Сонячне затемнення (Твір-роздум за власними спостереженнями)

Одного разу на уроці української літератури до нас завітав Іван Іванович, учитель фізики.

“Я зроблю невеличке повідомлення”, – сказав він. Завтра очікується сонячне затемнення. Це рідкісне явище, коли

Сонце частково закривається місяцем. Замість круглого сонця ми бачимо тоді серп, як місячний. Це дуже цікаво видовище, кожному учневі важливо його подивитись. Але неозброєним оком на сонце дивитися не слід. Воно дуже яскраве та може спалити сітківку. Тому треба взяти із собою засвічену фотоплівку або шматок скла з розбитої пляшки, або, принаймні, шматок звичайного скла, який можна буде закоптити сірником.

На другий день у призначений час уся школа була вже на подвір’ї. Дивились на небо та чекали дива. Та ось воно прийшло. Один з учнів подивився на сонце та сказав:

– Це ж не сонце, а місяць!

Цілих півгодини учні дивились на небо та дивувалися незвичайною формою сонця. Після затемнення захоплено обговорювали це природне явище.

А я подумав: “Як багато дивного містить у собі природа! Та як це цікаво – досліджувати її, розкривати її таємниці”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Сонячне затемнення (Твір-роздум за власними спостереженнями)