Твір на тему: “Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”

Михайло Коцюбинський уперше потрапив у Карпати 1911 р. І був вражений не знаним раніше світом – людиноприродою Гуцульщини. Уявімо собі того гуцула, який ніяк не зв’язаний з близькими й далекими краями, а всю інформацію отримує зі спілкування з природою, вірним сином якої він залишався з поганських часів. Звідси міфопоетичний світ його уявлень про розмаїття властивостей зілля, вогню, води; звідси – замовляння, плачі, язичницькі ритуали весілля, похорон… Звідси й та довершена матеріалізація гуцульських вірувань у витворах декоративно-прикладного

мистецтва. Київська кераміка, ткацтво, вишивка, килимарство, сирні коники, різьблення, карбування – це ті ж давні карпатські міфи, проте перенесені з ірреальної площини в матеріальний світ. Михайло Коцюбинський, зачарований і самим міфом, і реальним його втіленням, знайшов для своїх вражень нетлінну форму – слово. Так з’явилася повість “Тіні забутих предків”.

Сюжет повісті напрочуд простий: Марічка Гутенюк та Іван Палійчук покохали один одного. Але їхні родини ворогували. Тож ніхто з рідних і слухати не хотів про почуття закоханих. Зрештою, Марічка втопилася, а Іван, не знаходячи собі

місця ані на полонині, ані в подружньому житті з Палагною, піддався хворобливому маренню химерної з’яви своєї коханої, кинувся її шукати й зірвався зі скелі. Трембіти голосять над горами й долинами, від землі й до неба про занапащену долю закоханих, яким не судилося стати парою. Щоправда, повість не вичерпується таким безхитрісним сюжетом. Вся дивна її принада – у поезії, що постає з яскравих, мов спалах, живцем вихоплених з дійсності картин і зі зворушливих характеристик маленької Марічки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”