П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад”

Схожі твори:

1. Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і […]...
2. Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ній показаний […]...
3. Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза” “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня “Серед долини рівна” – епіграф і поетичне зерно […]...
4. Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза” З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського “Гроза”. Чому автор саме так […]...
5. Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є й своя […]...
6. Дворянство у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, що написана у 1904 році, є загибель “дворянського гнізда”, перемога заповзятливого купця-промисловця над відживаючими своє століття Раневською і Гаєвим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Петі Трофімова і Ані. Прощання нової, молодої Росії з минулим, з відживаючим, спрямованість до завтрашнього дня – у цьому полягає зміст […]...
7. Символіка в п’єсі О. М. Островського “Гроза” Для творів реалістичного напряму характерне наділення предметів або явищ символічним сенсом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Лихо з розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. О. М. Островський продовжує традицію Грибоєдова і начає важливим для героїв глуздом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є і своя […]...
8. Символічність образу вишневого саду у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Свою останню п’єсу “Вишневий сад” Чехов написав 1904 року. Щось дуже надзвичайне має місце в самій назві твору – “Вишневий сад”. Перші сторінки п’єси наповнені очікуванням. Чекають хазяйку дому Любов Андріївну Ранєвську, яка повертається з Парижа, тому що через відсутність коштів будинок продають. Саме тут вона виросла, тут “щастя прокидалося” з нею кожного ранку. Усі […]...
9. Місце образа Катерини в п’єсі Гроза Островського А. Н Тема п’єси Островського – зображення “темного царства” російського життя, його побуту й вдач. Для втілення образа цього царства на сцені драматург придумав ціле місто Калинов, що стоїть на березі Волги. Ідея п’єси, як здається, найкраще сформульована Добролюбовим у статті “Промінь світла в темному царстві” (1859). Критик побачив у п’єсі глибокий соціальний зміст, тому що загибель […]...
10. Характер – це є здатність діяти за принципами. Шкільний твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” О. М. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і виразні, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих творах життя купецтва висвітлено як світ затаєного, тихо зітхаючого суму, світ тупого, ниючого болю, світ гробового мовчання в’язниць. А якщо і з’являється безглузде ремство, то воно завмирає вже при своєму народженні. Свою статтю, […]...
11. Твір на тему: Сила характеру Катерини у драмі О. М. Островського “Гроза” П’єса Островського написана в середині XІX століття, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість піднімалася на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку М. О. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ньому показаний складний трагічний процес розкріпачення душі, яка оживає. У п’єсі темрява бореться зі світлом, зльоти змінюються падіннями, тут […]...
12. Образ Катерини в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У п’єсі “Гроза” Островський створює зовсім новий для його творчості жіночий тип, простій, глибокий характер. Це вже не “бідна наречена”, не байдуже-добра, лагідна панянка, не “аморальність по дурості”. Катерина відрізняється від раніше створених героїнь Островського гармонійністю своєї особистості, силою духу, своїм світовідчуванням. Це натура світла, поетична, піднесена, мрійлива, із сильно розвиненою уявою. Згадаємо, як вона […]...
13. Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за них. Саме тому, вважав режисер, у п’єсі так багато […]...
14. Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) “Вся Росія – наш сад”. Ось так у комедії Чехова розкрито символічний зміст великого родинного маєтку, де зібралися ще поки не колишні і ще поки не майбутні господарі. “Вся Росія – наш сад”, і наприкінці літа вирішуватиметься доля саду, доля Росії. Проте вже на початку […]...
15. Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури: проблема діяча, батьків і дітей, любові, страждання й інших. Всі ці проблеми об’єднані в темі минулого, сьогодення й майбутнього Росії. В останній п’єсі Чехова – один центральний образ, що визначає […]...
16. Символічний зв’язок образів п’єси Антона Чехова “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на стикові епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити сучасну йому дійсність з позицій […]...
17. Тема загибелі “дворянських гнізд” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” У п’єсі “Вишневий сад” А. П. Чехов піднімає найважливішу соціальну тему рубежу 19-20-х століть – тему загибелі “дворянських гнізд”. У цьому добутку чітко показано прощання нової, молодій, завтрашній Росії з минулим, відживаючим, приреченим “Старе” і “нове” час у п’єсі символізують герої: представники старої, патріархальної Росії – Раневская, її брат Гаїв, Симеонов-Пищик, людина нового часу – […]...
