Розвиток читацької культури учнів школи на уроках позакласного читання
Вивчення художньої літератури в основній школі, як зазначено у Державних Стандартах базової і повної середньої освіти з літератури, спрямоване на досягнення багатьох завдань, серед яких: читання і аналіз художніх творів; виявлення у них конкретноісторичного і загальнолюдського змісту; розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей учнів: потреба у самостійному читанні художньої літератури.
Розвиток читацької культури особистості в рамках основних і позакласних уроків є важливим завданням, яке вирішується під
Під читацькою культурою ми розуміємо певний рівень сформованості низки читацьких умінь і навичок: потребу з читанні, стійкий інтерес до нього; читацька ерудиція; навички читання, уміння виразного читання; здатність до сприймання творів різних жанрів; початкові бібліографічні знання (уміння користуватися каталогом, розуміти анотацію); необхідний
Проблема читання завжди привертала увагу вченихметодистів, педагогів, психологів. Детально розроблені і дбайливо сформовані рекомендації щодо читання дітьми й підлітками з урахування вікових особливостей знаходимо у спадку К. Д. Ушинського, О. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського.
Традиції вивчення художньої літератури у школі закладені у працях В. І Водовозова, В. Я. Стоюніна, В. В. Голубкова, М. О. Рибникової, М. М. Соколова.
Психологічним аспектам процесу навчання й читацької діяльності присвячено роботи Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, О. І. Никифорової, С. Л. Рубінштейна, І. С. Якиманської та ін.
Формування культури читання й різноманітні аспекти читацького сприймання під час аналізу художніх творів досліджували Н. І. Кудряшов, В. Г. Маранцман, Н. Д. Молдавська, О. Ю. Богданова, Є. А. Пасічник, Н. І. Волошина, О. О. Ісаєва, В. Я. Неділько, Є. Л. Вокальчукта інші.
Спеціальні уроки, відведені для бесід з учнями за самостійно прочитаними художніми творами, з’явилися в практиці загальноосвітніх шкіл у програмах з літератури понад півстоліття назад. Відтоді накопичено великий досвід організації уроків з позакласного читання, узагальнено теоретичні положення щодо їх методики, типології й специфіки змісту, мети та структури.
Метою уроків позакласного читання є розширення читацького кругозору учнів, вироблення уміння застосувати знання, отримані на основних уроках, у новій навчальній ситуації. Такі уроки не передбачають поглибленої роботи з художнім текстом, їх завдання – це з’ясування читацьких вражень, розвиток самостійності роздумів і оцінювань. Саме на уроках позакласного читання доречні прийоми: інсценування, театралізація, конференції, диспути, концерти тощо. “Людину все життя супроводить художнє слово, починаючи від материних колискових, від бабусиних та дідусевих казок про різних звірят та птахів, про всілякі дивовижні пригоди”, – зазначив в одному з виступів перед широкою аудиторією відомий український письменник Ю. Збанацький
Отже, читач “починається з дитинства”. Яким він має бути? Вдумливим? Так! Тонким? Так! Чутливим? Так! І саме дитячою літературою треба його ростити, пестувати, готувати до сприйняття дорослої і класичної літератури.
Від учителясловесника, безперечно, вирішальною мірою залежить формування літературних смаків його вихованців, їх уміння дати художньому твору правильну ідейноестетичну оцінку, яка б грунтувалася не лише на безпосередньому сприйнятті, а й на аналізі твору, вмінні свідомо й аргументовано визначати його ідейнохудожню якість. Підлітки вбирають у себе і осмислюють навколишній світ, звертаючись до нього передовсім серцем. Від того, наскільки збагатиться їхній духовний світ, залежить майбутнє держави.
Коло інтересів учнів змінюється у підлітковому віці. Стан душевної рівноваги, самооцінки визначається ставленням до них ровесників, стосунками поміж однокласниками. Спілкування з однолітками стає важливою умовою пізнання світу і самопізнання. Вони більше цінують думку ровесників, аніж дорослих, менше зважають на оцінки вчителів і зауваження батьків. Якщо в початковій ланці переважає потяг до казкових історій, то в підлітковому віці зростає потреба пізнати дійсність. Вдовольнити запити у цьому віці можуть художні твори, в яких є приклади відваги, мужності, винахідливості, героїчних вчинків і поведінки. Висока пізнавальна активність, прагнення зіставити прочитане у творах із власним життєвим досвідом – основні ознаки ставлення підлітків до художніх творів.
Проведене анкетування серед учнів основної школи Києва, Полтави, Одеси, Київської області засвідчили, що у цьому віці найбільш популярні твори пригодницької тематики з динамічною фабулою, книги, в яких розповідається про незвичайні вчинки та несподівані ситуації.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)