Твір-опис за картиною Н. А. Трутовського “Хворий”
Проста селянська хата. Пічка, лавка і десь глибше ліжко під маленьким віконцем. На ліжку – хворий чоловік. Відчувається, що людина хвора тяжко, навіть безнадійно. Це відчувається і в тому, як прямо, наче мертвий, лежить цей чоловік.
Це видно з фігури жінки, яка несе, мабуть, ліки хворому, а сама ледве стоїть на ногах, тримаючись рукою за стіну. Дружина чи мати? Мабуть, дружина, бо посеред кімнати стоїть дитина, дівчинка, безпорадна і сумна. Вона, схоже, й не чекає ніякої уваги до себе – не до неї дорослим. А за вікном, біля якого стоїть ліжко (власне, якась широка лавка), – день, там вулиця, видно хатку…
Можна й інакше подумати, роздивляючись цю картину: жінка щойно дізналася, що хворий помер, і у відчаї схопилася за стінку, зойкнула, налякала дівчинку – і горе оселилося в бідній чистенькій хатинці дореволюційного українського села.
Схожі твори:
- Твір-опис за картиною Т. М. Яблонської “Хліб” Ця картина створена 1949 року і зберігається у Третьяковській галереї в Москві. Це дуже жива картина, хоч, можливо, зображене на ній не зовсім сучасне. Та не в цьому річ. Художниця відтворила яскравий сонячний день у селі. Це дуже щасливий день – і це відчувається у яскравості картини. Вона золота: жовті, червоні фарби, яскраво-білі хустки на […]...
- Твір за картиною Трутовського «Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром» Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була пов’язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські сюжети: «Весільний викуп», «Побачення», «У місячну ніч» та інші. Це й не дивно з огляду на те, що дитинство майбутнього художника минуло на Харківщині. Початкову освіту він здобув в одному з приватних харківських пансіонів. Навчаючись вільним слухачем у Академії […]...
- Твір-опис за картиною Г. П. Світлицького “П. І. Чайковський на Україні” На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. (А може, це край лісу?) Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже недовго їм тремтіти на вітру, ледве утримуючись на гілках. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, ледве видно комірець білої сорочки і краєчок […]...
- Твір-опис за картиною Г. Світлицького “П. і. Чайковсьний на Україні” На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. (А може, це край лісу?) Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже листю недовго тремтіти на вітрі, ледве утримуючись на гілках. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, ледве иидно комірець білої сорочки і краєчок […]...
- “Катерина” Т. Г. Шевченка (твір-опис за картиною) Геній Т. Г. Шевченка втілився не тільки у поезії, але і в живописі. Шевченківські картини заслуговують на увагу не менше, ніж його вірші. Мені подобається, як Шевченко намалював свою улюблену героїню – Катерину. Катерина – звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. Її голову прикрашає червона стрічка з квітами. Йде дорогою вродлива […]...
- Опис за картиною М. Божія “Медсестра” Михайло Михайлович Божій відомий як майстер портретного живопису, засобами якого намагається розкрити внутрішній світ людини, підкреслити багатство та значущість цього світу. Одне зі своїх полотен Божій присвятив людині скромної, але дуже потрібної професії. Картина називається “Медсестра”. Художник написав свою героїню з великою симпатією і теплом. За допомогою світла по-особливому підкреслив її обличчя. Дівчину гарною не […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Костецького “Повернення” Цю картину можна було б назвати “Зустріч”, можна було б – “Дочекалися”, а можна – “Щастя”. Справді, мить, показана художником, – це незабутні хвилини невимовної людської радості. На порозі квартири, де в розчинені двері виглядає жінка (мати? родичка? сусідка?), – троє: він, вона і хлопчик. Чоловік і татусь повернувся з війни! Він у військовому одязі, […]...
- Козак Мамай (твір-опис за картиною) “Козак Мамай” – картина невідомого художника. На передньому плані ми бачимо портрет козака. Мабуть, він відпочиває після довгої дороги. Надворі вечір, тільки світла смужка над обрієм свідчить про те, що сонце сіло нещодавно. І степ вкриває синє вечірнє небо. Втомився козак, зліз з коня, прив’язав його до списа, сів на землю, підібгавши ноги, взяв у […]...
