Однією з перших форм художнього мислення поряд з міфом була байка – коротке оповідання, найчастіше у віршованій формі, переважно сатиричного характеру. В чому ж секрет такого довголіття літературного жанру? Чого навчає нас байка? Найчастіше
У цьому творі найввдатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. Ї саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому,
Вплив гоголівського “Ревізора” на розвиток комедійного жанру і сатиричної літератури загалом важко переоцінити. Витоки сатиричної типізації, яка йде від Гоголя, спостерігатимемо у п’єсах українських драматургів І. Карпенка-Карого, М. Старицького, М. Кропивницького, у прозовій і
План переказу 1. Прихід дячка Вонмигласова в земську лікарню на прийом до фельдшера Курятину. 2. Дячок скаржиться на біль у зубі, фельдшер вирішує його видалити. 3. Перша спроба вирвати зуб Зуб не піддається. 4.
Хлопчик з кучерявим волоссям, смуглявим обличчям і великими жвавими очима – таким був у дитинстві і юності найгеніальніший з російських поетів – Олександр Сергійович Пушкін. (Бажано показати учням портретгравюру, виконаний Є. І. Гейтманом у
Творчість мадам де Сталь близька до Просвітництва не тільки за ідейними тенденціями, а й за її типологією і складом. Як і в багатьох французьких просвітників, зокрема Вольтера, Дідро й Руссо, художні твори складають тільки
Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати. Такі рідні й іще з дитинства знайомі нам слова народної пісні, що завжди супроводжувала новорічний обряд. Для наших давніх предків, як тільки оживала природа,
“Один раз весною, у годину небувало жаркого заходу, у Москві, на Патріарших ставках, з’явилися два громадяни…” Цей початок. Це перші рядки роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”. І з перших слів невідомі сили приковують
Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” (1900). У листі до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після прочитання
Я починаюсь з отчої землі, Як меч – з вогню, як ніжна пісня – з мови, Як з велетенських сосон кораблі, Як творчість – із великої любові. Я починаюсь з отчої землі… С. Бурлаков