Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ Твір на тему: “Горе від розуму” як політична комедія

Твір на тему: “Горе від розуму” як політична комедія

Комедія “Горе від розуму” – одна зі справді реалістичних комедій у російській літературі. У тексті комедії все представлено дуже жваво, психологічно вірно.

Але сучасний читач “Горя від розуму” із працею сприймає добуток як комедію. Пояснюється це тим, що головний герой її Шацький не є комічним персонажем. Причини його розбіжностей з фамусовським суспільством занадто серйозні, і монологи Шацького, “минулого життя підлі риси”, заглушають комедійне звучання добутку. При написанні твору Грибоєдов використав елементи комедії.

Це – наявність любовної інтриги, саркастичне зображення персонажів, комізм положення Шацького в будинку Фамусова, діалоги персонажів. “Горі від розуму” – політична комедія, тому що в ній поставлені злободенні суспільні питання того часу: про державну службу, про кріпосне право, про освіту, про виховання, про рабське наслідування всьому іноземному. Реалізм “Горя від розуму” виявляється й у принципах зображення персонажів. У Грибоєдова всі персонажі – характери, вірні правді життя, яскраві, не одномірні. Персонажі “Горя від розуму” не карикатури, а точні подоби живих людей.

Грибоєдов

з гіркою іронією розкриває в діалогах і монологах персонажів тяжке становище народу й країни, де догідливість Молчаліна, кар’єризм і дурість Скалозуба, бюрократизм і чванство Фамусова, марнослів’я Решетилова переважніше розуму й розсудливості Шацького. Найбільше характеризує те суспільство, що протистоїть Шацькому, Фамусов. Недарма це суспільство ми називаємо “фамусовським”. Фамусов – типовий московський пан початку XІX століття з характерною сумішшю самодурства й патріархальності. В образі Фамусова висміяне вище чиновництво, його бездіяльність на службі, чванство, хабарництво. Яскравим прикладом неробства є складання Фамусовым розкладу на тиждень, де всі дні зайняті званими обідами й вечерями. Ідеал людини для Фамусова – той, хто зробив вигідну кар’єру; при цьому для нього неважливо, якими засобами це досягнуто. Його політичні ідеали зводяться до прославляння всього старого, устояного, йому добре живеться, і він не хоче ніяких змін. Шацького він боїться й не любить, тому що бачить у ньому підвалин, бунтівника. У Фамусова вражає відверта аморальність; вона особливо небезпечна тим, що Фамусов, як знатний пан, має більшу владу над людьми. Аморальність влади не може не бути страшної й небезпечної. Фамусов, яким його створив Грибоєдов, зло не відвернене, а конкретне, живе. У його реальність віриш – і тому воно особливо лякає.

Це справедливо й відносно Скалозуба. Полковник Скалозуб відображає здрібніння, опошлення військової людини. Його грубе солдафонство, презирство до культури, неуцтво відштовхують читача. Це щасливий кар’єрист, що характеризується самим прізвищем. Але кар’єризм його злочинний. Він заснований на військових втратах в армії: “Інші, дивишся, перебиті”. Автор висміює Скалозуба як тупого й бездумного офіцера аракчеєвської пори, супротивника волі й освіти. Псевдолібералізм розкритий в образі Решетилова. “Молоді” ліберальні ідеї дають можливість цієї частини дворянства “пошуміть” у клубі. Свою діяльність вони прикривають марнослів’ям. З винятковою сатиричною силою викрита в комедії порожня й вульгарна метушня, галас і лемент, що дискредитують і гальмують ліберальний рух. По всіх якостях характеру Молчаліна теж належить до фамусовському суспільства. Читачеві він здається незначністю: боїться вимовити зайве слово, догоджає, не має власної думки, однак саме ці якості є запорукою його майбутнього успіху у фамусовському світі.

Фамусовське суспільство представлене в комедії широко й баготообразно. Це не тільки багато основних героїв, але й другорядні, епізодичні. Наприклад, Хлистова – важлива московська бариня, грубувата, владна, звикла не стримуватися в словах. Загорецький – необхідний супутник всіх Фамусовым і хлистових. “Брехунець він, картяр, злодій… /Я від нього було й дверей на запор; /Так майстер прислужити…” – говорить про нього Хлистова.