- Твір-опис за картиною П. Д. Мартиновича. Портрет селянина Ф. Мігаля У Харківському музеї образотворчого мистецтва цей портрет вражає силою відтворення. Може, таке враження складається через те, що селянина XІX століття (а портрет написано 1880 року) ми уявляємо не зовсім таким. Портрет Ф. Мігаля міг би бути портретом мого сучасника. Отже, реалістичність і спадкоємність духу, мабуть, зупиняють, коли йдеш галереєю музею. Ось тільки вуса несучасні, та […]...
- Твір-опис за картиною С І. Свєтославського “Зима” Може, тому, що зима – моя найулюбленіша пора року, я зупинилася на описі цієї картини. …Зимовий день у селі. Сніг на дорозі. Сніг на дахах хаток, сніг і далі – то, мабуть, поле, вкрите білим снігом. Двоє саней, у які запряжені коні: в одні – двоє, в інші – один, стоять біля паркана. І двоє […]...
- Молодий український селянин (твір-опис за картиною) Картина “Молодий український селянин Кармалюк” виконана художником В. А. Тропініним в жанрі портрета. Світло падає на обличчя і одяг селянина. Ми бачимо молодого чоловіка, не козака, а саме селянина, бо він з традиційною українською селянською зачіскою, традиційними вусами. Очі селянина карі, волосся русяве – все звичайне, типове. Одягнений він у вишивану сорочку і свитку з […]...
- Твір-опис за картиною невідомого художника “Козак Мамай” Картина “Козак Мамай” намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин. На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у […]...
- Весна на картині (твір-опис за картиною К. Білокур “Напровесні”) Відому українську художницю Катерину Білокур ми знаємо за картинами “Сніданок”, “Привіт урожаю”, “Напровесні” та іншими. Усі полотна художниці пройняті глибокою любов’ю до рідного краю. Мабуть, саме тому природа, відображена митецьким пензлем, наче жива. На картині “Напровесні” художниця зобразила нічим, на перший погляд, не привабливий пейзаж. Але це тільки на перший погляд. Придивившись уважними очима, помічаєш […]...
- Хата в літній день (твір-опис за картиною) Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, […]...
- Твір за картиною Шевандронової «В сільській бібліотеці» Ми з класом були у Художньому Музеї. Багато було там красивих картин, але одна з них запам’яталася якнайбільше. На картині І. Шевандронової «В сільській бібліотеці» зображено куточок невеликої сільської бібліотеки. Дивлячись на неї, ти нібито відчуваєш, як весело потріскують дрова, поширюючи тепло. Тут затишно і тепло, а за вікном видно засніжена сільська вулиця, хати з […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями” Серед видатних пам’яток давньоруської художньої літератури XІІ ст. почесне місце належить безсмертній повісті “Слово про Ігорів похід”. Багато художників ілюструвало цей твір. І В. О. Фаворський, і М. І. Пікова, і В. Г. Якутович. Але найкращою є картина художника В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями”. Вільно розляглося мовчазне ратне поле… Руські воїни […]...
- “Автопортрет” Т. Г. Шевченка (1840-1841) (твір-опис за картиною) Великий український поет Тарас Григорович Шевченко був ще й талановитим художником. Він любив малювати з дитинства, а після визволення з кріпацтва навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв. Автопортрет – це портрет художника, створений ним самим. Автор малює картину, споглядаючи себе в дзеркало, поставлене так, щоб освітлення падало на обличчя. Шевченко уважно вдивляється в своє відображення. Що […]...
- Жанрова картина Івана Іжакевнча “Мама йде!” (твір-опис за картиною) Навіть не читаючи назви картини, можна здогадатись, кого бачать діти, намальовані на полотні крупним планом. Дівчинка і хлопчик, старша сестричка і молодший братик, здалека впізнали свою матусю, що повертається додому. Темні дитячі очі сяють радістю і любов’ю. Картина вся пронизана любов’ю: і любов’ю дітей до мами, і їх взаємною любов’ю, і любов’ю художника до своїх […]...
