Принцип контрасту у зображенні головних героїв повісті О. Кобилянської “Царівна”
Повість О. Кобилянської “Царівна” – це багатопроблемний твір, де письменниця ставить нові проблеми – формування демократичної інтелігенції, її місце в суспільному житті та обов’язки перед народом, доля таланту в умовах буржуазного суспільства. У повісті чітко проводиться думка про потребу знищити всякий духовний гніт і насильство над людиною.
Мою увагу в повісті “Царівна” привертають у першу чергу головні персонажі – Наталка Веркович і Василь Орядин, що допомагають розкрити основні проблеми твору. І якщо жіночий
Орядин заволодів увагою Верковичівни. Адже він
О. Кобилянська протиставляє соціальну інертність та діяльне, творче начало, що знайшло своє вираження в образі Наталки, яка прагне дошукатись причин багатьох явищ і відповідно до “строгих законів” життя боротись проти., обставин, впливати на них. адже саме через те, що вона жінка, була позбавлена права читати книжки, спілкуватися, у тому числі з чоловіками, наприклад з Орядином, обирати свого судженого або відмовляти нелюбові, найти в собі талант і його розкрити.
Сліпе поклоніння обставинам Орядиним, цілком закономірно вело його до виправдання пасивності людини й пристосовництва. Показово, що О. Кобилянська змалювала нам два шляхи, дві моделі поведінки людей хоч і різних за статями при виборі життєвого шляху. Перший, пов’язаний із типовими для того часу намірами молоді служити інтересам народу і який зазнав поразки через відступництво і моральну деградацію, втілюється в образі Орядина. Другий – з обороною людських прав, у тому числі, жіночих, зі створенням нової моралі, втіленням нових ідеалів, зі служінням народу. Таким “новітнім типом” є Наталка
Веркович. Саме владою обставин Орядин виправдовує своє сповзання на позиції обивателя, зраду благородним ідеям та ідеалам. Про це він так каже Наталці: “Коли я пересвідчився, що в змаганнях кожного криється потайний план, що свідчить про особисті інтереси, відвернувся я відразою від усії тії німої комедії, яку грає, на жаль, так само молодіж, як і старці, – і затужив за самотою”. Тепер Орядин не приховує і того, що народу по-справжніому ніколи не любив. Більше того, зневажливо ставиться до “тієї грубої, необтесаної., хоч і добродушної, не зіпсованої ще маси, котрої не зрозуміє цілковито тонше думаючий ум”.
Композиційне розташування образів у “Царівні” так само, як і в “Людині”, визначається конфліктом між головною героїнею Наталкою і гнилим міщанським середовищем, котре її оточує. Як зазначено вище, на початку повісті Оряднн протиставляється міщанському світові. Але з часом протилежність між ними зникає і виявляється разючий контраст між Наталкою і Орядином.-Це протиставлення має велике значення для розкриття образу головної героїні. В образі Наталки письменниця виділяє такі основні риси: вірність суспільно-моральному обов’язку перед народом та пристрасне прагнення до світла, добра, свободи. При створенні образу Наталки найповніше виявилися особливості манери письменниці, її творчого, реалістичного методу. Однією з особливостей є поглиблене змалювання внутрішнього світу персонажа. У творах О. Коби-лянської помічаємо прагнення передати почуття і роздуми героя на тому чи іншому етапі формування його х-арактеру. У “Царівні” це виявилося з найбільшою повнотою.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)