Постать Владислава Городецького

Видатний київський архітектор Владислав Городецький народився у травні 1863 року в польській шляхетській родині на Поділлі в селі Шолудьки. Після закінчення реального училища в Одесі та Імператорської академії мистецтв у Петербурзі він переїхав до Києва. У Києві Городецький прожив майже 30 років.

Наприкінці XIX століття, коли Київ охопила “будівельна лихоманка”, з’явилося багато різноманітних громадських споруд, багатоповерхових будинків: храмів,”училищ, гімназій, театрів, готелів, притулків, іподром, критий ринок, політехнічний

інститут. Владислав Городецький був автором деяких із них. Так при будівництві у 1897-1899 роках Національного художнього музею України на вулиці Грушевського в центральному порталі були застосовані класичні давньогрецькі колони. Два леви стережуть цей храм. Зведено його з бетону. Городецький був власником цементного заводу, що знаходився під Києвом, і тому задля реклами більшість замовлень виконував зі свого бетону. Тому будинок музею, що був спроектований і побудований із дотриманням усіх канонів і пропорцій класичної архітектури, є у своєму роді унікальним.

Римсько-католицький костел Святого Миколая був збудований

у готичних формах – з двома шпилястими вежами, круглим вікном-розеткою, з ліпним декором. Однак найбільшу славу Городецькому принесла найоригінальніша споруда XX століття – власний прибутковий будинок у стилі модерн на вулиці Банковій. Раціонально розпланований, оздоблений багатьма скульптурними прикрасами, виконаними близьким другом архітектора – італійським скульптором Еліо Саля. Всі оздоби були виконані з найпередовішого матеріалу стр-ліття – цементу, а скульптор вже надавав готовому твору вигляд натурального каменю, проходячи по поверхні карбом. Фасади будинку прикрасив справжній “зоопарк”: голови слонів та носорогів, пітона, крокодила, ящірки, косулі, казкові риби, величезні квіти. Всі композиції були ретельно продумані і виконані з великою майстерністю, створивши незабутній образ казкового будинку. Владислав Городецький побудував гімназії в Черкасах та Умані, цукровий завод у Шпикові, мавзолей Потоцьких у Печері тощо.

У 1920 році архітектор був змушений емігрувати до Польщі, де він продовжував працювати за фахом. Одна з американських компаній у 1928 році запропонувала Городецькому посаду головного архітектора синдикату зі спорудження перських залізниць.

Помер Владислав Городецький 3 січня 1930 року і був похований на цвинтарі Долаб у Тегерані. Ім’ям Городецького названо вулицю в центрі Києва, на якій і досі стоять будинки, споруджені за його кресленнями, і

Великий внесок у розбудову столиці нашої Батьківщини зробило багато відомих особистостей. Серед них я назву імена декількох. Так, 1051 року в Києві був заснований православний монастир Києво-Печерська лавра. Його засновником став Антоній Печєрський. Саме в цьому монастирі була створена “Повість временних літ”. Перший вищий навчальний заклад, видатний просвітницький і культурний центр – Києво-Могилянська академія – виник у 1632 році і був названий так на честь протектора закладу митрополита Петра Могили.

Київ завжди був центром літературного процесу України. Серед видатних особистостей, які працювали в цьому місті заради процвітання своєї батьківщини і її столиці – Леся Українка, її брат Петро Косач, котрі в 1889 році організували в Києві літературний гурток “Плеяда”. З Києвом пов’язане життя та діяльність багатьох українських, російських та закордонних письменників, у тому числі П. Тичини і М. Рильського. Саме в цьому місті в 1928 році виникла пізніше відома на весь світ кінофабрика – Київська кіностудія художніх фільмів, керівником якої став Олександр Довженко.






Твір як я бачу світ.
Постать Владислава Городецького