- Ведмежатко гріється на сонечку (твір-опис за картиною І. Шишкіна “Ранок у сосновому лісі”) На картині видатного художника, співця рідної природи І. Шишкіна змальовано сонячний літній ранок. Зелена галявина в старому сосновому лісі осяяна першими променями сонця. Погрітися на ласкавому теплому сонечку вийшла з гущавини сім’я ведмедів: ведмедиха і троє кумедних маленьких ведмежат. Усі вони дуже симпатичні, але мені найбільше подобається те, яке лежить на старій поваленій сосні. Це […]...
- Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Напровесні” Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Вона у природи навчалася поєднувати кольори та їхні відтінки, передавати на полотні світло-тіньові переходи. На картині “Напровесні” художницею зображено ранню весну. Природа пробуджується від довгого зимового сну. Затріпотіли від лагідного подиху теплого весняного вітерця гілочки молодих верб, що виросли […]...
- Опис за картиною І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть лист турецькому султану” Російський живописець Ілля Юхимович Рєпін писав свою знамениту картину дуже довго. І, кажуть, нею він виразив народне вільнолюбство. Мені здається, художник не просто виразив – він оспівав вільнолюбство, прославив і козацьке молодецтво, і незломлений дух народу. У Запорозьку Січ прийшов лист – турецький султан пропонував запорожцям іти на службу до нього. От запорожці і вирішили […]...
- Твір-опис за картиною О. Мурашка “Похорон кошового” О. О. Мурашко – український художник кінця XІX – початку XX століття. Для центральної постаті картини позував актор М. Старицький. У центрі цієї картини (1900) ми бачимо старого козака, що несе булаву – символ влади кошового. Ліворуч від нього – молодий козак, високий, кремезний, занурений у свої думки. Позаду несуть труну на дерев’яних ношах, чорний […]...
- Твір-опис зовнішності людини за картиною до оповідання О. Донченка “Лісничиха” На ілюстрації змальовано початок зими. Пішов сніг. Він лежить пухнастою ковдрою на східцях, на діжці, гіллі дерев та кетягах горобини. Зраділа першому снігу і дівчинка. Вона вибігла надвір. її постать розміщена в центрі ілюстрації. Цю дівчинку охопило таке почуття радості, що вона вискочила з хати напівроздягнена. На ній блакитна спідничка, яку колише ледь помітний вітерець, […]...
- Твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юона “Березневе сонце” Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний] гай” І. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Худож-! ник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та […]...
- Твір за картиною Кузя «Україна» Художня фотографія є різновидом образотворчого мистецтва. Чудовий взірець такої фотографії – натюрморт «Україна». Чому саме так назвав автор свою композицію? Мабуть, тому, що на ній відображено предмети, які дорогі серцю кожного українця, бо символізують нашу Батьківщину. На столі лежить вишитий рушник. Вишивані рушники: все життя супроводжують українця: їх дарують новонародженому, подають сватам, на рушник стають […]...
- Твір за картиною Мартиновича «Козак» На картині художника П. Мартиновича «Козак» зображено простого козака. Це кремезний, дужий чоловік з суворим виразом обличчя. Його вигляд свідчить про постійну готовність дати відсіч будь-якому ворогові України. У козака сірі, пронизливі очі, над ними нависли густі чорні брови, що суворо зведені. Гострий ніс, довгі вуса, опущені донизу. І найперша ознака справжнього козака – оселедець […]...
- Все тягнеться до сонця, до весни,.. (твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юнона “Березневе сонце”) Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний гай” і. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та неповторний. […]...
- Портрет Павла Полуботка (твір-опис за картиною) На картині роботи невідомого художника бачимо портрет Павла Полуботка, історичної особи, що жив у XVІІІ столітті і був чернігівським полковником, а потім гетьманом Лівобережної України. На портреті на темному тлі зображено кремезного чоловіка середнього віку з уважними і спокійними темними очима. У нього чорні брови, чорне волосся і довгі чорні вуса. Павло Полуботок одягнений в […]...
- Твір-опис окремих предметів у художньому стилі (за картиною) Символи моєї Батьківщини (за малюнком І. Биченка “День незалежності України”). У центрі малюнка зображено тризуб, що символізує нині державу Україну. Це зображення Герба України. Тато мені розповідав, що колись навіть за натяк на тризуб у яких-небудь зображеннях людину могли посадити до в’язниці. Це було за радянських часів. Милі з дитинства символи моєї рідної землі зображені […]...
