це важливо. Адже це твоя майбутня робота, щоденна праця. І якою вона буде (не лише в матеріальному плані), залежить від того, правильно ти обереш свою стежину чи ні. Я хочу стати
Якби мене спитали про те, яку пору року я люблю найбільше, відповіла б: «Звичайно, весну». Весна, по-моєму, – найчудовіша нора року! Навесні все на землі пробуджується до нового життя. Тане сніг, з’являється молода травичка,
Найсвятішим словом «мати» називають Україну – нашу незалежну державу, землю, що нас годує. Чому саме для висловлювання найщиріших, найніжніших почуттів використовують рідне й милозвучне слово «ненька»? З перших хвилин життя кожен відчуває теплоту й
Сивої давнини людство несміливо й обережно увійшло у прекрасний світ природи, щоб згодом, набравшись від неї мудрості й досвіду, стати господарем на квітучій, родючій і багатій землі. Щедра природа зустріла його ніжно й турботливо:
Сьогодні слово «духовність» згадують дуже часто, але, мабуть, не всі розуміють, його значення. Одні вважають, що духовність – це розумність. Інші – що це щось церковне. Усе в людині від душі. Вихованої душі. І
Є у місті Умані (на Черкащині) дендрологічний заповідник. Створений він 200 років тому на замовлення графа Ф. Нотоцького і названий так на честь його вродливої дружини Софії. Десятки тисяч кріпаків працювали на будівництві цієї
Музика… Вона захоплює нас, бере в полон своєю чарівністю. Слухаючи її, ми завмираємо від щастя і насолоди. Треба мати особливу душу, щоб любити музику. Чути мелодію навіть у співі вітру, шурхотінні листочків на деревах,
Сьогодні для визначення сукупності характерних ознак певної нації дуже часто вживають термін «менталітет», говорять про необхідність відродження «українського менталітету». Якими ж є українці? Яким є український менталітет? Які особливі риси української нації виявилися у
Зараз, наприкінці двадцятого сторіччя, ми вже, здається, знаємо роль людині у світі. Саме вона, знищивши природу, створила навколо себе «оточуюче середовище», саме вона поставила планету на край безодні своїми атомними безумствами; вона немовби загрожує
Я не пам’ятаю своєї першої книжки. Здається, вони завжди буди зі мною. Я люблю книжки: нові, що пахнуть ще друкарськими фарбами: старі, зачитані, клеєні-переклеєні, які, здається, зберегли тепло долонь своїх читачів. У мене є