Шацький є викривачем всіх пороків суспільства. Його монолог “А судді хто?” звучить як вирок політичному ладу й моральним підвалинам фамусовського суспільства. Найбільше йому ненависний деспотизм і рабство, дурість і безчестя, розумова й моральна глухота. Він бичує підлість кріпосників Він не може мовчати, того що йому боляче й болісно бачити навколо зло й несправедливість, він ненавидить все дурне, тому що любить добро й істину. Шацький – це теж проблема. Проблема незрозумілої й висміяної інтелігенції, проблема потоптаного патріотизму й пригнобленої культури. Це навіть не проблема, а цілий аспект проблем, не побачених байдужим суспільством і в результаті декабристів, що вилилися в повстання, 1825 року.

Шацький – це прообраз декабристів, старої епохи. Комедія “Горі від розуму” зробила велике враження на сучасників і не менш сильно впливала й пізніше – аж до нашого часу. Нею захоплювалися М. В. Гоголь і Ф. М. Достоєвський, М. Е. Салтиков-Щедрін і ще багато інших російських письменників і читачі. Комедія не втратила своєї злободенності й сьогодні. Образ Шацького буде жити доти, поки на зміну одній епосі будуть приходити інші, і він завжди буде “починати нове століття”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Горе від розуму” як політична комедія Комедія “Горе від розуму” – одна з найбільш реалістичних комедій російської літератури. Але читачем нашого часу “Горе від розуму” не сприймається як комедія. Пояснюється це тим, що головний герой її – Чацький не є комічним персонажем. Причини його розбіжностей із фамусовським товариством занадто серйозні, і монологи Чацького, що викривають “минулого життя найпідліші риси”, заглушують комедійне […]...
  2. Твір Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія або трагедія? Художня досконалість п’єси О. С. Грибоєдова була зрозуміла не відразу. Пушкіна назвав її “бурою в склянці води”, а до Шацькому відніс критично. Але особливих суперечок комедія не викликала й була сприйнята всіма правильно. Ті, хто розділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору й підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це й, […]...
  3. П’єса Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія чи трагедія? Художня досконалість п’єси стала зрозумілою лише згодом. Пушкін назвав її “бурею в стакані води”, а до Чацького поставився критично. Але особливих суперечок комедія не викликала і була сприйнята всіма правильно. Ті, хто поділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору в цій п’єсі і підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це і, […]...
  4. Чому п’єса Горе від розуму – комедія? Грибоєдов назвав свою п’єсу комедією, і це викликає здивування: кінцівка “Горя від розуму” зовсім не смішна й не щаслива, як це звичайно буває в комедіях. Позитивний герой Чацкий терпить повний крах: він втрачає кохану дівчину, його суспільне служіння не приносить ніякого результату, навпроти, його повідомляють божевільним, і він змушений виїхати з Москви. З огляду на […]...
  5. Коротка характеристика твору “Горе від розуму” Грибоедова А. С Жанр твору – комедія в чотирьох діях, у віршах. Головні герої-. Павло Опанасович Фамусов – керівник в казенному місці, Софья Павлівна – його дочка, Олексій Степанович Молчалин – секретар Фамусова, Олександр Андрійович Чацкий. Комедія побудована за законами класицизму, але сатиричне зображення суспільства, зображення життя в усьому її різноманітті, типізація характерів і обставин – ознаки реалізму. […]...
  6. Твір: Горе від розуму Читаючи комедію “Горе від розуму” сьогодні, розумієш, що по суті нічого не змінилося… Комедія була написана в дев’ятнадцятому столітті, а зараз – початок двадцять першого, але і в наші дні “Молчаліни розкошують на світі”, а у Чацьких – “горе від розуму “. Чому ж безсмертна комедія? Чому пороки не зжиті? Чому кращі розуми і сьогодні […]...
  7. Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, […]...
  8. Твір на тему: “Горе від розуму, розповідь від імені героя (від Софії)” При створенні п’єси “Горе від розуму” О. С. Грибоєдову вдалося гармонійно поєднати в одному творі трагічні і комічні події з новаторськими ідеями. Саме тому багато дослідників творчості видатного російського письменника називають цей твір трагікомедією або “високої комедією”. Серед головних дійових осіб п’єси можна побачити безліч позитивних і негативних героїв, наділених письменником складними характерами. Це і […]...
