Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”
Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”
Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”
Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й люди – талановиті, горді, мужні й вродливі.
Де тільки не побував письменник, уявою своєю переносячи і нас в зелені полонини,
Але показуючи побут гуцулів, оспівуючи казкову природу Карпат, Коцюбинський цікавиться всім: і родовою помстою, “яка захована серед гуцулів”, і інструкцією годованців, що дає старим якийсь час пожити безжурно,
А на полонині, високо в горах живуть нявки, у скелях ховається щезник. Гарної днини виходять з води на берег русалки, щоб співати пісень про потоплеників, і сушать своє бліде тіло на камені.
Разом з героєм повісті Іванком читач побуває серед вівчарів і дізнається про їх побут, звичаї, послухає гуцульські коломийки. “Ось високий ватаг, наче дух полонини, обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жреця, ноги стоять щедро і широко… Він серцем чує хід полонинський, далеке дихання отари, подих весни, зітхання землі”. Все в житті гуцулів возвеличене і оспіване письменником, вимальова не в деталях.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі твори:
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” У творі М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” зображене життя гуцулів, тобто мешканців Карпат. Їхній побут, традиції, мова настільки відрізняються від побуту, традицій, мови інших українських селян, що може виникнути така думка, що гуцули належать до зовсім іншого народу. Але, швидше за все, цей дикий народ, що заховався десь у Карпатах і мало турбується проблемами іншого […]...
- Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психологією. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце у творчості М. […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” (1911). Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною […]...
- Зображення гуцульського побуту в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є справжньою живою картиною гуцульського побуту, причому картиною, яка змальована ніби не стороннім споглядачем, а людиною, що переживає всі події селянського життя серцем. “Тіні забутих предків” займають центральне місце у творчості М. Коцюбинського. Щоб написати повість, він кілька разів виїжджав у село Криворівню в Карпатах з видатним українським фольклористом […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського Повість “Тіні забутих предків” було написано 1911 р. Твір постав на враженнях Коцюбинського від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв й обрядів, оригінальності мислення й світосприймання. У листах до Максима Горького, дружини, Євгена Чикаленка письменник розповідав про поетично-казкову красу Гу-цульщини, де все для нього було незвичним: густозелені гори з шумливими потоками, запашні полонини, де гуцули проводять […]...
- Твір на тему: “Поетична самостійність Гуцульщини в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Щоб написати таку дивовижну повість, як “Тіні забутих предків”, її автору, Михайлу Коцюбинському, довелося досить серйозно попрацювати. Автор описував представників української народності, яка досить сильно відрізняється, він решти українських народностей. Гуцульщина – незвичайне місце, думається, що справедливим буде сказати, що гуцули, якщо порівняти їх з іншими українцями, будуть сильно відрізнятися. Але тим вони й цікаві, […]...
- Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” У тому чарівному краї, де смуток смерекових лісів спускається з високих гір до бурхливого Черемоша, творилися справжні дива. Там жили добрі лісовики, блукали веселі чугайстри, водили танок мавки, грілися біля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”. Казка не завжди мала щасливий кінець. Бо вона […]...
- Твір за повістю Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Ми живемо наприкінці XX ст., й нині відбувається процес, який розглядає як закономірне явище на новому витоку спіралі екологізацію суспільства, повернення до симбіозу людини і природи, повернення народів до своїх етнічних вір. Тому й не випадково, що ми все частіше перечитуємо, переосмислюємо нашу історію, звертаємось до пам’яток нашого минулого, щоб збагнути втрачене і те, чим […]...
- Твір на тему: “Символи повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” є яскравим зразком використання символічних образів і легенд з багатющої скарбниці української народної творчості. У цьому творі письменнику вдалося з надзвичайною проникливістю відтворити своєрідність і неповторність народного світогляду. М. Коцюбинського на все життя полонили Карпати. Його захопила казковість цього краю, величність його природи і цікаве життя гуцулів з їх […]...
- Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини М. М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році. Написанню твору передувала велика і напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину (звички, побут, фольклор гуцулів), збирав наукові статті монографії: особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою. Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя […]...
- Твір на тему: “Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський уперше потрапив у Карпати 1911 р. І був вражений не знаним раніше світом – людиноприродою Гуцульщини. Уявімо собі того гуцула, який ніяк не зв’язаний з близькими й далекими краями, а всю інформацію отримує зі спілкування з природою, вірним сином якої він залишався з поганських часів. Звідси міфопоетичний світ його уявлень про розмаїття властивостей […]...
