Переклади Максима Рильського
Максим Рильський – неперевершений перекладач і глибокий теоретик перекладацької справи. За своє ншття він переклав на українську мову понад двісті тисяч поетичних рядків. Крім того, перекладав повісті, романи, п’єси. Йому належать наукові праці “Проблеми художнього перекладу”, “Художній переклад з однієї слов’янської мови на іншу”, “Пушкін українською мовою” та ряд інших. Поет вважав переклади важливою політичною і культурною справою: “Це – знаряддя спілкування між народами, знаряддя поширення передових ідей
Максим Рильський підкреслював, що перекладач повинен у кожного великого ноета знайти творчу домінанту – те найхарактерніше, найсуттєвіше, що властиве тільки його творчості. В практиці перекладача це означає – передати іронію Генріха Гейне і Анатоля Франса, гнівний пафос Тараса Шевченка і Миколи Некрасова, сарказм
Как величавая луна, Средь жен и дев блестит она Рильський перекладає: Зорею ранньою вона Блищить серед зірок одна.
У вірші “Мистецтво перекладу” він вимагає від перекладача зберегти багатство думки й мови, особливості творчого обличчя поета:
…треба, щоб слова З багатих не зробилися убогі, Щоб залишилась думка в них жива ї щоб душі поетової вияв На нас, як рідний, з чужини повіяв.
В перекладах Рильського на нас, “як рідний”, повіяв геній Пушкіна і Міцкевича, Лєрмонтова і Словацького, Мольєра і Шекспіра та багатьох інших видатних письменників. Рильський мав повне право пишатися своєю перекладацькою діяльністю, звітуючи нею перед народом: “Я много переводил и перевожу. Горд, что в своем переводческом активе могу назвать произведения Пушкина (“Евгений Онегин”, “Мєдний всадник” идр.), Мицкевича (“Пан Тадеуш”, балади, сонети), Корнеля (“Сид”), Вольтера (“Орлеанская девственница”), Буало (“Искус-ство поззии”), Расина (“Федра”), Мольєра (“Мизан-троп”), Гіого (“Зрнани” и “Король веселится”), ІПекспира (“Король Лир”, “Двенадцатая ночь”), переводил также прозу – Мопассана, Бедье (“Тристан и Изольда”), Гоголя (“Майская ночь”)… многие стихотворения позтов Со-ветского Союза также печатаньї в моих переводах. Кроме того, я перевел ряд опер для украинских театров”
До 100-річчя Загибелі О. Пушкіна працювали над перекладами його геніальних творів. Це було важке, але почесне завдання. У статті “Пушкін українською мовою” Рильський писав, що переклади творів Пушкіна – “це прекрасний спосіб вигострити свою мовну зброю, піднести українську мовну культуру на вищий щабель розвитку. Переклади Пушкіна на українську мову збагачують, отже, українську мову, українську поезію, літературу взагалі” .
Робота над перекладами творів Пушкіна (як і інших великих письменників братніх літератур) – це патріотичний подвиг Рильського, який приклав багато зусиль, щоб донести в повній красі геніальні твори великих світочів літератури до свого народу.
Ми всі чимало доложили Свого уміння, хисту й сили, Щоб передати, як уміли, Величну пушкінську красу,
Писав Рильський у вірші “Напис на українському двотомнику Пушкіна”.
Поетичні успіхи в роботі над перекладами Пушкіна приносили поету велику творчу радість, наснажували його на нові творчі дерзання. “Вспоминаю,- писав Рильський,- и не стыжусь признаться в атом,- что среди ночного безмолвия я заплакал от счастья, когда мне удалось, как мне кажется, довольно верно передать изумительные строки:
Шипенье пенистых бокалов И пунша пламень голубой…
Після російської і білоруської Рильський-перекладач, мабуть, найбільше уваги приділяв польській літературі. Він чудово переклав на українську мову багато творів великих польських поетів – А. Міцкевича та Ю. Словацького. В 1949 році вийшов українською мовою в перекладі М. Рильського (друга редакція) роман у віршах А. Міцкевича “Пан Тадеуш”, який вважається енциклопедією життя Польщі другої половини XVІІІ – початку XІX ст. Здійснивши перше видання “Пана Тадеуша” українською мовою ще в 1927 році, М. Рильський знову повернувся до роботи над перекладом, бо справедливо бачив в Адамі Міцкевичі “полум’яного польського патріота і послідовного поборника дружби народів”.
Дійсністю стали благородні мрії А. Міцкевича. Його твори читають не тільки вільні польські робітники і селяни. Завдяки чудовим перекладам Рильського та інших українських поетів твори Міцкевича стали доступними для робітників і колгоспників України. Народна артистка Наталія Ужвій у “Листі до поета” з почуттям глибокої вдячності зізнається: “Наш театр імені Івана Франка з особливим почуттям працює над п’єсами, перекладеними із інших мов, коли їх перекладає Максим Рильський… Ваш переклад “Сірано де Бержерака” в своїй витонченій майстерності і дотепності змагається з оригіналом”
Особливо багато і блискуче перекладав М. Рильський з слов’янських літератур. “Для нього слов’янські мови,- каже Микола Тихонов,- що шумлять, як швидкі свіжі ріки, давали справдешню радість, і він поринав у їхні співучі глибини, перекладав, досліджував, насолоджувався цим багатством. І які перемоги здобував він, перекладаючи українською Пушкіна й Міцкевича, наприклад!”. Максим Рильський був залюблений у книги. Художні твори багатьох народів і віків допомагали йому пізнати життя далеких часів, заповіти попередніх; поколінь, мрії й ідеали людей праці.
Красою і художньою майстерністю його переклади часто змагаються з оригіналом. “Зроблене ним,- писав Л. Булаховський,- для зближення української культури з російською та іншими – французькою, польською – культурами є справжній поетичний подвиг, вагу якого аж ніяк не можна переоцінити: мало літератур можуть похвалитися такою силою блискучих перекладів, з таким винятковим хистом виконаних працею одного майстра, як українська,- невтомною працею Рильського” . Чудові переклади поета, як він того і бажав, служать двом великим цілям – справі розвитку української соціалістичної культури і братерському єднанню народів. Майстерність Рильського-перекладача вчитель може проілюструвати його перекладами з російської літератури.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)