  9. Москва в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Наприкінці зими 1824 р. в Москві поширилася чутка, ніби з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище товариство, зображене зло і карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник невипадково обирає місцем дії своєї п’єси московські вітальні. Колискою автора була аристократична Москва. Москва, що була освіченою, вільно думала, виховала його розум […]...
  10. Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” зіграла визначну роль у справі суспільно-політичного і морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю і неуцтвом в ім’я свободи і розуму, в ім’я торжества передових ідей і справжньої культури. Ми, як і наші батьки і діди, захоплюємося художньою досконалістю […]...
  11. Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття минулий”. “Століття минулий” представлені дуже […]...
  12. “ГОРЕ ВІД РОЗУМУ” – БЕЗСМЕРТНИЙ ДОБУТОК О. С. ГРИБОЄДОВА Комедія “Горі від розуму”, написана О. С. Грибоєдовим на початку XІX століття, актуальна й для сьогоднішньої Росії. У цьому добутку автор з усією глибиною розкриває пороки, що вразили російське суспільство початку минулого століття. Однак, читаючи цей добуток, ми знаходимо в ньому й героїв нинішніх днів. Імена персонажів комедії, зібраних Грибоєдовим у будинку московського пана Павла […]...
  13. Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку (хто ж переміг у цій боротьбі – “вік нинішній” або […]...
  14. Твір на тему: – Шацький – образ “нової людини” Шкільний твір По комедії А, С. Грибоєдова “Горі від розуму”. Шацький починає нове століття верб цьому все його значення й весь розум. І. А. Гончарів. Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” зіграла видатну роль у справі суспільно-політичного й морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю […]...
  15. Горе від розуму характеристика образа Софія (Софія) Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Софія (Софія) Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же […]...
  16. Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна (ідеологічна) сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”, що боїться будь-яких суспільних змін, […]...
  17. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, […]...
  18. Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря поруч із кімнатою дочки. Занепокоєння […]...
  19. Суспільство в комедії “Горе від розуму” Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. […]...
  20. Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш герой їздив по світлу, але, […]...
  21. Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують […]...
  22. Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька […]...
  23. Твір на тему: Моє відношення до Чацькому й Молчаліну Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У багатій галереї образів, даних у комедії, майстерно представлені й чиновницький мир, і сановне дворянство, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні й суспільні питання того часу: про кріпосне право, […]...
  24. Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до трьох типів: “Фамусови, кандидати у […]...
  25. Горе від розуму характеристика образу Чацкий Олександр Андреич Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності і лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, в яку Ч. був взаємно закоханий і яка тепер закохана в догідливого […]...
  26. Горе від розуму характеристика образу Молчалин Олексій Степанович Молчалин Олексій Степаныч – головний негативний персонаж комедії, амплуа безглуздого коханця; сердечний друг Софії, в душі що зневажає її; тінь Фамусова, антагоніст Чацкого, чиїй полум’яній балакучості невигідно протиставлена молчалинская безсловесність(підкреслена до того ж прізвищем, що “мовчазно говорить”). Переведений Фамусовым з Твері, завдяки його протекції отримав чин колезького асесора; числиться “по архівах”, але фактично перебуває особистим, […]...
  27. Горе від розуму (скорочено) Рано вранці служниця Ліза стукається в спальню до панночки. Софія відгукується не відразу: вона всю ніч розмовляла зі своїм коханим, секретарем батька тюрмі “, які живуть у цьому ж будинку. Нечутно з’явився батько Софії, Павло Опанасович засланні, заграє з Лізою, якої ледве вдається відбитись від пана. Злякавшись, що його можуть почути, засланні зникає. Виходячи від […]...
  28. Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього зі словами: “Серцевий друг! Люб’язний […]...
  29. Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
