“Поблажливості прошу я у вас…”

Шкільний твір за творчістю Пйома Аполлінера. Бурхливо розпочалося XX століття. Розмаїття нових течій у мистецтві, зокрема в літературі, наче грандіозний фейєрверк, осяяло глибини людської думки. Саме ці течії, іменуючи себе авангардистськими, прагнули докорінно оновити художню систему, віднайти більш досконалі форми для зображення оновленої дійсності. Так, у 10-20-х роках нашого століття у Франції, зако-нодательки європейської моди, виник сюрреалізм, становлення якого пов’язують з іменем відомого поета – Гійома Аполлінера. З юнацтва Аполлінер

цікавився мистецтвом багатьох країн світу, вивчав російський та український фольклор, захоплювався історією запорізьких козаків. До шедеврів аполлінерівської музи належать вірші, що розкривають веселий і рішучий настрій запорожців, котрі пишуть листа турецькому султану. На початку 900-х років поет багато уваги приділяє живопису, захоплюється кубізмом, який спонукає його шукати нові форми в поезії.

Велике значення для Аполлінера мала щира дружба з видатним митцем Пабло Пікассо. їх стосунки збагачували одне одного, надихали на створення чудових творів, на пошук нових можливостей висловити своє авторське кредо.

Саме в цей час поет цікавився “простотою ліній”, “загальним малюнком” твору, безпосередністю виражальних засобів, що експресивно діють на читача. Але основним внеском Аполлінера в розвиток французської літератури стало вміння об’єднати фантастичнета сатиричне, героїчне та інтимне, комічне та трагічне. Його вірші стали багатотемними, з глибоким філософським підтекстом. Своє мистецтво Аполлінер назвав сюрреалізмом, тобто “новим реалізмом”, у якому бачив можливість по-іншому виразити своє сприйняття дійсності:

Ми хочемо вам розкрити широкі незвичні простори, Де квітка таємниці розкривається для того, хто її хоче зірвати.

Гійом Аполлінер був поетом із сміливою вдачею, силь-ою волею і прагненням відчути життя в усіх його виявах, ін писав: “Ні, не треба шукати суму в моїй поезії, а лише саме життя, постійну усвідомлену волю до життя, до пізнан ня, до знання”.

На відміну від інших сюрреалістів, Аполлінер намагав ся створити образи, які б дивували читачів своєю незвичайністю, намагався запросити читачів до емоційного розвитку теми в їхній підсвідомості. “Приголомшливий” образ мав на меті викликати реакцію “здивування, а таким чином і “діалог між поетом і людством”: Там нові вогні й небачені барви, Тисячі незрозумілих фантастичних явищ, Які треба перетворити в реальність. Французький митець любив вслухатися в бесіди і суперечки друзів, занотовував у захалявній книжці щось цікаве і потім використовував це у своїх віршах. І зараз крити ки вважають його одним із творців “поеми-бесіди”, щ стала цікавою особливістю французької поезії.

Смерть не дала змоги Аполлінеру вступити в боротьб зі “старим світом”. Але він залишився першим з поетів, що йшли тим же шляхом, по якому йшов авангард фран цузького народу. Гійом Аполлінер назавжди залишиться в пам’яті людей співцем поезії свого часу. Його твори ста-; ли величним надбанням світової культури.

Смійтеся люди! Чужі і близькі мені, наді мною ви смійтесь, Тому що є багато такого, про що я сказати вам не смію. Так багато, що ви мені самі сказати не дасте. Поблажливості прошу я у вас.






Якою я хочу бачити україну.
“Поблажливості прошу я у вас…”