«Прапороносці» – роман про подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні
Олесеві Гончару судилося на власні очі побачити одну із найжорстокіших воєн в історії людства. Доля поклала на його юнацькі плечі важкі мінометні
плити. А відразу по війні Олесь Гончар у романі «Прапороносці» силою художньої уяви «покладе» на плечі солдата-українця Хоми Хаєцького всю землю. У трагічні хвилини оборони дамби комісар Воронцов запитає у насупленого старшини: «Важко, товаришу Хасцький?» «Ой, товаришу замполіт… Так важко, гейби всю землю на плечах тримаєш…» – відповість життєрадісний подоляк, історія стала долею Хоми
Як і долею мільйонів тих його співвітчизників – творців перемоги над фашизмом, які повернулися з фронтів покаліченими фізично і морально, і які по війні зазнали принизливого колгоспного закріпачення, гіркоти державної байдужості до їхньої героїчної звитяги, а то й нових сталінських репресій. А мірялося, шо життя після війни буде зовсім іншим.
Олесь Гончар був переконаний, що трагедія, яку пережило людство, гуманізує світ. Повернувся з війни радісний і щасливий. Адже він залишився серед живих! Важко уявити внутрішній стан юнака-студента, якому щодня доводилося
«Якщо тільки залишуся живий…» – можливо, ця думка не раз зринала у пам’яті гвардійця-мінометника Олеся Гончара. І, мабуть, там – в окопах найжорстокішої битви з фашизмом він заприсягнувся написати про своїх фронтових товаришів, які навіки залишилися в землях Румунії, Польщі, Чехословаччини, Угорщини… А також про тих, хто пережив, вистраждав, відвоював Перемогу.
Олесь Гончар виконав свою обіцянку. «Прапороносці» постали перед світом у формі народного епосу, в романтичній тональності «Слова о полку Ігоревім». Свої знамена за землю Руську в новому визвольному поході підняли нащадки прадавніх слов’янських дружинників – українці Хома Хаєцький і Юрій Брянський, Роман і Денис Блаженки, Євген Черниш…
У «Прапороносцях» воюють українські селяни, робітники, вчителі. Серед них і ті, хто зазнав окупаційного приниження національної гідності й чссгі. За ними не було героїки Сталінграда й Курської дуги. Але в їхніх душах, у їхній свідомості було пристрасне бажання вигнати окупанта з української землі.
«Прапороносці» – роман-реабілітація українського народу, твір, який відкривав правду про подвиг солдатів-україннів, про їхній внесок у перемогу над фашизмом.
Це твір, у якому Олесь Гончар зображує національний характер українського солдата – скромного, працьовитого, чесного, що живе надією на повернення додому, до сім’ї, до своєї праці, готового на самопожертву, який сумлінно виконує свій солдатський обов’язок і вірить у перемогу.
Схожі твори:
- Пафос боротьби і перемоги народу у Великій Вітчизняній війні в творчості П. Тичини Треба було мати мужнє серце, чесний, світлий розум і залізний характер, щоб через марево багровочорних хмар війни, через терші невдачі і відступи, через кров матерів і дітей наших бачити майбутню перемогу. І поет, вихований соціалістичним суспільством, Комуністичною партією, в ті гіркі дні побачив нашу перемогу і в осяйній красі доніс до читача, переконуючи, що ми […]...
- Героїзм народів у Другій світовій війні (за романом Олеся Гончара “Прапороносці”) І. “Згустки фронтових вражень” О. Гончара. (Студбатівцем розпочав війну Олесь Гончар у надросянських боях, закінчив мінометником, звільняючи Європу. Ця дорога довжиною майже в чотири роки позначилися могилами його бойових побратимів. “Якщо лишуся живим, розповім про вас…”, – клявся молодий солдат Гончар перед світлою пам’яттю друзів. І він вижив; вижив, щоб написати правду про війну: Я […]...
