Лепкий Б
Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою,
У бережанській тихій стороні немає вже на горбі старої хати. І синьоокого, високочолого юнака вже немає. Пішов широким, гомінким шляхом у далекий світ. Відень, Вецляр, Берлін, Краків. Але в очах своїх проніс він блакить
Він народився на Поділлі, і так трапилося, що в хаті польського повстанця Яроцького, – отож усе життя письменник невтомно працював на пограниччі двох культур – української і польської. Він працею і талантом увінчав генеалогію
Український поет Богдан Лепкий народився 1872 року на хуторі Кривенькім на Тернопільщині в родині сільського священика. Він навчався у Бережанській гімназії, в Академії мистецтв у Відні, у Віденському та Львівському університетах. Потім викладав у
Яку ж треба було мати мужність, щоб узятися за висвітлення такої складної й болючої, політично небезпечної теми! Я маю на увазі тетралогію Б. Лепкого «Мазепа». Цей твір, який я нещодавно прочитав, справив на мене
Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрал в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш «Журавлі» навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину,
Що таке щастя? На це питання, мабуть, немає, та й не може бути однозначної відповіді. Адже для кожної людини щастя своє, а сам зміст цього поняття змінюється протягом життя. Спочатку для дитини щастя –
Мешкаючи в Кракові, Богдан Лепкий з Василем Стефаником спостерігали трагічні картини життя бідного українського люду, який через Краків рушав у далекі світи шукати кращої долі. Ці спостереження знайшли своє відображення у їхній творчості: у
Поезія Б. Лепкого – небуденна подія в українській літературі. Поетична творчість митця охоплює багато явищ життя: історичне минуле України, національно-визвольну боротьбу нашого народу, його морально-етичні пошуки, духовно-культурний розвиток, звичаї, традиції тощо, вона розмаїта за
«Вітер рідного Поділля» колисав колиску письменника Богдана Лепкого. У одній із своїх поезій митець зізнається, що той благословенний вітер рідної землі «зливав на сонні вії степового запах зілля». Щедрий, овіяний легендами, заселений працьовитими романтичними