Микола Джеря незламний борець проти гноблення і насильства

Що треба розуміти під “явищами життя”? Так, у вірші “І виріс я на чужині” Т. Г. Шевченко розповідає про таке явище, як закріпачення царським урядом і поміщиками українського селянства. Поет розкриває тему вірша яскравими словами:

І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві…

Розповідаючи про ту ж кріпацьку неволю, Марко Вовчок в оповіданні “Горпина” зображує більш конкретне явище, а саме: свавілля поміщикасамодура, що приводить до загибелі бідної кріпачки і її дитини. Байкаря

Леоніда Глібова хвилювало таке ганебне явище в житті, як несправедливість царського суду. Це послужило темою байки “Щука”.

Темою повісті “Микола Джеря” є показ тяжкого життя і непримиренної боротьби селян проти поміщицького гніту за часів кріпацтва. Як бачимо, Нечуй-Левицький зображує також кріпосницьку дійсність, зокрема його цікавлять сміливі вчинки тієї частини селянства, яка не мирилася із жорстоким поводженням кріпосників і виступала проти них, боролася проти всякої експлуатації.

Микола Джеря – син селянина-кріпака. На початку твору він зображений здібним і працьовитим парубком.. Мати Миколи з великою

радістю розповідала сусідкам, що син вивчився читати, хоч за це довелося дати дякові багато всякої всячини: курей, полотна, яєць, грошей.

Радість матері не даремна, адже в той час, крім попа і. дякахабарника та ще писаря, більше нікого в селі не було письменного. А “Микола вчився читати з великою охотою, прочитав від дошки до дошки весь часословець і псалтир”.

Микола вмів малювати і прикрашав стіни хати своїми малюнками квітів. Він любив співати і грати на скрипці, яку сам змайстрував. Як справжній майстер, він зробив ножем модель водяного млина: “на поличці, рядом з горшками, стояла дощечка з невеличким млиновим колесом та ступами”.

Ці чудові здібності юнака не могли розвинутися в умовах неволі і рабської праці. Рано пробуджується в душі Джері незадоволення, що потім переростає у протест проти кріпаччини, неволі.

Від простих запитань, якот: “Нащо то одному чоловікові так багато хліба?” Микола, все глибше усвідомлюючи несправедливість, що існує в житті, переходить до активної боротьби проти неї. Він агітує селян йти не на панщину, а на своє поле, не йти на “згінні дні”, тобто різні роботи, вигадані паном поверх панщини. На осавулу він замахується серпом, потім організовує добру “прочуханку” цьому панському прислужнику.

Ставши бунтарем, Джеря виявляє нові риси свого характеру-сміливість, мужність, непримиренність до експлуататорів, людську гідність, зберігаючи разом з тим любов до праці, чесність, вірність у почуттях до своєї сім’ї.

Не бажаючи терпіти знущань поміщика, Микола змовляється з товаришами і тікає з села. Про це він одверто говорить Нимидорі: “Піду з села, бо тяжко мені жити; піду в ліси, піду в степи, піду в пущі й на гострі скелі, а панщину таки робить не буду і в москалі не піду”. Це був крик протесту, голос скривдженого серця.

Свій задум він здійснює. Але це не була втеча від боротьби. Ставши бурлакою, Микола і далі рішуче виступає проти підприємців, зокрема посесора Бродовського. Навіть під час першої зустрічі з ним Джеря з товаришами не приховують ненависті до гнобителів: “Вербівські бурлаки не зняли шапок, не поклонились, тільки згорда поглядали…”

Спочатку в портреті Миколи юнацьких років переважають риси, що підкреслюють його привабливість, молодість і красу: “Чорне волосся на голові, чорні рівні брови дуже виразно блищали на білій свиті. Запалене лице було гарне…”

Але суворе життя вносить серйозні зміни в зовнішній вигляд героя. З веселого жартівливого юнака він стає мовчазним, суворим селянином з гнівним поглядом. Своїм зовнішнім виглядом Джеря наганяв страх навіть на самого папа, який “зненавидів Миколу, бо вгадував у його гордих, сміливих карих очах велику ненависть до себе. Ту злість примічав він навіть в його довгих чорних вусах, в міцно стиснених губах, в твердому неласкавому голосі”.

Тяжкі переживання Джері під час розлуки з сім’єю теж передані через портретні риси: Микола “блідий, як смерть, сумний, як осіння ніч, вийшов з хати”.

Тяжке бурлакування позначається на зовнішності Миколи. Письменник подає такий його портрет: “Він так помарнів і змінився на обличчі, що його трудно було пізнати… На Миколі була чорна, мов земля, сорочка, подерта свита, старі шкарбани з дірками, звідкіль виглядали солом’яні устілки”.

Чи треба ще щось додавати до характеристики життьових умов утікачів? Так змушені були жити і поневірятися чесні працьовиті селяни лише тому, що не мирилися з сваволею кріпосників і прагнули до волі.

Проте ці жорстокі бурлацькі умови не зламали бунтарського характеру Миколи Джері. До кінця свого життя він боровся проти несправедливості й пригнічення.

Учитель може використати деякі цитати з твору, яких нема в хрестоматії. Дітям треба сказати, що в дальших розділах повісті Микола Джеря змальований таким же непримиренним борцем за волю. Він рішуче виступає проти несправедливих дій отамана рибалок Ковбаненка, мужньо тримає себе на суді, коли за наказом Бжозозського його арештовують, як втікача; не вагається постояти за правду і після повернення в рідне село, хоч йому загрожують в’язницею.

Нечуй-Левицький ще в кількох місцях подає портрет героя, щоб разом з тим підкреслити його риси характеру. Ось яким зображено Миколу на суді: “його не зігнула недоля й тяжка неволя,- говорить автор.- Його брови й вуса чорніли, а голова вже ніби білим снігом припала”.

В кінці повісті автор ще раз його характеризує, подаючи портрет людини, що пройшла довгий і складний шлях життя, не втративши своєї людської гідності і сміливої вдачі. Перед нами уже дідусь: “Джеря був сивий, аж білий. Густі сиві брови низько понависали й закривали очі, а зпід них і тепер блищали темні, як терен, очі. Довгі сиві вуса спускались вниз, а голова біліла, неначе вишневий цвіт. Його вид і тепер був сміливий і гордовитий”.

Отже, в образі Миколи Джері І. Нечуй-Левицький показав незламного борця проти кріпосницького гніту. В цьому образі втілена ненависть усього трудового народу України до пригноблення, здатність трудящих боротися проти експлуататорів.

Завдання додому: прочитати за підручником характеристику Миколи Джері, вміти усно охарактеризувати головного героя повісті; підготуватися до письмової роботи на тему: “Микола Джеря – борець проти гнобителів народу”. Спробувати намалювати портрет Миколи Джері.






Твір на тему як я розумію щастя.
Микола Джеря незламний борець проти гноблення і насильства