- Давайте напишемо твір: Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Читаючи повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, я ніби опиняюся серед казкової природи, “серед вічного шуму річки, серед довгих плакучих трав, серед зажурених гір” – серед дивовижного світу. Цей світ має своїм джерелом гуцульську міфологію, українські повір’я часів сивої давнини. Мене чарує його незвичайність, його краса та фантастика. Міфологічний світ йде від дихання гір, від […]...
- Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити казковий карпатський ліс з голосом […]...
- “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського – дума про добро і зло, любов і ненависть Людську любов, і радості, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Любов звеличує, надихає, примножує красу всього живого на землі. Від неї розквітає навесні природа, вона “водить сонце і світила”. Де любов, там добро. А разом вони несуть прекрасне, роблять світ казковим, […]...
- Твір-роздум: “Поетичне змалювання кохання і невмирущості почуттів Івана та Марічки в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Любов займає одне з найважливіших місць у житті кожної людини. Українська та світова література містять велику кількість прикладів того, яка важлива любов для людей і того, що люди готові робити, щоб бути коханими і кохати. Крім того, література повниться розповідями про те, що відбувається з людьми, які назавжди позбавлені своєї любові і нічого не можуть […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Де можна зустрітися з казкою, де можна почути “вічний шум річки”, побачити “довгі плакучі трави”? Здається, тільки у Карпатах та ще у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Живуть там люди, щирі душею, неспокійні й пісенні, люди, що звуться гуцулами. Саме про них, захоплений їхніми звичаями, побутом, повір’ями, пише М. Коцюбинський, відкриваючи свого часу для […]...
- Тема стосунків людини і природи у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми […]...
- “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського (етюд) “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського (етюд) …У чому загадковість і пронизливий трагізм цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди в якому, не змовляючись, творять Кобилянська й Хоткевич, – багато митців, починаючи з “Чорної ради” Пантелеймона Куліша, де Кирило Тур уважає Чорногору якимсь Ельдорадо, якого не зачіпають катаклізми життя. Може, справа в тому, що […]...
- Міфологізм та демонологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного […]...
- Особливості світоглядів гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1902-1911 pp. M. Коцюбинський збирає матеріал про Гуцульщину і працює над повістю, що стала окрасою його творчості, – “Тіні забутих предків”. Він писав: “Збираю матеріал, переживаю природу, дивлюсь, слухаю й учусь. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ. Не знаю, чи вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини […]...
- Життя гуцулів у повісті Коцюбинського “Тіні забутих предків” Коцюбинський – художник-психолог. Його не задовольняє малювання хай найчарівнішого, хай найоригінальнішого за етнографією казкового краю. Йому треба було зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим ця душа живе і на що сподівається. Саме психіка людини, особливості її духовного світу цікавлять письменника насамперед. Звідки у людини з’являються фантастичні уявлення, що своїм корінням сягають до вірувань далеких предків? […]...
- Твір на тему: “Сила почуттів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” є одним з найзворушливіших творів про щире почуття двох закоханих. Українські Ромео та Джульєтта, головні герої повісті Михайла Коцюбинського, пережили чимало випробувань, але пронести гідно своє віддане та щире кохання один до одного. Зобразивши історію кохання Марічки та Івана, яка врешті мала трагічний фінал, автор оспівує їх духовну красу, змальовує чисте […]...
- Возвеличення кохання у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Кохання… Це дивовижне почуття завжди хвилювало людей, кликало на подвиги в ім’я коханого чи коханої. Тому й не дивно, що видатний український письменник, майстер психологічних новел, береться за перо, щоб написати історію одного кохання, кохання гуцульських Ромео та Джульєтти. Іван Палійчук і Марічка Гутенюк – діти природи з вічною і вірною любов’ю до гір, “близьких […]...
- Ідея незнищенності кохання в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний струмінь світових тем і образів, разом зі своїми однодумцям” вивів її з теренів суто “селянської” тематики на глибоко психологічні простори вивчення людської особистості та сенсу людського буття загалом. Повість “Тіні забутих предків” – твір глибоко сокровенний, написаний вже не в […]...
- Твір на тему: “Світ твору Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Маріччин світ – це світ гуцульських співанок: “Марічка обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба, – співанками. Вона їх знала безліч. Звідки вони з’явились – не змогла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще в колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самостійні по сіножатях, як смереки ростуть […]...
- Твір на тему: “Вічні теми життя в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”” Повість “Тіні забутих предків”, серед інших прочитаних творів Михайла Коцюбинського, мені сподобалася найбільше. У ній автор майстерно змальовує життя та побут народу Гуцульщини. Дуже вміло тут поєднуються українська міфологія з реальним життям мешканців цього краю. Герої твору все своє життя здійснювали боротьбу зі злими духами. Вони вважали, що кожний предмет має свою душу. Іван та […]...
