Трагічний конфлікт принца Гамлета з дійсністю
Мабуть, пройде ще немало часу, поки герої інших творів світової літератури зможуть якось відтіснити, послабити мою увагу до образу шекспірівського Гамлета.
І скільки б я не перечитував трагедію, кожного разу буду співчувати йому, захоплюватися його розумом і вперто шукати відповідь на питання, у чому моля гас трагедія його долі.
Я впевнений, що кожний читач знайде в «Гамлеті» щось своє, близьке його серцю й розуму. Та на першому місці завжди буде головне – це етичні проблеми: боротьба добра і зла, призначення людини на землі, протистояння
Можливо, саме тому історія про Гамлета – це, на мою думку, зображення ланцюг конфліктів. Тих самих конфліктів, що в сукупності становлять конфлікт принца Гамлета з дійсністю.
Мені б хотілося окреслити три найбільш вагомі складові цього конфлікту. Головне – це неприйняття Гамлетом-гуманістом потворних вад королівського двору. Для принца замок в Ельсинорі являє собою модель світового зла. Він це розуміє, і поступово його особистий
Гамлет у розпачі, адже йому протистоїть не тільки Клавдій і навіть не зло Ельсинора, а й світове зло. Тому перед юнаком постає питання: «Чи бути, чи не бути?» Мабуть, тільки вирішивши його, Гамлет знову здатний поважати себе як особистість:
Чи бути, чи не бути – ось питання.
Що благородніше? Користь долі І біль від гострих стріл її терпіти,
А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха,
Покласти край йому? Заснути, вмерти –
І все. (…)
Саме звідси, гадаю, виникає друга складова конфлікту Гамлета з дійсністю: протест, прагнення до боротьби зі злом розбивається власним безсиллям. Міць оточуючого зла сильніше за чесність і порядність героя.
Щоб подолати її, Гамлет повинен спочатку знищити в собі суто людські почуття: кохання (розрив з Офелією), родинні стосунки (розрив з матір’ю), щирість (гра в божевільного), чесність (необхідність брехати всім, за винятком Гораціо), гуманність (Гамлет вбиває Полонія, Лаерта, Клавдія, улаштовує страту Розснранця й Гільденстерна, стає причиною загибелі Офелії та Гер груди).
Гамлет переступає через свою туманність, але ми бачимо, що він нехтує нею не за власним бажанням. І ми розуміємо: в цьому – ще одна складова трагічного конфлікту данського принца. Все життя виховуючи в собі високі почуття, він змушений тепер знищувати їх під натиском потворної дійсності й чинити злочин. Пізнання людиною зла – ось у чому полягає трагедія Гамлета, а несприйняття цього зла – джерело конфлікту героя з дійсністю.
…Мудрим старшим другом увійшов Гамлет у моє життя, давши гідну відповідь на споконвічне питання про життєвий вибір.
Століттями вчив Шекспір своїх читачів гідності, четі й премудростям самопізнання, розповівши трагічну історію про данського принца на тлі складних філософських і моральних проблем, і я переконаний, що нові покоління так само, як минуле й сьогоднішнє, будуть по-новому, вже з власних позицій, перечитувати трагедію, відкриваючи для себе існування зла в житті і визначаючи власне ставлення до нього.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)