Твір на тему: моє хоббі
Кожний народ, дбаючи про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. Тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам.
Кожний вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. А взагалі, нашому поколінню поталанило, бо живемо у цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки своєї держави, а і різних країн і народів. Саме наявність різноманітної інформації дає змогу мені і моїм ровесникам займатись улюбленою справою, обирати собі заняття до смаку.
Мої
Я не міг визначитись – і захопився технікою. У гуртку авіамоделювання мені дуже подобалося. Досвідчені керівники вчили гуртківців проектувати і збирати авіамоделі. Але я, на жаль, далі однієї моделі не пішов, більше роздивлявся моделі
Я приходив додому і сідав за малювання. Врешті-решт усім стало зрозуміло, що у мене хист до малювання. Я відновив свої заняття в ізостудії, але ненадовго, бо був єдиним хлопчиком серед багатьох дівчаток. Я сердився на весь світ, грубість ставала нормою поведінки. Сам пояснити свій стан я не міг, тільки на зло всім обмальовував паркани і стіни в кімнаті.
Я думаю, що мої батьки чинили правильно, що не сварили мене. А одного разу батько повів мене в музей образотворчого мистецтва. Більшість художників, картини яких ми бачили, були чоловіками. Я почав цікавитись життям видатних художників, дізнався, які перешкоди вони долали, щоб займатись малюванням. Я відновив заняття в ізостудії, а згодом вступив до школи, де навчався образотворчому мистецтву. Відтоді у мене два захоплення – малювання і книги.
Спочатку я читав про художників, а потім захопився історичними романами та книгами серії «Життя славетних людей». Я люблю спорт, не відмовляюся від перегляду хороших телепередач, цікавлюсь новинами музичного життя. Взагалі, я вважаю, що сучасна людина повинна бути всебічно розвиненою. Але над усе я люблю малювати.
Увесь свій вільний час я присвячую своєму улюбленому захопленню. Під час літнього відпочинку, у вихідні дні, під час подорожей з сім’єю або друзями я ніколи не забуваю свій етюдник, адже нові місця і нові враження повинні залишитися не тільки в пам’яті, а і на моїх роботах.
Невдовзі моїм однокласникам необхідно буде зробити життєвий вибір. Я думаю, що свій вибір я вже зробив, я мрію стати художником. Упевнений, що моє дитяче захоплення не було випадковим, я не мислю себе без малювання. Сподіваюсь, що мені поталанить.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)