Писанки І. Калинець

Схожі твори:

1. Тема: Українські писанки. Основна думка твору: писанки – давнє українське обрядове мистецтво Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Найперше яйце – за легендою – мало всередині не жовток з ділком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Пасхи. 8 тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало вути простим яйцем, […]...
2. Променистий національний дух (за віршем “Писанки” Ігора Калинця) Український поет Ігор Калинець народився 1939 року на Львівщині. Він навчався у Львівському університеті, складав вірші, і переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”. Тому відбував покарання на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова він тільки у 1981 році. Його перша книжка віршів “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966 році, наступні твори письменника […]...
3. Які почуття викликала в мене поезія “Писанка’ І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала […]...
4. Берегиня-писанка берегиня-мати “Берегинею” називається писанка, на якій зображено жіночу постать зі зведеними догори руками. Так прадавні українці зображували велику Матір усього живого – відому слов’янську богиню життя і радості. її називали Мокошею і Ладою, але найчастіше – Берегинею. Матір, хранительку дому – також часто називають Берегинею. Здавна так повелося в Україні, що кожна родина готувала до Великодня […]...
5. Твір-опис процесу праці Як розписують писанки Одного разу ми завітали в гості до знайомої художниці. Скільки цікавого побачили ми в її оселі, оздобленої в українському народному стилі! Найбільше мене здивувала і зацікавила велика колекція писанок, які були неймовірно гарні і всі різні. Я поцікавилась у господині, як вона їх робить, і вона розпочала захоплюючу’розповідь про таємниці писанкарства. Писанки розписують воском. Віск […]...
6. Як розписують писанки Знайома художниця розповіла мені про таємниці писанкарства. Писанки розписують воском. Віск на писанку наноситься з допомогою писачка, який можна змайструвати із залізного наконечника звичайної шнурівки. Зачерпуємо писачком гарячий віск і закрапуємо ним спочатку ті цяточки на яєчку, які мають залишатися білими. Після цього яйце занурюємо в найсвітлішу (жовту) фарбу. Коли писанка обсохне, по жовтому тлі […]...
7. Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з […]...
8. Твір з народознавства «Українська писанка» Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не простими малюнками, а таємничими знаками, пов’язаними […]...
9. Пасха Історія писанки сягає сивої давнини, вона пов’язана з поклонінням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – приносить добро, щастя, захищає від усього злого. Зараз ми поєднуємо писанку з Великоднем. Малюнки на писанці мають символічне значення: зірка і хрест – символи сонця, […]...
10. Дивосвіт І. Калинець Дивосвіт (фрагменти) Вірші І. Калинця вирізняються серед вивчених раніше творів специфічним синтаксисом і, відповідно, пунктуацією. Відсутність розділових знаків, своєрідний поділ на строфи створюють індивідуально-авторський, неповторний ритм цієї поезії. Стежечка Ходім зі мною Стежечко Обережно Не зачепися за камінець Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу а там За городом Ого як ти […]...
11. Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою І. Калинець Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою Трохи казка Пізньої осені Ганнуся поверталася додому трамваєм. На запотілих вікнах дівчинка намалювала фігурку людини в окулярах: вийшов Хлопчик-Фігурка. Виходячи з трамвая, Ганнуся почула, як її попросили подати руку, озирнувшись, побачила, що Хлопчик-Фігурка (Ха-еФ) стоїть поруч. Дівчинка посадила Ха-еФа у ранець, в альбом. “Яка дивна пригода трапилася зі мною, – думала […]...
12. Твір з народознавства: Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За далекими народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи. Сприяє добробуту, багатому врожаю. Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею «Писанка» є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба. Все зображено […]...
13. Народження українських писанок (Твір-опис процесу праці) Мені пощастило завітати в гості до справжньої художниці. В її гостинній оселі я побачила багато цікавого. Мою увагу привернула і навіть здивувала чимала колекція неймовірно гарних і різноманітних писанок. Я наважилася поцікавитися, як роблять ці прекрасні писанки. І художниця почала захоплюючу розповідь. Мистецтво виготовлення писанок називається писанкарством. Писанки розписують воском, який наноситься на поверхню вироба […]...
14. Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів. Ці ритуали виникли на зорі людства, були тісно пов’язані з міфологією, трудовою діяльністю людини. […]...
15. Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей (незалежна держава відкриває для цього можливості: прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього). ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. […]...
16. З любов’ю до матусі Я хочу написати про любов. Про любов особливу, яка у кожної людини, наче життя, єдина і неповторна. Вона жила в мені ще до моєї появи на світ, тому що її у мене, ще ненароджену, вливала моя мама. Ця любов допомогла мені народити ся, тому що на мене мама чекала. Вона росла в мені і разом […]...
17. Опис літнього дня Схід сонця влітку ранній. Від дотику сонячних променів прокидається природа: весело щебечуть птахи, листя розгортає до сонця свої долоні, радісно пурхають яскраві метелики, починають роботу мурашки, жучки. Плоди покриваються рум’янцем від зіткнення з теплими і ласкавими променями. І трави, харчуючись земними соками, набирають силу, піднімаються до сонця. До середини дня сонце зависає в зеніті, повітря […]...
18. Прапор моєї країни (твір-опис) У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на […]...
19. Тепло жниварських пісень Увесь людський вік супроводять пісні: від колискової матері до патріотичних. Жниварські пісні становлять окрему сторінку в історії зародження й розвитку усної народної творчості. Жниварський обрядовий цикл пісень становить згусток хліборобської гордості за результати своєї праці. У ньому струменять мрія про добробут, любов до рідної землі. Землероби звертаються до ниви, сонця, знарядь праці з надією на […]...
20. Змалювання внутрішньої краси сільських жінок-трудівниць у вірші М. Сингаївського “Від серця поклонюсь” З надзвичайним задоволенням я читаю вірш М. Сингаївського. У них стільки синівської любові до батьків, рідної землі, так багато щирої подяки хліборобам за їх щоденну працю. З глибокою пошаною звертається поет до матері і селянських жінок-трудівниць у вірші “Від серця поклонюсь”. Письменник згадує мамині пісні, які сповнили його серце добром та любов’ю до рідного краю; […]...
21. Твір на тему: “Традиції писанкарства в Україні” Фарбоване в один колір або прикрашене різноманітними візерунками яйце мало символічне обрядове релігійне значення ще задовго до того, як у світі виникло християнство. До нашого часу дійшли перекази багатьох стародавніх народів, в яких воно виступає джерелом тепла і світла, джерелом життя, а деякі народи вважали його навіть зародком Всесвіту. Крім того, існують численні варіанти легенд […]...
22. Різдво Б.-І. Антонич Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться […]...
23. Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. (Балада у І. Драча позбавлена своїх тра­диційних ознак: фантастичних, легендарно-історичних та героїчних рис. На­томість вона побудована на побутовому, драматично-напруженому сюжеті, в ній висвітлюються зовні буденні, але насправді незвичайні явища.) ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого. (Балада Драча – яскравий приклад […]...
24. Рослинний світ України (твір-розповідь) Для кожного з нас краса природи пов’язана перш за все з пейзажами рідного краю – того куточка землі, де народився, де мамина колискова закарбовується назавжди у пам’яті, серці, душі незабутніми спогадами. Неодмінною часткою таких спогадів стає рослинний світ рідного краю. Для одних це білокорі стрункі берізки чи тремтливі тендітні тополі, для інших – барвисто уквітчані […]...
25. Краса по-українському XVІІ столітті чоловіки-українці почали стригтися “під макітру”. Щоб стрижка виходила рівною і красивою, на голову тому, кого стригли, справді надягали макітру і навколо неї обстригали волосся. На Київщині й у гуцулів була також широко поширена стрижка “під ворота” (“скобкою”). Знаменитий козацький “оселедець” веде свій родовід від зачісок древніх тюркських воїнів, які голили голови, залишаючи недоторканим […]...
26. Промінний день Олена Теліга Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний сокіл, І […]...
27. Дивосвіт прадавніх слов’ян Дивосвіт прадавніх слов’ян (твір з народознавства) Наші далекі предки жили в мирі та злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися. Тому і наділяли явища природи людськими рисами: розумом, добротою, злом, підступністю. Грози та битви – грізний бог – так можна назвати Перуна, бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезний […]...
28. Твір на тему: “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” (за мотивами творчості Василя Стуса) У короткому зверненні до читача Василь Стус писав: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”. Отож поет вірив у велику силу слова. Вірив, що його слово здатне змінити світ. Нехай не весь. Але найкращу його частину. Україною […]...
29. Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна […]...
30. Подих осіни. Твір-опис Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали хазяям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осіні. Сіре небо всі частіше затягують хмари, і […]...
31. Чи врятує світ краса? (за новелою Р. Бредбері “Посмішка”) Є вічні шедеври образотворчого мистецтва, над якими не владний час, метушня політиків, коли “минає славне і гучне”. До таких творів належить неперевершена “Джоконда” Леонардо да Вінчі, незрівнянне втілення гуманістичного ідеалу жіночої краси. Посмішка Джоконди стала “героєм” новели Рея Бредбері. Восени 2061 року уцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято – досить дивним, на […]...
32. Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” V варіант Се розлука моя, невтишима тоска Се любов моя плаче так гірко. І. Франко Розтанув сніг, сонце лагідно посміхнулося до землі потягнулися до весняної блакиті неба біло-блакитні пелюстки перших квіток. Буйно зазеленіли дерева, зашепотіло їхнє листя про світлі мрії, про сподівання радісного життя. Так і юність-весна людського життя – поспішає назустріч долі та світу. Проминають у […]...
33. Поезія Бодлера: пошук, тривога, заклик і суцільна емоція Зміни, які принесло XX століття в людське життя, жорстокі й парадоксальні змінили й самі людські душі, а відтак – відобразились у творчості, в мистецтві. Шарль Бодлер привніс у літературу власне світовідчуття, новий спосіб світосприйняття. Романтична гостра тривога, сплін, туга й відчуття несправедливості, певна відраза до дійсності – дійсності жорстокої та безглуздої, – такі сурсчливі й […]...
34. Провідні мотиви лірики І. Драча І. І. Драч і його лірика. (Поезія І. Драча характеризується перш за все нетрадиційністю поетичної форми та стилю. Ліричні твори поета – це своєрідний метафоричний спосіб мислення, оригінальне поєднання форми і змісту, переплетення візуальних, слухових, дотикових форм та недосказаності слів. Все це робить поезію І. Драча неповторною і самобутньою.) 11. Основні мотиви лірики І. Драча. […]...
35. Ліричний герой Бальмонта Поет серйозно збагачує семантику улюбленого образа. На перший план виступає “мінливість” Місяця: “цариця пишна” те “бліда”, те “ясна”, те “безпристрасна”, те “полум’яно-жагуча”, вона те “лякає безмежною тишею”, те “здіймає безмежність океанів”. “Сибилла й чаклунка”, Місяць ниспосилает своїми “променями” творчі “сни”, однак ці ж “промені” “як змії до нас сковзають… у них вкрадлива невловима отрута” “Місячний” […]...
36. Велич і ніжність юнацького почуття в поезії В. Сосюри “Так ніхто не кохав” У світовій плеяді поетів та письменників, які присвятили свої твори найчистішому, найглибшому почуттю – коханню, – яскравою зіркою сяє геній відомого українського поета Володимира Сосюри. Він знаний як людина високих почувань, як митець, що не міг таїти в собі сердечні поривання, а щедро ділився скарбами своєї душі, утілюючи їх у слові. Вершиною інтимної лірики Володимира […]...
37. Мій улюблений вірш Максима Рильського Максим Рильський починав своє творче життя у складний час. Поразка першої російської революції, економічні труднощі в країні, глибоке соціальне розшарування, назрівання нових політичних потрясінь – все це викликало до життя нігілізм і зневіру у світлі поривання, любов, дружбу. Митці включалися в літературну боротьбу, і молодому поетові важко було розібратися в політичних подіях і уникнути різних […]...
38. Місце і роль Бога у творчості Шевченка Про що б не розповідав, що б не описував, до якої б теми не звертався поет, він не забуває Бога, має Бога в душі і серці. Бог для Тараса Шевченка – то велика і найцінніша духовна сила. Без неї не можна ні жити, ні творити, ні боротися. Наприклад, багато разів герой твору «Єретик» Іван Гус […]...
39. Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…”) “Поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина”. Ці слова написав В. Стус. Їх він підтверджував своїм життям і своєю творчістю. Стусу завжди боліла доля українського народу. За це він страждав: його заарештовували, переслідували. Помер він також у тюрмі. Біль непорозуміння, […]...
40. Хліб – батько, вода – мати Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку […]...