Козацьна давнина у творі Оксани Сенатович “Малий Віз”

У чудовому і поетичному творі Оксани Сенатович “Малий Віз” ми зустрічає­мося із малим Дмитриком, якому наснився дивний сон. Такий сон може насни­тися тільки тому, хто довго дивився на велике зоряне небо, де серед сузір’їв сві­тить Малий Віз. Дмитрикові наснилося, ніби він там, серед зірок, летить просто до козаків, про яких це сузір’я і нагадує.

Козаки сидять біля куреня, варять кашу, підтримують вогнище. Дмитрикові – десять років, а козакам – по триста десять. Отакі вони невмирущі! Вони навіть кулешем малого мандрівника, який

літає по світах просто у ліжку, пригостили. У цій історії Дмитрик дуже хотів познайомитися із найзнаменитішим козаком – Іваном Сірком, що родом із Мерефи, недалеко від Харкова. Та козаки сказали, що він саме у Львові, на дев’ятому поверсі”, на гостинах у письменника, який про Сірка книжку пише. А той письменник вирішує, чи називати човни, які під водою використовували козаки, підводними. Дмитрикові того човна козаки показали: він був подібний до великої жовтої черепашки і дуже важкий. Однак потім нака­зали Дмитрикові бігти до ліжка, бо його незабаром будитимуть. Отак хлопчик ді­знався іще про один козацький винахід –
ракету, яка освітлювала ворожі позиції.

А потім Дмитрик потрапив у місто Підгайці й прийшов до книгарні. Він спи­тав книжку про Івана Сірка, та книжки ще не було. От і вирішив Дмитрик сам іти до Львова і шукати козацького ватажка Гвана Сірка. Навіщо? Це ж зрозуміло: Дмитрик вважає себе справжнім козаком, а не якимось звичайнісіньким шука­чем пригод… Я думав-думав і вирішив, шо Дмитрик таки справжній козак! Бо він багато знає про козака Сірка: це найвидатніший козацький ватажок, неперемож­ний, про нього навіть казали, що він зачарований, характерник. А характерник – то така людина, яка вміє чаклувати, перетворюватися на щось. Кажуть, і Сірко перетворювався на вовка. Тому його так боялися вороги.

Колись я також виросту і стану так само сильним і мужнім, як Сірко!






Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у романі маруся чурай.
Козацьна давнина у творі Оксани Сенатович “Малий Віз”