Твір на тему: “Моя майбутня професія – рятувальник”

Людина вибирає професійну діяльність у відповідності зі своїми переконаннями і цінностями. Але за даними опитувань близько 70% старшокласників не знають, якої професії віддати перевагу.

У всьому світі служби порятунку користуються глибоким довірою народу. Авторитет “рятувальника”, безумовно, високий серед населення. Професія вважається однією з найбільш відповідальних і небезпечних у світі, проте навіть такий стан справ не знижує її привабливість для мільйонів чоловіків. Мільйони хлопців хотіли б стати рятувальниками. Я теж зробив

свій вибір. Після школи планую вступити до навчального закладу МНС.

“Людина героїчної професії” – так кажуть про людей, чия службова діяльність безпосередньо пов’язана з щоденним ризиком. Це військові, пожежники, міліція… У список ризикових людей можна сміливо вписати рятувальників МНС.

Професія рятувальника важка і небезпечна, як прийнято говорити – для справжніх чоловіків. Неважливо, де сталася природна чи виробнича катастрофа, терористичний акт або виникла будь-яка інша ситуація, здатна забрати життя людей, загони рятувальників негайно відправляються на допомогу. Їм доводиться занурюватися

в глибину озер, річок і морів, щоб врятувати потопаючих; “розрізати” постраждалі при аварії автомобілі і витягувати поранених. Ця робота не існує без щоденної, монотонної, виснажливої праці тисяч людей, які щохвилини по всій країні в містах і селах виїжджають до місць різних лих, щоб допомогти своїм співгромадянам. Саме ця кропітка щоденна праця, як з найдрібніших піщинок, створює портрет Рятувальника.

Рятувальник повинен вміти: підготовляти до роботи обладнання, переміщатися в умовах пересіченій місцевості, долати водні перешкоди, скельні ділянки, снігові схили, ущелини, завали; користуватися засобами пожежогасіння; оцінювати обстановку і приймати оптимальне рішення; проводити пошук постраждалих, надавати першу допомогу і багато іншого. Дуже важливо навчитися чинити психологічний вплив на потерпілого, запобігати панічним настроям і брати на себе роль лідера.

Не секрет, що зараз багато підлітків поклоняються іноземним кумирам, які хвацько рятують світ в іноземних фільмах, не замислюючись про те, що зовсім поруч є більш гідні особистості для наслідування. Кожен рятувальник насправді ГЕРОЙ, хоча найчастіше вони в цьому не зізнаються – совість не дозволяє. Такі люди вважають негідним заробляти славу на чужих бідах, тому вони просто виконують свій обов’язок – мовчки, методично, без пафосу.

Для того, щоб стати хорошим рятувальником, необхідно мати міцне здоров’я, бути готовим працювати в складних умовах і робити все, щоб допомогти людям, що потрапили в біду. Тому я намагаюся розвинути в собі професійно важливі якості професії “Співробітник Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС)”: дисциплінованість, організованість, відповідальність, пунктуальність, рішучість, почуття обов’язку.

Рятувальник – професія героїчна! Нелегка, але зате цікава. А головне – потрібна! Вони приходять на допомогу у відчайдушних ситуаціях: при пожежах та повенях, аваріях і землетрусах, визволяють туристів, похованих під сніговими лавинами, рибалок, яких віднесло на крижинах у відкрите море. А то й просто допомагають роззявам, які ненавмисно закрили двері в квартирі і не можуть потрапити додому.

Для такої роботи потрібно бути “висококласним фахівцем широкого профілю”! Щоб стати рятувальником першого класу (вище якого тільки міжнародний клас), потрібно знати і вміти застосовувати на практиці дев’ять спеціальностей.

Помилково вважати, що в дні, коли виручати з біди нікого не треба, рятувальники сплять або дивляться телевізор. Медична підготовка, протипожежна, психологічна, спеціальна хімічна, спелеологічна, тактико-спеціальна, фізична і так далі – нудьгувати на роботі їм не доводиться. І все це для того, щоб при необхідності виїхати на допомогу не пізніше, ніж через одну хвилину після звернення – такі правила.

Я готовий вчитися багато чому: стрибати з парашутом і приземлятися на потрібний об’єкт з точністю до метра, витягувати потопаючого з води і швидко надавати йому медичну допомогу, знешкоджувати отруйну змію, що невідомо як опинилася в квартирі.

На завершення мені хочеться процитувати слова заслуженого рятувальника: “Головна якість рятувальника – це свідомість, розумність, розуміння того, що від твоїх дій залежить життя людини. Найважливіше в нашій професії – не погіршити ситуацію. Рятувальник не має права допустити ситуацію, в якій доведеться допомагати вже йому. Саме тому він повинен володіти спеціальними навичками, знаннями, бути освіченим, ну і, звичайно, фізично здоровим”.

Вважаю, що ця професія не втрачає свого престижу в усі часи. Вона, як і служба в армії, перетворює юнаків у справжніх чоловіків, здатних протистояти будь-якій стихії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Моя майбутня професія – рятувальник”