Твір на тему: “Історія написання оповідання “Подорожнiй, коли ти прийдеш у Спа…”

Відомий німецький письменник Генріх Белль усі шість років Другої світової війни проти своєї волі був солдатом вермахту і приймав участь у бойових діях на різних фронтах. Тому провідною у його творчості стала тема антигуманності війни. Трагічні події війни назавжди обпекли серце і душу письменника.

Тему війни покладено і в основу одного з найвідоміших шедеврів Г. Белля – оповіданні під назвою “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”. Таку незвичайна назву твору письменник взяв із давньогрецького вірша, який було написано про події

у Фермопольській ущелині, де в стародавні часи загинули спартанські воїни царя Леоніда, що захищали свою Батьківщину. Автором цього віршу вважається Синонід Кеоський, а у Німеччині він став відомий у перекладі Ф. Шиллера: “Мандрівник, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут, бо так звелів нам закон”.

Спартанці у всі часи були для людства прикладом надзвичайної мужності, витримки, волі і відданості Батьківщині. Ці видатні воїни отримували фізичну і моральну загартованість у спартанських школах, про які й досить складаються легенди.

Одержима фашистська влада Німеччини першої половини

минулого століття мріяла про безмежне світове володарство і лицемірно порівнювало шовіністичне німецьке виховання з патріотичною системою спартанців.

Фраза, яку Генріх Белль виніс у заголовок оповідання, осмислено не закінчена, бо головний герой твору не встиг її дописати на шкільній дошці перед мобілізацією на Східний фронт. Але юний солдат став на тій війні не героєм, як стародавні спартанці, а лише “гарматним м’ясом”. І якщо героїчні спартанці завершили своє життя у Фермопольській ущелині героїчним та патріотичним вчинком, бо вони захищали свою вітчизну, то юні німецьких солдати гинули і калічили себе, обмануті фашистською пропагандою, яка виправдовувала справедливість загарбницьких війн.

Саме зображення пригнічення скаліченого юнака, його монолог про лживий патріотизм, який йому нав’язували ще з гімназії, в якій він провчився вісім років, повинна привести читачів до думки, що війна антигуманна і протиприродна. Замість радості майбутнього життя і пізнання світу вчорашня дитина отримує дуже страшний удар, від якого його відчуття схожі на відчуття, описані в “Апокаліпсисі”: “У ті дні люди смерті шукатимуть, та не знайдуть її, побажають померти, але смерть втече від них”.

Розповідь юнака обривається зненацька, як зненацька обривається і назва повісті. Такий фінал і така назва попереджує людство, що біблійне пророцтво може здійснитися, якщо людство не змінить своє ставлення до життя та оточуючого світу. Назва оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” – це німе запитання до читачів: “Як тепер цей безногий солдат підійде до дошки і де йому взяти руки, щоб нарешті дописати цей “початок славнозвісної епітафії трьомстам спартанцям, які, боронячись від навали персів, полягли під Фермопілами”?

Хто зможе згадати, хто зможе написати епітафії на могилах мільйонів невинних та ошуканих людей, загиблих у Другій світовій війні?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Історія написання оповідання “Подорожнiй, коли ти прийдеш у Спа…”