Тема дитинства у творах Діккенса

Дослідники англійської літератури стверджують, що жоден з англійських письменників не мав такої слави за життя, як Чарльз Діккенс. Секрет його популярності в тому, що Діккенс гостро відчував зміни в житті Англії, був виразником сподівань і прагнень тисяч людей. Його біографія знайшла відображення в сюжетах романів.

Діккенсові змалечку довелося самостійно заробляти гроші, працювати та фабриці, клерком, репортером у суді і парламенті. Як репортер, він відображає події і намагається зрозуміти причини того, що відбувається. Діккенс вважав,

що ставлення суспільства до дитини показує боротьбу добра і зла у ньому. Тому тема дитинства – одна з головних в його творчості.

Роман «Пригоди Олівера Твіста» – перший «роман-виховання», жанр, до якого Діккенс неодноразово звертався.

Структура цих творів схожа: дитину, яку кинули напризволяще батьки, переслідують родичі, що полюють за спадщиною. Завдяки дивному збігу обставин герой виривається з тенет злиднів, отримує спадщину, а разом із нею і визнання у суспільстві.

На початку творчості, і це відобразилося в «Олівері Твісті», Діккенс вважав, що матеріальна нагорода, достаток – мста, до якої варто

йти, яка робить людину щасливою. Зло в «Олівері Твісті» уособлюється в конкретному герої, який ставить собі за мету знищити Олівера Образ хлопчика ідеальний, його характер не змінюється протягом роману.

У наступних романах тема дитинства поглиблюється, Діккенс усвідомлює зв’язок між характером героя й обставинами, в яких він діє. Майже всі романи Діккенса мають щасливий кінець. Це одна з рис філософії письменника. Він вважав, що література має велике виховне значення. Щасливий кінець дає надію, що людина ніколи не буде самотня. Але як письменник-реаліст, Діккенс бачив, що в житті «щасливі кінці» бувають не завжди. Він змінює своє ставлення і до проблеми матеріальної нагороди героя, показуючи, що досягнення певного матеріального рівня не забезпечує людині щастя.

Герой роману «Девід Копперфілд», на відміну від Олівера Твіста, проходить довгий шлях духовного розвитку. Нещасне дитинство, сирітство, пошуки рідних людей змінюють характер Девіда, дають йому життєвий досвід. У романі межа між злом і добром не дуже чітка: героїв важко поділити на позитивних і негативних. Для автора важливо, як духовно збагачується герой.

У багатьох своїх романах Діккенс використовує прийом смерті персонажів, що допомагає розв’язати чимало конфліктів. У «Девіді Копперфілді» смерть не вирішує конфлікт, а стає для героя тяжким випробуванням, змушує переосмислити своє життя, стосунки з людьми, зрозуміти, що таке справжнє кохання.

Тема дитинства у творчості Діккенса розкриває гуманістичне спрямування таланту письменника, стверджує добро і справедливість, засуджує байдужість суспільства у ставленні до дітей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Тема дитинства у творах Діккенса