- Патріотизм російського народу у Вітчизняній війні 1812 року Твір по роману Л. М. Толстого “Війна і мир”. Роман “Війна і мир” у жанровому відношенні є романом-епопеєю, тому що Толстой показує нам історичні події, які охоплюють великий відрізок часу (дія роману починається у 1805 році, а закінчується у 1821), у романі понад 200 діючих осіб, є реальні історичні особистості (Кутузов, Наполеон, Олександр І, Сперанський, […]...
- Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносці” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалістичним відтворенням війни. Пішовши в перші дні війни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета, старшим мінометної батареї. Багато сотень кілометрів пройшов він […]...
- Героїчний подвиг рядового солдата у романі О. Гончара “Прапороносці” Горить Вічний вогонь… Горить і вдень, і вночі, і в дощ, і в сніг, і в спеку. Горить біля пам’ятника невідомому солдатові, пам’ятника рядовому війни. Тому рядовому, що побував у самому пеклі, для якого будь-який наказ командира (розумний, придуманий чи досить часто безглуздо-абсурдний, навіть наказ віддати життя) був обов’язковим для виконання. Вже якось звично стало, […]...
- Тема твору: моральний подвиг людини на війні Вогонь слави в Кремлівській стіни на могилі Невідомого солдата… Символ вічності – вогонь і камінь… Піскарєвський цвинтар у Санкт-Петербурзі… Мамаєв курган… Скільки їх, таких відомих і не занадто відомих пам’ятників на місцях минулої війни. Але вічним пам’ятником героїзму є не тільки залізо, мармур, граніт, але й книги про війну. Тема Великої Вітчизняної війни зайняла одне […]...
- Приклад шкільного твору: Подвиг людини на війні Останнім часом у душі Й серця стали вертатися забуті імена письменників, їхні чесні книги про війну. Це такі добутки, як роман В. Гроссмана “Життя й доля”, повісті й оповідання В. Некрасова (“В окопах Сталінграда”), К. Воробйова (“Лемент”, “Убиті під Москвою”, “Гусаки-лебеді”), В. Кондратьєва (“Відпустка по пораненню”, “Сашка”) і ін. Прекрасна повість про війну В. Некрасова […]...
- Твір на тему: Подвиг людини на війні По оповіданню М. О. Шолохова “Доля людини”. Так, можна вижити в спеку, у грозу, у морози. Так, можна голодувати до холодніти. Іти на смерть… Але ці три берези при житті нікому не можна віддати. К. Сімонов Ніхто не любить війну. Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, […]...
- Ідея гуманізму в романі «Прапороносці» Війна. Коли чуєш це слово, то одразу уявляєш собі щось велике і страшне. Навіть не страшне – жахливе. Якось само собою спадає на думку все те, що бачив у хроніках війни, про що читав. Іноді навіть думаєш, як же пощастило, що твоє покоління не бачило жахів війни, не чуло ні шуму боїв, ні розривів бомб […]...
- Тема твору: Подвиг людини на війні Пам’ять серця змушує знову Й знову письменників і читачів вертатися до теми подвигу народу на війні. Ця тема невичерпна, неосяжна; важко перелічити все, що написано про війну. У своєму творі я хочу насамперед розповісти про подвиг письменників-фронтовиків. Подвиг радянського народу був також подвигом літератури. В перший день війни на мітингу радянських письменників пролунали такі слова: […]...
- Подвиг людини на війні (по оповіданню М. А. Шолохова “Доля людини”) Ніхто не любить війну. Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати до рук – все це народжувалося в жадібних розумах як у глибині століть, так і в наші дні. Одна сила зіштовхувалася з іншої. Одні нападали й грабували, інші захищали й намагалися зберегти. І під час […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу Мабуть, немає більше жодної країни, в історії якої було б стільки “білих” плям, що лякають своєю жахливою чорнотою, скільки маємо їх в історії України. Одним з таких невідомих фактів нашої історії був голодомор 1932-33 років. Радянська історія старанно приховувала, а потім заперечувала факт голодомору – історичного страждання української нації, що був відомий всьому світові. Тому […]...
