Скорочено Малий Віз О. Сенатович

Червневе небо обтрушувало в озеро зорі. Зоряне озеро – як небо, здавалось, дай нурка і полетиш. Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому. Дмитрик разом з ліжком поїхав у невідоме. Хлопець опинився серед козаків і сказав, що вони на нього чекали.

– Ні, пане – брате, таких, як ти, ми не чекаємо. Лежнів серед нас немає, обійдемося і без тебе, – почали козаки одмахуватись руками від лежачого хлопця. – Згинь з очей! Кінних, піших приймаємо у свій кіш, а ти котися зі своєю “канапою”. Там за лісом пани – ляхи п’ють каву, може, тобі до ліжка її подадуть.

Дмитрик розгубився і разом з ліжком упав на землю. А Віз, почувши волю, відкотився набік. Козаки посадили Дмитрика поїсти з ними, спитали, якого він віку і сказали, що їм по триста років.

Дмитрик наївся, перечекав, поки козаки викотили казан, і почав говорити несміло:

– Я маю справу до Івана Сірка. Чи не скажете, де його можу зустріти?

– Еге, отамана Сірка сьогодні не побачиш. Він зараз у Львові, там один письменник книжку пише про нього. І Сірко днює і ночує на дев’ятому поверсі в його будинку. Хоче перечитати написане, щоб той чого не до брехав… Може, ми...

зможемо залагодити твою справу?

– Та… ми з одним товаришем посперечалися. Я кажу, що за часів отамана Сірка були в козаків підводні човни. А мій товариш не хоче вірити…

Тоді козаки запропонували йому самому оглянути човен. Він був подібний до великої жовтої черепашки. Водночас хлопець дізнався, що в козаків були й ракети.

Козацька ракета вистрелила. Стало ясно-ясно. Підводний човен зблід, занурився у воду і швидко зник.

Через кілька днів Дмитрик прийшов до міста Підгайці, зайшов у книгарню, запитав, чи є вже книжка про Івана Сірка, і дізнався, що незабаром буде.

Чому той письменник бариться? Козаки придумали підводного човна, перші зробили ракету, а книжки про це досі немає. Дмитрик ще трохи почекає.

А ні, то сяде він на Малого Воза і сам вирушить до Львова. Обійде всі дев’ятиповерхові будинки – отамана Сірка знайде!.. Книжка про козаків, а Іван Сірко ще не знає – Дмитрик справжній козак чи такий собі звичайнісінький шукач пригод.

Сон – умовний літературний прийом, що дозволяє письменникові перенести персонажа у фантастичний світ. О. Сенатович використала такий прийом, щоб перемістити Дмитрика в часи козацького ватажки Івана Сірка. Історична довідка. Іван Сірко – кошовий отаман Запорозької Січі. Брав участь у національно-визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького в 1648-1654 роках, до 1660 року був вінницьким полковником. За 25 років боротьби з ханськими ордами не зазнавав поразки. Ще за життя про нього складалися легенди.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...