Тема любові у творчості Купріна (за повістю “Гранатовий браслет”)

Оповідання “Гранатовий браслет” має цілком реальну основу. Однак талант Купріна конкретний життєвий факт перетворив на історію, про яку століттями мріють і тужать кращі уми й душі людства: поети, романісти, музиканти, художники.

Дрібний чиновник, самотній і боязкий мрійник безнадійно закоханий у молоду світську даму. Княгиню Віру. Вісім років триває безмовних роман. В улюбленій жінці для Желткова втілена вся краса землі: “немає ні звіра, ні рослини, ні людини, прекрасніше вас і ніжніше” – пише він у прощальному листі до неї.

Листи закоханого служать предметами насмішок членів сім’ї Віри Миколаївни, а присланий закоханим подарунок – гранатовий браслет – викликає бурю обурення, і тільки старий генерал Аносов здогадується про справжні мотиви: “Може бути, твій істинний шлях, Вірочка, перетнула саме така любов, про яку марять жінки і на яку більше не здатні чоловіки.

Любов маленької людини закінчується трагічно – він гине. Його духовним обітницею були слова: “Мовчати й гинути”. Але він порушує його, нагадавши про себе єдине та незрозуміле: “смерть не лякає героя, любов сильніша за смерть”, саме тому він благословляє кохану:

“Хай святиться ім’я твоє”.

Любов для письменника – основа всього існуючого: “Любов повинна бути трагедією, величезною таємницею у світі. І ніякі життєві незручності, розрахунки і компроміси не повинні торкатися “. Любов дозволяє героям піднятися над буденністю, суєтністю. У листі Купрін писав: “Не в силі, не в спритності, не в розуму, не в таланті виражається індивідуальність, а – в любові”.






Трагедія маленької людини у сучасному світі.
Тема любові у творчості Купріна (за повістю “Гранатовий браслет”)