- Трагічна доля народу в Другій Світовій Війні Війна – це горе, сльози. Вона постукалася в кожний будинок, принесла лихо: матері втратили своїх синів, дружини – чоловіків, діти залишилися без батьків. Тисячі людей пройшли крізь горно війни, випробували жахливі мучення, але вони вистояли й перемогли. Перемогли в найважчій із всіх воєн, перенесених дотепер людством. І живі ще ті люди, які в найтяжких боях […]...
- Ідея гуманізму у романі “Прапороносці” Війна. Коли чуєш це слово, то одразу уявляєш собі щось велике і страшне. Навіть не страшне – жахливе. Якось само собою спадає на думку все те, що бачив у хроніках війни, про що читав. Іноді навіть думаєш, як же пощастило, що твоє покоління не бачило жахів війни, не чуло ні шуму боїв, ні розривів бомб […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ гірка дума про долю українського народу В історії української літератури другої половини XІX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. У багатьох своїх творах письменник порушував життєво важливі теми, викривав експлуататорський характер класового суспільства дореформеного й особливо пореформеного періоду, сміливо виступив проти нього, закликав до боротьби і шукав виходу з тяжкого становища. Саме таким був його соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, […]...
- Подвиг народу безсмертний Учнівський твір По добутках сучасної літератури про Велику Вітчизняну війну. Подвиг народу безсмертний Що загибель нам? Ми навіть смерті вище. У могилах ми побудувалися в загін, И чекаємо наказу нового, И нехай Не думають, що мертві не чують, Коли про їх нащадки говорять. Б. Майорів Тема Великої Вітчизняної війни – незвичайна тема… Незвичайна, тому що […]...
- Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни у романі О. Гончара “Прапороносці” Звістка про війну ввірвалась у життя Олеся Гончара, коли той був студентом. Маючи можливість евакуюватись, він, однак, пішов у райком комсомолу, щоб стати бійцем добровільного студентського загону. Пройшовши війну, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною, Гончар прагнув якнайскоріше виконати ще один свій обов’язок – обов’язок письменника – “скоріше вилити на папір те, що переповнювало душу”, те, […]...
- Трагічна доля українського народу в творчості Олександра Довженка Як справжній митець, Олександр Довженко безмежно любив свій український народ, доля якого глибоко хвилювала митця. Письменника захоплювало ге, що незважаючи на темноту і злидні, українському народові вдалося зберегти чистоту душ, волелюбство і високу мораль. Про трагізм народної долі, випробування і страждання під час Другої світової війни, з пекучим болем і гнівною пристрастю говорить О. Довженко […]...
- Краса вірності (за романом «Прапороносці») Роман «Прапороносці» О. Гончара – роман-трилогія про Велику Вітчизняну війну. У ньому виразно виявилась одна з найхарактерніших особливостей, мистецтва – показ особистості органічному зв’язку з колективом, глибоке розкриття її найпотаємніших роздумів, що сягають людинознавчих проблем, розуміння нею «краси вірності». Проблема «краси вірності» розкривається через образ Брянського і Шури Ясногорської. Чистотою, якоюсь світлою ясністю оповитий образ […]...
- Ідея гуманізму у романі О. Гончара “Прапороносці” Пройшли десятиліття з того часу, як роман О. Гончара “Прапороносці” вийшов у світ. Здавалося б, твір, написаний на вимогу часу, міг би донині щось втратити, відійти в історію. Але ні, і сьогодні відчувається його актуальність. Тому що у романі звеличується ідея визволення людини, ідея протесту проти війни як аномалії людського життя. Ми відчуваємо, що надзавдання […]...
- Собор – символ невимрущої слави та душі українського народу. Твір за романам “Собор” Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маківками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що […]...
