Героїчна доба Хмельниччини в піснях і думах українського народу

Століттями наш народ боронив рідну землю від нападників, ніколи не стихала боротьба українців проти різних поневолювачів. І на всіх шляхах історичної боротьби героїв супроводжувала пісня, У походах за свободу рідної землі завжди йшли співці-кобзарі, які своїми волелюбними піснями і думами підносили бойовий дух воїнів, творили славу їхній хоробрості.

У багатьох історичних піснях наші предки прославили боротьбу народу за свою волю під час національно-визвольної війни 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького. Наприклад, в основі

пісні «Не дивуйтеся, добрії люди» лежить конкретна подія – Пилявська битва. Історики розповідають, що 1648 року поляки пішли проти Богдана Хмельницького, то став табором біля Пилявського замку на Волині.

Хмельницький вдався тоді до військових хитрощів і наказав частині козаків напасти на поляків у вивернутих кожухах і з криками «алла». Ті перелякалися, бо подумали, що напали татари, почалося безладдя, паніка. Козаки цим скористалися і вщент розбили вороже військо. У цьому бою найбільше прославився полковник Максим Кривоніс, якого в пісні названо Перебийносом:

А Перебий ніс водить немало –

Сімсот козаків з собою.

Рубає

мечем голову з плечей,

А решту топить водою.

Після такої поразки польські пани, яких закликали аж «за Віслу», «не вернуться і в три роки». Свого улюбленого ватажка – Богдана Хмельницького – народ звеличує в пісні «Чи не той то хміль». Йдеться там про велику перемогу козацького війська під Жовтими Водами (1648). Це невеличке містечко назавжди стаю одним із фольклорних символів непереможності війська Хмельницького та й узагалі всіх українців.

Гетьман оспівується народом як досвідчений полководець, мудрий воєначальник, який не боїться того, що «іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди». Адже за ним «велика потуга» – численний народ, що довіряє йому, і боротьба його справедлива.

Гетьман порівнюється з дужим і буйним хмелем, який швидко росте, набирається сили й оповиває все своїми листками та стеблом. Так і очолювана ним національно-визвольна війна потужно ширилася по всій Україні, гуртуючи народ в єдиному пориві визволитися від ляхів, здобути свободу.

У фольклорних творах нашого народу поряд із уславленням героїв ми бачимо і зневагу до зрадників, перевертнів. Так, у думі «Хмельницький і Барабаш» осуджується черкаський полковник Барабані, великий прихильник польської шляхти, який зрадив народ заради особистих вигод, щоб … із ляхами,

З мостивими панами.

Хліб-сіль з упокоєм споживати…

Як відомо, факт страти Барабаша Хмельницьким історією не зафіксований. Проте кінцівка думи цілком виправдана, бо, за нормами народної моралі, відступництво – то непрощенний гріх, за який людина має бути обов’язково покарана.

Назавжди в пам’яті народу залишилися складні події середини XVII століття. Історичні пісні, думи – втілення цієї пам’яті, вони і сьогодні є одним із найважливіших джерел історичної та національної самосвідомості українців.






Написати продовження твору ляльковий дім.
Героїчна доба Хмельниччини в піснях і думах українського народу