Петро Могила
Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVІІ ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей.
При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру Могилі, Київському митрополиту (від 1632 року), нащадку молдавського князя Симеона.
Петро Могила був освіченою людиною, твердо
Новий навчальний заклад назвали колегією. Але це була не тільки назва. У цьому закладі читалися ті ж предмети, що й у провідних університетах Європи. Тут могли навчатися талановиті вихідці з простого народу.
Важко злічити імена всіх тих видатних людей України, які вчилися в цьому храмі наук. Є серед них філософи, державні діячі, історики, композитори, полководці та юристи.
У назву закладу було внесено ім’я Петра Могили, що є свідченням великої пошани до заслуг перед Вітчизною цієї людини.
Києво-Могилянська академія була справжньою колискою науки і культури всього східнослов’янського світу.
Схожі твори:
- Біографія Петра Могили Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVII ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
- Пісні для України все: і поезія, й історія, і батьківська могила (М. Гоголь) Пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила (М. Гоголь) І. Українські пісні – це національний епос. (У ньому відбилась історична пам’ять народу, його національна свідомість.) ІІ. Українські історичні пісні – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу. (Це нерукотворний пам’ятник героям, які віддали своє життя за волю Батьківщини й повернулися до […]...
- Щирі друзі Петро Конашевнч та Марко Жмайло (за уривком “В Острозькій школі’ А. Чайковського) В українській літературі є багато творів про щиру та вірну дружбу, особливо серед дітей. Це й повісті “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М. Стельмаха, і оповідання “Лісничиха” В. Донченка. Про щиру дружбу двох друзів розповідається і в уривку “В Острозькій школі” з роману А. Чайковського. Головні герої цього твору – Петро Конащевич та Марко Жмайло. Так […]...
- О. М. Толстой. “Петро Перший” історичний роман Історичний роман “Петро Перший” – це невичерпне джерело докладних і дуже цікавих відомостей про петровський час, про соціальні конфлікти, державні і культурні реформи, про побут, долі і людей тієї бурхливої епохи. І що важливіше всього – це джерело образних уявлень про давно збігле життя. Печатка неповторного таланта письменника лежить на всім оповіданні про епоху Петра, […]...
- Історія створення роману “Петро Перший” Як ми вже знаємо, ще в 1917 році Толстой намагався знайти розгадку цього в минулому. Тоді ця спроба закінчилася невдачею: ідеалістичний світогляд письменника привело його до помилкових висновків. Оповідання “День Петра” глибоко песимістичний. І справа не в тому, що Петро в очах автора – напівбожевільний деспот, а в очах народу – антихрист, що слідом за […]...
- «Вірю в Україну, дивлячись на них» Освітянські традиції були закладені ще на початку XVІІ століття, коли Київська братська школа розпочала свою діяльність, розташувавшись на дарованій Галшкою Гулевичівною землі. Це трапилося 15 жовтня 1615 року, і саме монастир на цій землі став першим помешканням майбутньої Києво-Могилянської академії. Велику підтримку Київська братська школа одержала від гетьмана Війська Запорозького Петра Конашевича-Сагайдачного, який вступив до […]...
- Цар Петро І у романі О. М. Толстого Дія роману розвертається на неозорому географічному просторі: від Чорного моря до Архангельська, від Балтійського моря до Уралу. З Росії вона переноситься в європейські столиці і міста. Читач побуває при дворі шведського короля Карла XІІ і польського короля Августа, курфюрста Саксонського, турецького султана, побачить поля боїв і морські походи, військові табори і неприступні фортеці, селянську хату, […]...
- Петровська епоха у романі О. М. Толстого “Петро Перший” О. М. Толстой працював над темою епохи Петра І, що його захоплювала, більше двох десятиліть. Задовго до створення роману “Петро Перший” він написав оповідання “Мара” і “День Петра”, нарис “Перші терористи”, що розповідав на підставі справжніх документів про замах на життя Петра. Це були перші “начерки” майбутнього епічного роману Толстого. Вже тоді він багато працював […]...