- Портрет Павла Полуботка. Твір-опис за картиною невідомого художника Українська земля завжди була багата на художньо обдарованих людей. На жаль, історія розпорядилася так, що до нас дійшло досить багато творів цих митців, але їхні імена та прізвища не збереглися. Саме завдяки невідомому митцеві ми маємо можливість дивитись на портрет Павла Полуботка. Близько двадцяти років Павло Полуботок очолював чернігівський полк. Можна припустити, що портрет був […]...
- Доля української жінки (твір-опис за картиною Т. Шевченка “Катерина”) У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, втілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. […]...
- Доля української жінки. Твір-опис за картиною Т. Г. Шевченка “Катерина” У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, утілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. […]...
- Твір-опис приміщення Тетянчина кімната Ми з Тетянкою давні подруги і частенько відвідуємо одна одну. Мені подобається бувати в неї вдома, бо там спокійно і затишно. Кімната моєї подруги приваблює, скромністю умеблювання і охайністю. Біля вікна стоїть письмовий стіл і два стільці. На столі – фотокартка в старовинній рамочці, вазочка з олівцями та фломастерами, улюблена книжка і декілька зошитів. Неподалік […]...
- Осінній день. Твір-опис за картиною О. Нечипоренка “Осінній наспів” Добре опинитися у розпал золотої осені біля лісного озерця. Після довгої дороги на березі улаштовуємо привал. Сідаємо на повалене дерево і завмираємо у німому захопленні. У дзеркалі води – золоті відблиски природи, що в’яне. В озері міниться золотими барвами листя старих величезних дерев. Вони – мов вартові озера. Дерева майже впритул підійшли до води і […]...
- Опис за картиною І. Айвазовського “Дев’ятий вал” Я дуже люблю море. Щоліта, відтоді як мені виповнилося п’ять років, батьки возять мене у Крим – “для оздоровлення”. “Оздоровлююсь” я в Криму не лише фізично. Мені здається, що коли я дивлюсь на море, у мене відпочиває душа. І справді, це таке місце, де людина відчуває “у здоровому тілі здоровий дух”. У Криму, у Феодосії, […]...
- Моя майстерня (Твір-опис приміщення) У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін – стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. […]...
- Турботлива матір. Вір опис за картиною М. Пимоненка “Квочка” Прикрасою двору була квочка. На подвір’ї було багато живності: і гуси, і качки, навіть кумедне поросятко і бичок. Але квочка виділялася своїм ошатним оперенням і лагідною вдачею. Кожен, хто її бачив, відзначав рудувате забарвлення пір’я на грудях, темно-коричневу голову, яскраво-червоний гребінь – заздрість багатьох півнів, а спина здавалася рожевою. Хвіст трошки розчепірений. Пір’ячко до пір’ячка, […]...
- Прибираю свою кімнату (твір-опис приміщення в художньому стилі) Моя кімната невелика, але дуже затишна. Коли прийшов час іти до школи, її впорядковували всією сім’єю. Праворуч від дверей стоїть письмовий стіл. На ньому стоїть письмове приладдя та глобус. Над столом знаходиться невелика книжкова полиця, на якій стоять усі мої підручники та зошити. Ліворуч – моє ліжко. Воно застелене яскравим покривалом, на ньому зручно сидять […]...
- Моя вулиця (твір-опис місцевості на основі власних спостережень) Я живу у місті Харкові, якому більше трьох століть. Це один з найбільших індустріальних, наукових і культурних центрів України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу. Я мешкаю на Салтівському житловому масиві, що дістав свою назву від Салтівського шосе, яке веде в містечко Старий Салтів. […]...
- Твір за картиною Їжакевича «Кріпаків міняють на собак» З першого погляду картина І. Їжакевича «Кріпаків міняють на собак» вражає правдивість відтворення художником важкої долі селян-кріпаків. Жахливе явище відобразив мистець: безправних, принижених людей кріпосники міняють на собак. На передньому плані – поміщики. Господар у халаті й домашніх туфлях зручно вмостився на м’якому стільці біля круглого столу, застеленого білою скатертиною. В руках у нього чубук. […]...