- Безсмертя щирих почуттів головних героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” У повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський ставить ряд гострих питань філософського складу: істинна краса, сенс людського буття, потенціальні можливості народу-творця, морального життя як природного стану людини. Отже, це книжка не тільки для розваги. За зовнішніми окрасами (історією щирого кохання, мальовничими карпатськими пейзажами) прочитується глибинний філософський зміст. Трагедійна нота раз по раз зринає в тексті. […]...
- У світі гуцульщини, або Як написати твір за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Чи знаєте ви, “що на світі панує нечиста сила, що арідник править усім, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку: оленів, зайців і сарн; що там блукає веселий чугайстр, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири”? Не знаєте? Та й не можете цього знати, […]...
- Що спільного й відмінного між п’єсою В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” та повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”? Повість “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський написав 1911 року під глибоким враженням від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання. Цей твір ніби перегукується з трагедією Шекспіра. В них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в […]...
- Фольклоpні джеpела повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих пpедків” Пpиpода. Її таїни. Це цілий світ, зі своїми законами… Hезабутні дні, пpоведені М. Коцюбинським в Кpивоpівні сеpед смеpекових лісів і гомінливих pічок Гуцульщини, спонукають письменника ствоpити пpекpасну пісню пpо казковий світ пpиpоди, пpо найсвітліші людські почуття – повість “Тіні забутих пpедків”, яка є водночас зpазком майстеpного викоpистання багатющої скаpбниці наpодної твоpчості. Як і в казках, […]...
- Сюжет повісті “Тіні забутих предків” Шкільний твір За повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного,- Іван і Марічка. Давня […]...
- Фольклорні джерела повісті «Тіні забутих предків» Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що розкриваються для людського горя, «як квіта для роси». Незабутні дні, проведені серед […]...
- Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) “Тіні забутих предків” – один із найбільш зворушливих творів про кохання. Героїв цієї повісті Івана та Марічку називають українськими Ромео та Джульєттою. Розповівши трагічну історію кохання гуцулів, М. Коцюбинський оспівав духовну красу людини, чисте й вірне почуття. Любов Івана та Марічки, дітей двох ворогуючих сімей, народилася несподівано, всупереч тій ненависті, що супроводжувала життя Палійчуків і […]...
- Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання (ненадумана, природна, чиста, щира, прекрасна; поєднання української міфології з реальним життям). ІІ. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук (потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, вважав, що в світі панує нечиста сила, править злий дух, в лісах блукає веселий чугайстер, але в […]...
- Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті «Тіні забутих предків» «Тіні забутих предків», правдиву казку Гуцульщини М. М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році. Написанню твору передувала велика і напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину (звички, побут, фольклор гуцулів), збирав наукові статті монографії: особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою. Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя […]...
- Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Щаслива та людина, яка відчуває у своєму житті кохання. Це почуття дає їй крила і снагу, допомагає долати перешкоди, підіймає до зірок. Нещасна та людина, яка не знає любові або не вірить у неї. Кохання дає щастя, але може принести й нещастя. У кожного є своя історія кохання. У нашому житті чимало Ромео і Джульєтт, […]...
- “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – вершина вітчизняної прози У багатьох творів є власна передісторія, і лише в деяких – власна післяісторія. Доля України й українства взагалі багата на дивні й символічні події. А повість “Тіні забутих предків” була ніби своєрідною ілюстрацією. У шістдесяті роки XX століття великий український режисер Сергій Параджанов зняв стрічку за відомою повістю Михайла Коцюбинського. На прем’єрі цієї картини сталося […]...
- Проблематика повісті «Тіні забутих предків» Повість «Тіні забутих предків» датована 1911 роком. В одному з останніх творів (новелі «Сон») М. Коцюбинський урочисто проголосив: «Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин». Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як «Intermezzo», «Сон», «Тіні забутих предків». Жадання добра, краси, почуття людяності […]...
- Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть (Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”) Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть (Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”) Тут в небі тихо. Ані шум потічка, Ні вітру шум, ні пташка лісова. І тільки десь Іванова Марічка Із того світу кличе його: Йва-а-а! Влітку 1910 року М. Коцюбинський відвідав Криворівню. Цей гуцульський край настільки вразив його (“Тут так гарно, […]...
- Фольклорна історія народу як джерело повісті «Тіні забутих предків» Улітку 1911 року Михайло Коцюбинський здійснив свою давню мрію – відвідав Карпати, і у нього з’явилося бажання написати про «незвичайний казковий народ» – гуцулів. Письменник починає збирати матеріал для твору: вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. Відчуття казковості карпатського життя не полишало М. Коцюбинського. Із захопленням […]...