- Стилий переказ роману О. М. Толстого “Петро І” Роман О. М. Толстого для мене, людини, що цікавиться історією Росії, має особливу цінність. У романі ми знаходимо опис епохи, опис характерів (як характерів народних, так і характерів аристократів). Простежуються такі нитки, що зв’язують народ і владу. З роману Толстого ми одержуємо повну картину взаємин влади з народом і народу із владою, так хвилюючі розуми […]...
- ВАНЧЕНКО ПЕТРО – ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Ванченко (Івашенко) Петро Захарович народився 1898 року в с. Жуки на Полтавщині в сім’ї селянина-бідняка. Освіта середня. Належав до літературної організації. Автор збірок оповідань та повістей “Жива реклама”, “Мужність” (1928), “Обов’язок”, “Три пальці” (1929), “Клопіт цирульника Еміля Термана”, “Повість без назви” (1930), “Онопрій Кудь” (1933). Арештований 6 грудня 1934 року Полтавським міським відділом НКВС УРСР […]...
- Образ Петра І у романі О. М. Толстого “Петро Перший” Образ Петра І вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених (хоча і за справу!), непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію передовою державою, зумів прищепити країні […]...
- Жанрова своєрідність роману Петро Перший Толстого А. Н Що вмерла як реальність, живе як повчання. В. Гюго По жанрі “Петро Перший” – історичний роман. Автор такого добутку повинен бути одночасно й істориком, і письменником: історик розшукує історичні факти й історичних героїв, письменник створює історичну дійсність. Історія літератури доводить, що історичні романи можуть бути декількох типів Радянський письменник В. С. Пикуль, наприклад, створював романи-історичні […]...
- Капітанська дочка характеристика образа Гринев Петро Андрійович (Петруша) КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Гринев Петро Андрійович (Петруша) – головний герой останнього великого твору Пушкіна, провінційний російський дворянин, від чийого ім’я (у формі “записок для пам’яті потомства”, складених в епоху Олександра І про епоху пугачевского бунту) ведеться оповідання. В історичній повісті “Капітанська дочка” зійшлися всі теми пушкінської творчості 1830-х рр. Місце “звичайного” людини […]...
- Коротка характеристика твору Петро І Толстого А. Н Робота над романом “Петро Перший” почалася в 1929 р. і тривала до кінця життя письменника в 1945 р. Роман залишився незавершеним. Книга про Петра Першому – це широке історико-епічне полотно. Звідси його сюжетно-композиційна багатоплановість, многогеройность, всеохоплення авторського бачення. Товстої бачить у Петрові І національного героя, що підкоряє все своє життя й діяльність долі Росії Петро […]...
- Твір по роману О. М. Толстого “Петро Перший” Починаючи роботу над романом “Петро Перший”, Олексій Миколайович Толстой визнавався: “На “Петра” я націлювався давно. Я бачив всі плями на його камзолі, я чув його голос, але Петро залишався для мене загадкою в історичному тумані”. Пізніше центральну проблему свого роману письменник визначав як “становлення особистості в епосі”. На початку книги рисується допетровська Русь. “Над Москвою, […]...
- Образ Петра Першого у романі “Петро Перший” Толстого А. Н Як було сказано вище, “Петро Перший” – історичний роман. Тема його – зображення Росії епохи Петра. Ідея роману – позитивна оцінка характеру і діяльності царя-реформатора. Отже, Петро є головним героєм роману. Сюжет твору побудований на описі життя головного героя з ран його дитинства до перших перемог російської армії в Прибалтиці на початку Північної війни(остання чверть […]...
- Цар Петро I у романі О. Толстого Дія роману розвертається на неозорому географічному просторі: від Чорного моря до Архангельська, від Балтійського моря до Уралу; з Росії вано переноситься в європейські столиці й містО. Читач побуває при дварі шведського короля Карла XII і польського короля Августа, курфюрста Саксонського, турецького султана, побачить поля боїв і морські походи, військові табори й неприступні фортеці, селянську хату, […]...
- Коротка характеристика твору “Петро Перший” Толстого А. Н Робота над романом “Петро Перший” почалася в 1929 р. і тривала до кінця життя письменника в 1945 р. Роман залишився незавершеним. Книга про Петре Першому – це широке історико-епічне полотно. Звідси його сюжетно-композиційна багатоплановість, многогеройность, всеосяжність авторського бачення. Толстой бачить в Петре І національного героя, що підпорядковує усе своє життя і діяльність долі Росії. Петро […]...
