Тема повісті “Микола Джеря”
В літературному творі письменник користується різними способами викладу. Часто перед тим, як розповісти про події, він знайомить нас з тими місцями, де відбувається дія, змальовує навколишню обстановку або зовнішній вигляд людей. Все це буде зватися описом. Отже, опис – це показ письменником обстановки, де відбувається дія твору, змалювання природи та зовнішнього вигляду дійових осіб, окремих предметів тощо.
Опис природи чи зображення якоїсь місцевості в творі називається пейзажем (слово французького походження, означає “місцевість”).
Нечуй-Левицький
Прочитавши три перші абзаци, учитель проводить невелику бесіду, ставлячи запитання до змісту прочитаного: про що говориться на початку пейзажу? (“На початку говориться про річку Раставицю, яка тече широкою долиною між двома рядками розложистих гір”); що сказано про село? (“Село наче потонуло у вербах, проти сонця блищать бані високої церкви, між садками видніються білі хати і чорні покрівлі клунь”); що розташовано по берегах Раставиці? (“По обидва
Учні відповідають на запитання, що таке пейзаж, опис. Закінчується бесіда стислим висновком учителя.
В творах Нечуй Левїїцького, зокрема в повісті “Микола Джеря”, зустрічається багато різних пейзажів, чим досягається більшої виразності твору. Пейзаж Вербівки, яким починається повість, допомагає читачеві краще Уявити місце, де розташоване село. Ми наче йдемо слідом за автором і бачимо здалека село, яке “ніби потонуло; в вербах”. Потім детально розглядаємо, як в’ється річка,( кидаємо свій погляд на її береги, на левади, розглядаємо все те, що росте навколо нас: коноплі, соняшники, куку рудза тощо. Для більшої яскравості письменник використовує порівняння та інші художні засоби, зокрема епітети (учні дають приклади з тексту: розкішні верби, зелене море, розложисті левади, гострий важкий дух та ін.).
Багатьом предметам, зокрема Раставиці, письменник надає рис живої істоти: то вона в’ється, то передражнює здорові річки, то ховається у вербах. В цьому ж розділі подається портрет Петра Джері. Яким контрастом у порівнянні з попереднім описом сприймається цей портрет (учні читають абзац: “У хату ввійшов старий Джеря…”)! Звертаємо увагу на руки селянинакріпака, на окличне речення, як незаперечний висновок: “Скільки він вижав, перемолотив та перевіяв тими руками хліба на панщині за свій довгий вік!”
Розглядаючи описи героїв, робимо висновок, що Левицький не просто змальовує портрети, а ще й прагне викликати у нас певне почуття: симпатію до юнака Миколи, співчуття до старого Джері за його тяжке, підневільне життя.
Це буде так звана гпзртретна характеристика героїв. Щоб вона була зрозуміліша, доцільно навести ще один приклад. Учні читають абзац. “В той час на вулиці між вербами затупотів кінь”. Звертаємо увагу на прикінцеві слова: “Над ворітьми блиснули вирячкуваті неласкаві сірі очі. То був осавула”.
Автор показав лише одну деталь з портрета осавули, а вже викликав у Нас певне почуття, а саме: ненависть до панського прикажчика, який своєю жорстокістю прислужувався поміщику.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)