- Героїчна доба Хмельниччини в піснях і думах українського народу Століттями наш народ боронив рідну землю від нападників, ніколи не стихала боротьба українців проти різних поневолювачів. І на всіх шляхах історичної боротьби героїв супроводжувала пісня, У походах за свободу рідної землі завжди йшли співці-кобзарі, які своїми волелюбними піснями і думами підносили бойовий дух воїнів, творили славу їхній хоробрості. У багатьох історичних піснях наші предки прославили […]...
- Історія українського народу на сторінках художніх творів Історична тема – одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. Уже пам’ятка давньої літератури “Слово о полку Ігоревім” відбиває події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців. У багатьох своїх творах, особливо в поемі “Гайдамаки”, Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу – козаччини, відтворю-вав події гайдамацького руху. Великий Кобзар змалював […]...
- Краса вірності ( твір за романом О. Гончара “Прапороносці”) Роман “Прапороносці” О. Гончара – роман-трилогія про Велику Вітчизняну війну. У ньому виразно виявилась одна з найхарактерніших особливостей мистецтва – показ особистості органічному зв’язку з колективом, глибоке розкриття її найпотаємніших роздумів, що сягають людинознавчих проблем, розуміння нею “краси вірності”. Проблема “краси вірності” розкривається через образ Брянського і Шури Ясногорської. Чистотою, якоюсь світлою ясністю оповитий образ […]...
- Твір на тему: “Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. А. Грабовського” Небагато відміряла для поету, який все своє свідоме життя боровся за звільнення рідного народу. Цей поет – Павло Грабовський. Поетична творчість Грабовського продовжує традиції “Невольничої поезії” Шевченка, “Тюремних сонет” Франка. Творилась ця поезія в умовах в’язниць, де поет провів більшу частину життя. За що боровся Павло Грабовський? Відповідь – у його поезіях. Про що б […]...
- Краса людських почуттів у трилогії «Прапороносці» Творчість Олеся Гончара – особливе явище XX ст. Вона видатна тим, що ніколи не втрачає свого значення, завжди служить народу, суспільству. Письменник завжди відкривав нове у цьому житті, сміливо і мужньо висловлював свої принципи, обстоював гуманістичні погляди на особистість в умовах тоталітарної доби. У «Прапороносцях» Гончар передавав усі складності випробувань, змагання духовних і фізичних сил […]...
- “Україна в огні’ – твір про трагедію українського народу Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Олександр Довженко Мабуть, немає жодної української родини, якої б не торкнулася проблема війни. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка на довго закарбувалася в мою пам’ять фраза із “Щоденника” талановитого митця і людини з великої літери: “Україну знає той, хто був на її пожарах”. Він – був… Можливо, саме […]...
- Показ нескореності українського народу в поемі «Прометей» Один із визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей – це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей і їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну […]...
- Зображення нескореності українського народу в поемі А. Малишка “Прометей” Один з визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей – це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей. їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну землю […]...
- Зображення героїчної боротьби українського народу проти іноземної навали у козацьких літописах В історії української літератури XVІІ-XVІІІ століть визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання XVІІ-XVІІІ ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше […]...
- Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка (цикл “Запорожці”) Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка (цикл “Запорожці”) А. Малишко – поет ліричний, романтичний, який відчував і бачив зв’язок поколінь, зв’язок минулого і сучасного. У цьому самобутність його лірики. Цикл “Запорожці” став мовби прологом до творчості поета періоду Великої Вітчизняної війни. Цикл складається з трьох віршів: “Ворон”, “Битва І”, “Битва ІІ” – і […]...