- Гулак-Артемовський Петро Петрович Народився Петро Петрович Гулак-Артемовський 27 січня 1790 р. в містечку Городищі на Київщині в родині священика. Батько його походив з козаків, за свідченням сучасників, один із предків поета був генеральним обозним у гетьмана Петра Дорошенка. П. Гулак-Артемовський вчився у Київській академії, отримав світську й духовну освіту. Закінчивши академію у 23-річному віці, учителював у приватних пансіонах, […]...
- Твір на тему: “Микола і Петро – герої і побратими, сироти без роду” за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Видатний український письменник і драматург І. П. Котляревський зробив великий внесок у становлення українського національного театру, деякий час він навіть був директором театру у Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” стала першим драматичним твором нової української літератури, в якому вперше було реалістично змальовано життя простого українського народу, його прагнення, мрії і побут. “Наталка Полтавка” – це […]...
- Києво-Печерська лавра (опис пам’яток історії культури) На землі здавна були три духовно найважливіших місця. Це Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра у Києві (Україна). Києво-Печерська лавра була заснована близька тисячі років тому. Тисячі людей приїздять сюди, щоб подивитись не тільки на цей дивовижний витвір мистецтва, але й насправді святе місце. Початок розвитку цієї народної святині дали два […]...
- Твір-розповідь з народознавства «Скарби України» Серед багатої культурної спадщини нашого народу особливе місце займають пам’ятки архітектури кінця ХУП-ХУПІ століття, на яких позначилося піднесення національної свідомості українського народу. З того часу до наших днів залишилися прекрасні архітектурні пам’ятки – величні ансамблі Києво-Печерської лаври. Софійського та Видубецького монастирів у Києві, Михайлівський і Вознесенський монастирі в Переяславі-Хмельницькому та інші. До складу цих ансамблів, […]...
- Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (за уривком з роману А. Чайковського “Сагайдачний”) Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”. У першій частині цього […]...
- Україна моєї мрії Я народився в Україні, і мені безмежно дорога ця земля. Це і Тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись панували славетні козаки: сильні, мужні, красиві люди, а головне – вільні! Багатство України – це золоті пшеничні лани. Ось чому на нашому прапорі є жовтий колір, який і символізує безмежні лани пшениці. […]...
- Уроки історії, які ми маємо знати (Твір-розповідь) Історія народу, його культура – ті компоненти без яких неможливе повноцінне існування людства, бо, як говорять, без минулого немає сьогодення, без сьогодення – немає майбутнього. Тож і хочу нагадати своїм ровесникам деякі сторінки історії України. Можна було б починати розповідь від монголо-татарської навали, яка не тільки знищила нашу державність, а й фізично вигубила народ, так […]...
- Культура запорозьких козаків Усі відомості про життя та культуру запорозьких козаків можна черпати з літописань, де йшлося, головним чином, про війни та походи, громадське та культурне життя; і писали літописи самі козаки. З давніх-давен на терені Київської Русі, а потім України священне ремесло літописця було підвладне загалом лише ченцям. Біля витоків цілої плеяди монахів-істориків стоїть могутня постать ченця […]...
- Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу (присвятив творче життя своєму народові, розвитку його культури, рідної мови, любій Україні: “Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю!”). ІL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови (“Як не любити ріпну мову”: мова – це душа […]...
- Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже росіяни, але нижче […]...
- Пилип Орлик Пилип Орлик посідає особливе місце серед українських гетьманів. Заслугою гетьмана-емігранта була написана ним угода з козацтвом, що в історії одержала назву першої Конституції української держави. Пилип Орлик – послідовний борець за ідею незалежності України, однодумець Івана Мазепи, якому імпонувала висока освіченість генерального писаря (освіту отримав у Києво – Могилянському колегіумі). Із Карлом XІІ був укладений […]...
