Твір на тему: “Яким повинен бути справжній друг” за новелою О. Генрі “Останній листок”
Новела “Останній листок” видатного американського письменника О. Генрі є надзвичайно зворушливою історією про самовіддану дружбу і самопожертви заради життя іншої людини.
Головними героями більшості творів О. Генрі звичайні американці, люди нічим не видатні, близькі своїми радощами та переживаннями до більшості читачів його творів. Мабуть, саме тому вони мали такий успіх та вважаються важливим надбанням американської літератури того часу. Новели письменника і зараз близькі кожному з нас, бо в любому з персонажів ми можемо побачити
Одним з найкращих творів письменника вважається новела “Останній листок”, в якій почуття безкорисної дружби і самовідданості, які виникли між старим невдахою художником за ім’ям Берман і молодими художницями Джонсі та Сью захоплюють читачів своєю чистотою і щирістю.
Джонсі та Сью – дві подруги, яких поєднують спільна домівка, спільні радощі та прикрості. Дружба цих дівчат більше ніж звичайне товаришування, бо кожна з них
Старого художника з дівчатами нічого не пов’язує окрім щирого бажання хоч чимось їм допомогти. Спілкувався він з молодими художницями і раніше, бо його самотність потребувала виходу його душевних прагнень та шукала споріднені душі. Під кінець свого досить сумного життя Берман поспішає витратити на дівчат свої батьківські почуття і полегшити молодим художницям їхнє життя, яке хвилює його більше, ніж своє особисте.
Мрією усього життя Бермана було створення такої картини, яку б назвали справжнім шедевром. Але життя його підходило до кінця, а шедевр так і залишився у мріях. А в цей час хвороба Джонсі поступово знесилювала дівчину, її думки вже були направлені не на те, як видужати, а лише як полегшити життя своїм друзям і зробити догляд за собою не таким обтяжливим для них. Дівчина навіть відмовляється від їжі, яку так важко було заробляти для неї Сью. Вона надумала собі, що скоро вмре і її життя закінчиться, коли впаде останній листочок плюща за вікном. На дворі негода, вітер зриває листя з лози під вікном подруг, і чим менше на плющі стає листя, тим менше залишається у Джонсі надій на одужання.
Але останній листок витримує негоду і сильний дощ. Він не злітає з гілки і своєю стійкістю надає хворій дівчині наснаги до життя. Її хвороба з рештою відступає і Джонсі одужує. Лише після цього вона дізнається, що цей стійкий до дощу та вітру останній листочок не справжній, а намальований старим художником на протилежній до вікна стіні. Берман намалював його для того, щоб надія не покинула дівчину, яка була для нього дуже дорогою. Після малювання під дощем та вітром художник гине від тієї ж хвороби, яка знесилювала і дівчину. Такою дорогою була ціна за допомогу. Але Берман вмирає з почуттям, що його життя все ж не пройшло безцільно, адже він таки намалював свій єдиний у житті шедевр – останній листок, який врятував життя дорогій для нього людині. І нехай цей шедевр вийшов не таким, як йому гадалося усе життя, але ця картина стала для нього значнішою, ніж усі шедеври світу.
Таким повинен бути “останній листок” і для нас, бо життя людини завжди повинно стояти вище за будь-яку матеріальну цінність. І ця оповідь доводить нам, що на світі існують шедеври, важливіші за всі багатства – це людяність, щира любов до ближнього та готовність до самопожертви.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)