- Про великий подвиг народу в роки війни (на прикладі поеми “Василь Теркин”) Художня література періоду Великої Вітчизняної війни має ряд характерних рис. Головні її особливості – патріотичний пафос і установка на загальну доступність. Удачнейшим прикладом такого добутку по праву вважається поема Олександра Трифоновича Твардовского “Василь Теркин”. Першого її глави були опубліковані у фронтовій печатці в 1942 році. Автор вдало назвав свій добуток “книгою про бійця, без початку […]...
- Повість “Захар Беркут” твір про героїчне минуле українського Народу (І. Франко) Іван Франко у повісті “Захар Беркут” звертається до сивої давнини. Він хотів показати, що гармонійне співжиття людей виправдане історією, що суспільство, у якому існує рівноправність, витримує будь-які випробування. “Захар Беркут” – героїко-романтична повість про далеке минуле нашого народу. Автор осмислив і показав події ХІП століття, оживив картини героїчної боротьби. Про ті часи, які описав Іван […]...
- Відображення в думі «Хмельницький та Барабаш» боротьби українського народу проти шляхти У героїчному епосі українського народу особливе місце посідають думи про боротьбу з польсько-шляхетськими поневолювачами у другій половині XVII століття: «Хмельницький та Барабаш», «Перемога Корсунська», «Іван Богун» та інші. …Захопивши значну частину українських земель, польські магнати перетворювали українців на своїх рабів, чинили наругу над їхніми національними почуттями, примушували зраджувати православну віру. Мобілізувавши всі фізичні та духовні […]...
- Як ви вважаєте, чи легко здійснити подвиг? Що таке подвиг? Нам треба писати твір про справжній подвиг, коли людина здійснює щось героїчне, частіше навіть не розуміючи, що стала героєм. Потрібно тільки згадати, яких ви знаєте героїв. Згадайте краще таких героїв, як Іван Підкова, Са-мійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Так, це були гетьмани, які дуже любили Україну і йшли заради неї на подвиги. Зауважую, не […]...
- Краса вірності і велич людської душі у романі О. Гончара “Прапороносці” “Прапороносцям” Олеся Гончара судилася щаслива, а ще вірніше сказати, – справедлива доля. Через “Альпи” і “Голубий Дунай” шлях проліг до і “Златої Праги”, ним пішли у славу й безсмертя прапороносці правди нового світу. Щаслива доля справедливих армій своїм теплом огорнула й Гончарів роман. Дія починається влітку 1944 року. Радянське військо ступило на західний кордон Вітчизни […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність драматурга з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ ст. Свою драму “Ярослав Мудрий” І. Кочерга написав у 1944 році. коли Україна палала в огні другої світової війни. У дні тяжких випробувань своєю п’єсою […]...
- Уславлення у творчості О. Довженка героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної війни Трагічною несподіванкою став для України напад нацистської Німеччини в 1941 році. Не шукав наш народ війни. Радів тихому життю, новим горизонтам, що відкривалися перед ним, співав мирних пісень, прославляючи спокій і злагоду: Ой, у мене увесь рід багатий. А у мене увесь рід багатий. Сюди-туди – он куди, увесь рід багатий… Та не судилося мирне […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу у романі “Маруся Чурай” Минуле дивиться на нас кривавими очима і ніби запитує: чи зможемо ми зберегти мир на Землі, чи зможемо зберегти власну волю, щоб ніколи більше не відчувати на собі страшних часів поневолення і розпачу, коли ти стаєш наймитом у власній хаті. Ліна Костенко тому і написала свій неперевершений роман у віршах “Маруся Чурай”, щоб попередити нас […]...
- Роман «Людина і зброя» – гімн народові Славному майстрові слова Олесеві Гончару судилося пройти важкими фронтовими дорогами, зазнати й гіркоти відступу та поразок, і болю втрат, і радості Перемоги. Розповіді Олеся Гончара про фронтову юність ми зустрічаємо в багатьох творах, але роман «Людина і зброя», написаний 1960-го року, посідає серед них особливе місце. Письменник розповідає про перті місяці війни – трагічні і […]...