18. Біблійні мотиви в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У сюжеті “Грози” Островського одержують послідовне втілення різні біблійні мотиви. Один з таких мотивів – мотив гріха, воздаяния за нього й покаяння. Мотив цей послідовно втілюється в мовленні персонажів, у їхніх думках, у розвитку сюжетної дії, у глибинному, філософському підтексті п’єси. Про гріх постійно згадує Марфа Ігнатіївна Кабанова: “От чи довго згрішити-те! Розмова близький серцю […]...
19. Новий тип драматичного конфлікту у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Говорячи про Чехова-драматурга, обов’язково кажуть про нього як творця нового театру, про його новаторство в створенні сюжету, зображенні персонажів, про підтекст, роль авторських ремарок. Новаторство Чехова – в глибокому психологічному аналізі характерів. Герої його просто живуть, розмовляють, вирішують буденні питання. Чехов писав: “Люди обідають, тільки обідають, а в цей час складається їхнє щастя та розбивається […]...
20. Росія майбутнього (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) І. Росія напередодні серйозних економічних змін початку XX століття в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” (відхід у минуле Росії “дворянських гнізд”, їх мешканців – людей подібних до Гаєва і Ранєвської, непрактичних, непридатних до життя у нових умовах). ІІ. Майбутні хазяї життя. 1. Новий хазяїн життя – купець Лопахін: А) тверде знання Лопахіним, чого він […]...
21. Жанрова своєрідність п’єси Вишневий сад Чехова А. П Тема п’єси “Вишневий сад” – міркування драматурга про долю Росії, про її минуле, сьогодення й майбутнє, причому вишневий сад, “прекрасніше якого нічого на світі ні” (ІІІ), персоніфікує для Чехова батьківщину (“Вся Росія наш сад” (ІІ), – говорить Петя Трофимов). Ідуть у минуле колишні хазяї країни – помісні дворяни, духовно безпомічні й практично неспроможні в економічних […]...
22. Пане Лопахін, адже ви неправі (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) Сидячи за письмовим столом і розмірковуючи над твором, я в думках опинилася на лаві в пустинному харківському парку. Саме в Харків збирався їхати Лопахін після купівлі вишневого саду. І, от чудо, поруч зі мною стоїть саме він – той Лопахін, котрого я собі уявила під час читання “Вишневого саду” А. П. Чехова. Огрядний, акуратний чоловік […]...
23. Дикої й Кабаниха. Основні риси самодурства (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) П’єса “Гроза” займає особливе місце у творчості Островського. У цій п’єсі драматург найбільше яскраво обрисував “мир темного царства”, мир купців-самодурів, мир неуцтва, сваволі й деспотизму, домашньої тиранії. Дія в п’єсі розвертається в маленькому містечку на Волзі – Калинове. Життя тут, на перший погляд, являє собою якусь патріархальну ідилію. Місто весь потопає в зелені, за Волгою […]...
24. Що становить конфлікт п’єси Чехова “Вишневий сад”? Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському суспільстві рубежу XІX-XX століть і позначена боротьба між ними: дворянство, що йде, – Раневская й Гаїв; буржуазія, що піднімається, – Лопахин; нові революційні сили, що йдуть їм на зміну, – […]...
25. “Недотепи” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Художній світ Чехова нескінченно складний, багатогранний, позбавлений будь-якої однолінійність. Письменникові відкрито було все недосконалість життя, зрозумілий був глибокий трагізм людського існування. Тому закономірно, що в п’єсу Вишневий сад входить тема недотепства. Чехов зображує нещасних, страждаючих людей. Коло нездар досить широкий, хоча слово недотепа вживається в п’єсі по відношенню тільки до чотирьох персонажам: Яші, Дуняше, Петі […]...
26. Сюжетні лінії п’єси Чехова “Вишневий сад” Назва п’єси символічно. “Вся Росія – наш сад”,- сказано в Чехова. Ця остання п’єса була написана Чеховим ціною величезної напруги фізичних сил, і простої переписування п’єси було актом найбільших труднощів. Чехів закінчив “Вишневий сад” напередодні першої російської революції, у рік своєї ранньої смерті (1904). Думаючи про загибель вишневого саду, про долю мешканців маєтку, що розоряється, […]...
27. Побут і вдачі купецтва в драмі А. Н. Островського “Гроза” Гроза – явище в природі що очищає й необхідне. Вона приносить із собою свіжість і прохолодь після виснажливої жари, живлющу вологу після суши. Вона несе що очищає, оновлююча дія. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса А. Н. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе […]...
28. Твір на тему: Краса душі Катерини. За п’єсою О. М. Островського “Гроза” Сонце в небі високо, стежина біжить далеко, бреде по ній красна дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари башмаків залізних стоптала, три чавунні посохи зламала і три кам’яні проскури згризла. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати і слухати казку про Фініста – ясного сокола, про його наречену і велике її […]...
