Постать Миклухо-Маклая
Микола Миколайович Миклухо-Маклай – всесвітньо відомий етнограф і мандрівник. У кінці XIX століття він здійснив ряд подорожей до Австралії, Філіппін, Нової Гвінеї, Малакки та Мікронезії. У сучасній Індонезії Миклухо-Маклая вважають національнцм героєм.
Народився Микола Миклухо-Маклай в батьківському маєтку біля Малина на Житомирщині. Освіту здобув у Петербурзі в гімназії та університеті. Звільнений з університету за демократичні погляди, він виїхав до Німеччини. Там отримав філософську освіту в Гейдельберзькому університеті і медичну
У родині Миклухо-Маклая з покоління в покоління передавався переказ, що пізніше ліг в основу повісті Миколи Гоголя ” Тарас Бульба “. Далекий предок по батьківській лінії, Охрім Макуха був одним із курінних отаманів у Війську Запорозькому. Разом із ним воювали троє його синів – Омелько, Хома і Назар. Середній син, Назар, закохався в польську панянку і став зрадником, перейшовши набік поляків, що були в оточеній козаками фортеці. Брати Омелько й Хома вночі пробралися у фортецю і викрали Назара, щоб покарати його за зраду. Повертаючись до своїх, козаки натрапили на польську варту. Хома залишився прикривати відхід Омелька, що ніс зв’язаного Назара. Хома в тому бою загинув, а Омелько з братом зумів втекти від переслідувачів. Охрім Макуха власноруч стратив свого сина-відступника. Григорій Ілліч Миклухо-Маклай, рідний дядько славетного мандрівника, навчався і товаришував із Миколою Гоголем. Письменник дуже цікавився сімейними переказами друга і поклав їх в основу одного з найбільш знаменитих своїх творів. Так Охрім Макуха став прототипом Тараса Бульби.
Правнук Охріма Степан Макуха отримав від козаків жартівливе прізвисько Махлай – “капловухий”, “недотепа”. З історії відомо, що козаки, які славилися неабияким почуттям гумору, часто давали один одному прізвиська за принципом “навпаки”: наприклад, сміливець ставав Зайцем, а боягуз – Вовком. Намагаючись зробити своє прізвище по-справжньому благородним, Степан переробив Макуха на Миклуха, а Махлай – на Маклай і став писати їх через дефіс. Прізвище прадіда взяв собі й Микола Миколайович, переінакшивши перше слово на Миклухо.
Запорозькі козаки Охрім, Омелько, Хома і Степан Макухи стали гордістю роду Миклухо-Маклаїв. Микола Ілліч постійно тримав у себе на столі малюнок гоголівського Тараса Бульби. Знаменита повість Гоголя була однією з найулюбленіших книг його сина, яку той брав із собою в усі мандри. Таким чином, не випадково Микола Миклухо-Маклай називав себе нащадком запорожців, дуже любив Україну, писав статті на її захист. В особі Миколи Миклухо-Маклая поєдналася кров представників різних національностей. І хіба не є глибоко символічним те, що саме Україна, з її багатовіковими традиціями толерантності у міжнаціональних стосунках, стала батьківщиною людини, яка вже понад сто років є для світу яскравим уособленням мужності і людського благородства?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)