Професія вчителя
Учитель відіграє велику роль у розвитку суспільства, бо він – носій знань, які повинен передати наступним поколінням. Наші перші вчителі – Це наші батьки.
Вони дають нам найважливіші життєві уроки добра, порядності, чесності, мужності, любові до своєї землі, своєї Батьківщини. Саме цього навчали мене мої батьки. Але головне, що я одержала від них, – це бажання навчатися далі, бо саме знання, як вони казали, будуть основою мого професійного успіху, особистого щастя, і я їм дуже вдячна за це.
Мені пощастило на добрих учителів. Вони дали
І Володимир Сосюра у вірші «Ганна Іванівна» називає другою матір’ю свою першу вчительку. Він згадує її простоту, скромність, лагідну усмішку на устах. Ганну Іванівну любили й поважали школярі:
Завжди привітна, тиха й ясночола, вона нічим не силувала нас, але при ній такий був тихий клас, як сад без вітру.
Робочий день учителя не закінчується із дзвоником. Життя вчителя – це постійна праця, самовдосконалення, робота з учнями, їхніми батьками.
Один із віршів П. Грабовського,
В непогідь, стужу злиденну
(Певно, сама сирота!)
Зайде в хатину нужденну,
Словом усіх повіта.
Дасть, коли треба, поради,
Викладе все до пуття.
Вона померла. Смерть учительки-трудівниці дуже засмутила селян. Грабовський пише: коли домовину опускали в могилу, «гірко батьки заридали, аж надривались малі». Поет показує, що для дітей учителька була ясним світлом у похмурому й темному житті села. Після п смерті вони стали сиротами.
Таке шанування – чи не найвища оцінка нелегкої вчительської праці. Тільки краще нехай цю вдячність наші вчителі мають за життя. Згадаймо, з яким почуттям одержував листи від своїх колишніх учнів старий учитель Трохим Іванович – герой вірша А. Малишка «Учитель»:
Учитель піде тихо по діброві,
На кожнім слові перетомить очі…
Ті голоси згадає повнозвучні,
Сусідам гордо скаже: – Пишуть учні.
І сам поет з любов’ю згадує свого вчителя:
Куди я не піду, куди не гляну…
Та де б не був, де б не шукав дороги,
Я не забуду вчителя старого…
Тарас Залужний, головний герой роману Ю. Збанацького «Малиновий дзвін», вважав, що вчитель – Це людина, яка все знає, бачить, розуміє, яка живе не для себе, а для народ). До вчителя завжди особлива увага: на нього дивляться учні, їхні батьки, і якою ж треба бути людиною, щоб заслужити всенародну пошану.
Ставлення до учителів є таким самим критерієм людяності, порядності, як і ставлення до батьків, Батьківщини. Тому треба любити вчителів, пам’ятати їх, допомагати, полегшувати їхню працю, щоб якнайбільше одержувати від них «розумного, доброго, вічного».
(1 votes, average: 5,00 out of 5)