- Роздуми над народною піснею “Ой, Морозе, Морозенку” В історії українського народу є нетлінні імена тих, хто ціною власного життя обороняв від ворогів нашу святу землю. Це імена тих, хто поклав на вівтар майбутнього України свої життя. У розбурханому морі історії часи козаччини, а саме роки турецько-татарських нападів на Україну, були одними з найкривавіших для нашого народу. Наші предки зазнали страшних страждань, тяжких […]...
- Українські національні символи Ми часто кажемо: сильний як ведмідь, хитрий як лис, стрункий як тополя. Тут ведмідь виступає символом сили, лис – хитрості, тополя – стрункості. А чи замислюємося ми над тим, яку роль у нашому житті відіграють символи? Озирнімося довкола – і ми побачимо безліч символічних позначень. Вони про щось повідомляють, до чогось закликають, про щось застерігають. […]...
- Подорож до Києва Минулого року ми усім класом їздили до Києва. Це місто вразило мене своєю красою і величчю іще на під’їзді до нього. Подорожували ми потягом. Ще на залізничному мосту перед нами відкрився чудовий пейзаж лівого берега Дніпра. Золоті куполи Києво-Печерської Лаври, що потопали у зелені, вражаючих розмірів пам’ятник Перемоги, у вранішньому мареві над річкою ледь виднілось […]...
- Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність І. І. Вишенський – видатний представник полемічної літератури. (І. Вишенський – найвидатніший письменник-полеміст XVІ-XVІІ століть, суворий викривач соціальної несправедливості.) ІІ. Характеристика епохи часів Івана Вишенського. 1. Життя українського народу під гнітом литовських і польських феодалів. (Постійна боротьба трудящого люду за свою незалежність із татаро-турецькими загарбниками, із […]...
- Образ знедоленої України в творчості Ліни Костенко і Василя Стуса 1. “Загублене покоління” (чому так називають сучасне покоління, із чим це пов’язано, де знайти ті ідеали, на яких виховувалися наші батьки, діди, прадіди; помічник у створенні суспільних орієнтирів – художня література). 2. Література в житті суспільства і людини: А) значення літератури в житті суспільства; Б) вплив літератури на формування характерів молодих людей. 3. Роман у […]...
- Чому Київ називають серцем України? Київ посідає особливе місце в житті кожного українця. Величне місто сприймається не тільки як столиця України, а й як символ безперервності історичних традицій, осередок національної духовної культури. Київ був перетворений на столицю Русі ще в княжу добу. Тут знаходилася резиденція Рюриковичів. Монастирі – Михайлівський Золотоверхий, Києво-Печерський, Видубицький – були центрами розвитку книжності й малярства, а […]...
- Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба’ побуту й звичаїв Запорозької Січі Запорозька Січ, дивовижний суспільний лад, відомий світовій науці як козацька християнська республіка, а запорозькі козаки – бойова сила, сформована на демократичних засадах самим народом. Січ була у всіх на вустах, про неї говорили як про якесь царство волі і права, про неї співали кобзарі, складали пісні й легенди. Це був оплот козацтва в Україні. Сюди […]...
- Україна – моя рідна держава (твір-роздум) Прочитала і поринула у спогади. Школа… Урок української мови і літератури. З уст учителя звучать слова: Україно моя! Чисті хвилі ланів, Променисті міста, голубінь легкокрила! А далі: “Зорі ясні, погожії, тихії води!”. Це моя вишнева Україна. У зірках, у вербах, у квітці, у пташині, в дитячій усмішці, в дівочих очах, у хвилях Дніпра, в ланах […]...
- Будинок, де “живуть книжки” Будинок, де “живуть” книжки, – це бібліотека. Без бібліотеки не можна уявити собі міста чи країни. Бібліотека є сховищем знань, вона притягує до себе людей і не розчаровує. Книжки, які зберігаються у бібліотеках, збиралися століттями. Завдяки унікальній бібліотеці прославився ассирійський цар, який жив у І тисячолітті до нашої ери. У його зібранні нараховувалося понад двадцять […]...
- Рідне місто Київ (Твір-опис) Будь-який український школяр знає, що Київ – столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ – це не тільки […]...
- Голобородько Ми йдемо Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Зві, цусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, які нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею. Ми гордо йдемо шляхами України: Ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди, Щоб подивитись на нас, […]...