  30. Чацький і Молчалін (за комедією О. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) У комедії “Горе від розуму” О. С. Грибоєдов зобразив картину побуту і звичаїв дворянської Москви періоду 1815- 1825 років. Не можна не помітити контраст в характерах, переконаннях, поглядах на життя героїв комедії. Чацький і Молчалін знаходяться по різні боки бар’єра моральних цінностей, і кожний з них символізує образ частини дворянства свого часу. Молчалін – людина […]...
  31. Горе від розуму (переказ стисло) ДІЯ ПЕРША ЯВА І Вітальня, в ній великий годинник, праворуч двері в спальню Софії, звідки чутно фортепіано з флейтою, потім звуки замовкають. Лізонька спить серед кімнати, звісившись з крісла (ранок, день трохи видніється). Проснувшаяся Ліза згадує, що панянка не відпустила її з вечора: “Чекаємо одного”, і покоївка змушена терпіти незручності, страх, що все відкриється, тоді […]...
  32. Поема-комедія “Сон” та сучасна Шевченкові суспільно-політична дійсність Сатирична поема “Сон” належить до найвизначніших творів поета періоду “Трьох літ”. У цей час центральною темою його творчості стає критика самодержавно-кріпосницького ладу в сучасній поетові Росії. У поемі “Сон” це здійснюється в алегоричній формі. Шевченко дав до твору підзаголовок “комедія”, прагнучи підкреслити сатиричну спрямованість поеми. Ліричному героєві твору, що знаходився напідпитку, начебто наснився дивний сон. […]...
  33. Скорочені твори – Горе від розуму Вітальня з годинником і двома дверима. З-за одних дверей чути фортепіано, Лізонька, служниця, спить у кріслі. Музика замовкає, Лізонька прокидається, тривожиться, що вже настає ранок і стукає до Софії, своєї панночки. Софія, дочка Павла Опанасовича Фамусова, господаря будинку, московського чиновника, проводить час у своїй кімнаті з молодою людиною – Олексієм Степановичем тюрмі “, секретарем батька. […]...
  34. Твір на тему: “Образ літературного героя в комедії “Горі від розуму”” Образ літературного героя, що персоніфікує собою або інший людський тип, створюється автором літературного твору згідно цілям і завданням, що ставляться перед його дітищем. Щоб правильно освітити проблему, позначити можливі исходи її дозволу, авторові необхідно “пожвавити” не тільки головних героїв, але й найбільше повно зв’язати перипетії їхніх доль із другорядними персонажами. Комедія О. С. Грибоєдова “Горі […]...
  35. Твір на тему: “Чацький – переможець чи переможений?” Комедія О. Грибоєдова “Лихо з розуму” стоїть якимось особняком у російській літературі і від інших класичних творів відрізняється більш міцною живучістю слова. Головним персонажем комедії є Чацький, без якого просто не було б комедії, а вийшла б проста картина моралі того часу. Можна уявити, що з батьківської любові до герою своє комедії О. Грибоєдов підлестив […]...
  36. Твір на тему: “Моє враження від поеми Данте “Божественна комедія” Кожен літературний твір здатний справити сильне враження. Цілком зрозуміло, що творіння Данте під назвою “Божественна комедія” ніяк не може бути винятком з такого правила. Більше того, особисто на мене воно справило надзвичайно сильне враження. Думаю, що пам’ятати цей твір я буду ще дуже довго. Ймовірно, що одного разу мені навіть захочеться перечитати його знову. Що […]...
  37. Фігура Молчаліна в комедії Грибоєдова “Лихо від Розуму” В системі персонажів п’єси О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” важливе місце посідають жіночі образи. Центральним є образ Софії, дочки Фамусова, московського пана, керуючого в казенному місці. Її образ важко визначити однозначно. Пушкін в своїй критичній статті зауважив: “Софія написана неясно”. Французькі книжки, на які нарікає Фамусов (“Ей сну немає від французьких книг”), фортепіано, вірші, […]...
  38. Фамусов герой комедии А. С. Грибоедова “Горе от ума” Фамилию Павла Афанасьевича Фамусова производят от лат. fama – молва, слух, общественное мнение. В фамусовском доме происходит действие комедии, и сам этот дом приобретает в сюжете важное значение. События начинаются рано, когда “день чуть брежжится”, и заканчиваются, когда “последняя лампа гаснет”. С того самого момента, как бой некстати заведенных часов нарушает сонное спокойствие утра, Фамусов […]...
  39. Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В […]...
  40. Твір на тему: “Божественна комедія” Данте Аліг’єрі” Поема “Божественна комедія” – геніальний твір, вершина творчості відомого поета Данте Аліг’єрі. Увібравши в себе багато характерних рис як літератури середньовіччя, так і літератури Відродження, цей твір став по-справжньому унікальним і щодо жанру, і у відношенні сюжету, і у відношенні композиції, і за своєю поетичною своєрідністю. Сам поет назвав його просто – “Комедія”, маючи на […]...
Твір на тему: “Горе від розуму” як політична комедія
«
»