Про вірш М. Лєрмонтова “Дума”
“Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про Лєрмонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися,
Чеховські оповідання: Чехов сміється
Чеховські оповідання написано понад сто років тому. Люди нічого не чули і не знали ні про реактивні літаки, ні про телевізори, ні про освоєння космосу. По вулицях їздили дрожки, запряжені кіньми. Асфальтованих тротуарів не
Повесті Белкіна характеристика образу Сільвіо
Сильвио – тридцятип’ятирічний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана І. П. Белкину деяким полковником І. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тієї пори І. П. Липранди; оповідання
Теорія Родіона Раскольникова і її катастрофа
Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоєвським ще в період його перебування на каторзі. Тоді він називався “П’януваті”, але поступово задум роману трансформувався
Твір по романі Воробйова “Убиті під Москвою”
Книги можуть подобатися або не подобатися. Але є серед них такі, які не попадають у жодну із цих категорій, але являють собою щось більше, які урізаються на згадку, стають подією в житті людини. Такою
Духовність
Наш народ здавна відзначався своєю високою духовністю. Вона з глибини віків промовляє до нас звичаями, обрядами, піснями, чудовими спорудами і фресками Софії Київської, Михайлівською золотоверхою, справжнім дивом – козацькими соборами, то стали виявом народного
Поема Вергілія “Енеїда” як літературна обробка римських легенд про троянця Енея
Як відомо, Вергілій написав свою славнозвісну “Енеїду” за ініціативою Августа. Він бажав у найурочистішій формі прославити імперію Августа, бо був її щирим прибічником. Грандіозне зростання Римської імперії потребувало для себе як історичного, так і
Збірник новел Віктора Петровича Астафьєва ” Цар-Риба”
Це оповідання про простори великої сибірської ріки, безкрайній тайзі, блакиті й широчіні піднебесся, “нескінченності світобудови й міцності життя”, що “грає” у малій краплі й квітці, що зухвало вийшов назустріч холодним вітрам і чекає сонця
Сміх у творах Остапа Вишні
Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми живемо повнокровним життям, разом із своїм веселим, дотепним, талановитим народом. Остап Вишня – Письменницьку програму сам Остап Вишня сформулював так: “Про що я, нещасний, мушу думати й
Інфанта Микола Вороний
Інфанта Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Привертають увагу використані поетом оказіоналізми, наприклад, “проміннострунний”, “вогнелунний”, “мрійнотканий”. Усі вони – складні