Чи врятує світ краса? (за новелою Р. Бредбері “Посмішка”)

Є вічні шедеври образотворчого мистецтва, над якими не владний час, метушня політиків, коли “минає славне і гучне”. До таких творів належить неперевершена “Джоконда” Леонардо да Вінчі, незрівнянне втілення гуманістичного ідеалу жіночої краси.
Посмішка Джоконди стала “героєм” новели Рея Бредбері. Восени 2061 року уцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято – досить дивним, на наш погляд, способом: ламають і трощать усе, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих “святкових” подій

є хлопчик Том. Саме безпосередня, щира дитина і відчує недоліки та недоречності світу дорослих, бо вона – символ майбутнього, зміни поколінь.
Том стає у чергу – власті дозволили кожному бажаючому плюнути на… картину Леонардо да Вінчі “Джоконда”. Натовп шматує картину на клапті, втоптує у багнюку, ламає раму. Жахливе і страшне видовище. Та письменник залишає нам промінчик надії – до рук Тома. потрапляє шматочок полотна з посмішкою Джоконди.
Є знаменитий вираз: “Краса врятує світ”. Але спочатку треба, щоб світ урятував красу. До речі, слово “посмішка” написано з великої літери, що перетворює її на образ – символ Мистецтва, Краси, Духовності: “…Світ став, осіяний місяцем. А на його долоні лежала Посмішка”. Отже, світ врятував красу. Тепер вона врятує його.






Тема вірша гімн краси шарль бодлер.
Чи врятує світ краса? (за новелою Р. Бредбері “Посмішка”)