Повість А. Рибина “Кіно” із самого початку”



П’ять років тому, у серпні 2005 року, я почув про загибель Віктора Цоя. До цього я не захоплювався його творчістю, але в мене були друзі, які любили “Кіно”. Після смерті Цоя мене зацікавило, що ж вони знаходили в цій групі. Я став збирати статті, слухати запису й поступово дуже захопився. Один раз мені в руки потрапила книга, що зацікавила мене тим, що її автор – відомий ленінградський музикант Олексій Рибин – був гітаристом групи “Кіно” із самого її утворення й майже до смерті В. Цоя.

Повість “Кіно” із самого початку” залучила мене тим, що в ній розповідається про виникнення групи “Кіно”, про життя ленінградського й московського андерграунда на початку вісімдесятих років, про творчий шлях поета й композитора Віктора Цоя. Ця книга написана в жанрі повести: тут велику кількість діючих осіб (самі музиканти, їхні друзі, критики, цензори й багато інших людей, з якими доводилося мати справа героям повести); події, описувані в книзі, відбуваються в період з кінця сімдесятих років по другу половину вісімдесятих років. Дуже часто автором порушується хронологічний порядок подій, що надає оповіданню живий, що зацікавлює характер, привертає увагу читача до самим цікавих, на думку автора, епізодам.

Повість починається з того, що троє ленінградських музикантів, що приїхали відпочивати в Крим, лежать на пляжі й розмовляють. Тут автор

уміло показує манеру спілкування кожного з героїв: добре представляється небагатослівне мовлення Цоя, жвавий розмова Рибина й третього музиканта. У наступній главі описуються обставини, при яких відбулася перша зустріч Рибина й Цоя у квартирі одного з учасників панка-руху, що зароджується. Потім дія вертається до намету, що коштує на березі Чорного моря. Музиканти виявляють, що їм подобається та сама музика і їхні погляди на життя схожі. Тоді хтось пропонує організувати групу. Так утворився колектив “Гарін і Гіперболоїди” на чолі із Цоем, що сочиняли музику й вірші. Далі повествуется про життя музикантів групи в умовах, коли вони були змушені брати участь у квартирних концертах, продавати малюнки Цоя (а він учився в художнім училищі), щоб заробити на інструменти й музичну апаратури.

Поступово група здобуває популярність, міняє свій склад і назву на більше звучне й коротке “Кіно”. Після завзятих репетицій вступає в ленінградський рок-клуб, виїжджає в Москву на гастролі. На закінчення автор розповідає про розрив, що відбувся між В. Цоем і іншими музикантами групи. На цьому оповідання припиняється, і із цієї книги ми не можемо довідатися, що з “Кіно” в останні роки життя Цоя.

Повість Олексія Рибина постійно переривається відступами різного характеру. Як мені здається, становлять найбільший інтерес для читача, що поставив перед собою ціль довідатися якнайбільше про прямування-рух-рок-рух вісімдесятих років і про музикантів різних груп. Автор дуже докладно малює портрети майже всіх героїв, що з’являються в його оповіданні. Це й друзі А. Рибина, і люди, широко відомі навіть сьогодні: критик Артем Троицкий, що багато допомагав ленінградському кндерграунду й организовивавший концерти різних груп у Москві; співак Борис Гребєнщиков, що допомагав групі “Кіно” в запису її перших альбомів. Завдяки цьому персонажі повести з’являються перед читачами яскравими образами.

У книзі “Кіно” із самого початку” з’являються відступи навіть пейзажного плану, одне йз яких дуже вразило мене: “Ленінград. Сіре небо, як брудна вата, воно заліплює очі й особу. Бруд на вулицях… Почорнілі дерева… Канали… Проспекти… Немудро, що в цьому місті люди часто божеволіють”. Адже це ж майже по Достоєвському! Перед очами встає яскрава й виразна картина. Видимо, Петербург завжди робив таке незабутнє враження, і завжди в ньому були люди як божевільні, так і талановиті.

Повість “Кіно” із самого початку” написана легкою й зрозумілою мовою. Ті деякі жаргонні слова й вираження, які зустрічаються в тексті, зрозумілі навіть читачеві, незнайомому з рок-и прямуваннями-рухами-панками-рухами. Деякі музичні терміни, які можуть представляти труднощі для розуміння, ретельно роз’ясняються автором прямо в тексті. Ця книга допомогла мені розібратися в складних ланцюжках взаємин між різними рок-групами й музикантами, показала відношення автора до періоду вісімдесятих років. Я довідався багато нового про свою улюблену групу. Я рекомендував би прочитати цю книгу всім, хто цікавиться джерелами сучасного пітерського прямування рок-руху.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Балади перлини української народної творчості.
Повість А. Рибина “Кіно” із самого початку”