29. “Вишневий сад” О. П. Чехова Свою п’єсу “Вишневий сад” сам О. П. Чехов називав комедією. Але адже п’єса-те смутна!.. Так у чому ж справа? Як відомо із самого початку, маєток приречений; приречені й герої – Раневськая, Гаїв, Аня й Варячи – їм не на що жити, не на що сподіватися. Пропонований Лопахиным вихід для них неможливий. Усе для них симвалізує […]...
30. Пьесы А. Н. Островского “Гроза” и А. П. Чехова “Вишневый сад” В обеих пьесах пейзаж удивительно красив, хотя трудно сравнивать захватывающие волжские виды, открывающиеся с того места, где расположен город Калинов, с маленьким по сравнению с великой русской рекой вишневым садом. Огромный, колоритный волжский пейзаж подавляет своей красотой, суровой и могучей. На его фоне человек кажется – мелкой букашкой, ничтожеством по сравнению с необъятной, сильной рекой. […]...
31. Твір на тему: Побут і звичаї купецтва в драмі О. М. Островського “Гроза” Гроза – природне явище, яке очищає атмосферу. Вона необхідна, тому що приносить із собою свіжість і прохолоду після виснажливої жари, цілющу вологу після суші. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса О. М. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе на ній, дали автору багатий […]...
32. “Вишневий сад” Чехова як зразок чеховської п’єси Чеховські оповідання повні ліричного настроя, пронизливаго смутку й сміху. Такі і його п’єси, незвичайні, казавшиеся дивними чеховським сучасникам. Але саме в них яськравіше й глибше всього виявилася “акварельность” чеховських фарб, його проникливий ліризм, що простромлює точність і відвертість. Драматургія Чехова має кілька планів, і те, що говарять герої – аж ніяк не те, що приховує […]...
33. Лопахін – герой комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” На відміну від інших персонажів комедії, чия “перспектива почуттів” іде в минуле (Раневська, Гаєв, Фірс) або в майбутнє (Трофімов, Аня), Л. – весь у “справжньому”, перехідному, нестійкому часу, розімкнутому в обидві сторони ” временнбй ланцюга “( Чехов ). “Хам”, – однозначно атестує його Гаєв. На думку Трофімова, у Л. “тонка, ніжна душа” і “пальці, як […]...
34. Що таке “підводний плин” у п’єсах А. П. Чехова? (на прикладі комедії Вишневий сад) У житті люди часто говорять не те, що думають. У теорії літератури цей неявний, потаєний зміст, що не збігається із прямим значенням фрази, називається “підтекстом”. У прозаїчних добутках передати цей значеннєвий ефект досить легко за допомогою всезнаючого автора-оповідача. Наприклад, у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити? ” (гл.2, VІ) жвава мамаша Марья Олексіївна Розальская звертається […]...
35. Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. […]...
36. Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати…”) Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати…”. Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову картину, […]...
37. Проблема щастя у п’єсі А. Чехова “Вишневий сад” Про п’єси Чехова говорять, що їх проймає якесь відчуття постійного неблагополуччя. Здається, усі герої по-своєму хороші люди, але всі по-своєму нещасливі. Чому? Що таке щастя і чи можливе воно для них? Відповіді на ці питання читач одержує, спостерігаючи за розвитком характерів героїв. Ось Любов Андріївна Раневська приїжджає з Парижа до свого маєтку, стомлена нещасливим коханням, […]...
38. Опис образа Лопахіна в п’єсі “Вишневий сад” От цю зміну суспільних формацій і показав Чехов п’єсі “Вишневий сад”. Представником буржуазії в п’єсі є Лопахин. Він, виходець із простого народу, зумів стати хазяїном життя. “Тільки що от богатий, грошей багато, а коли подумати й розібратися, то мужиком-мужиком”,- говорить він. Лопахин живе в той час, коли над миром панував один пан і бог – […]...
39. Петя Трофімов центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Чехов нібито іронічно ставився до Петі Трофимову, зобразив його “недотепою” і тим самим висловив своє скептичне ставлення до революційного руху. Таку думку абсолютно необгрунтовано. Для того щоб зрозуміти це, треба згадати, хто і за яких обставин назвав Петю “недотепою”. Це говорить Раневська, роздратована тим, що Петя відверто висловив несхвалення її зв’язку з незначним і нечесним […]...
40. Психологізм драми А. Н. Островського “Безприданниця” Кращою психологічною драмою А. Н. Островського по праву вважається “Безприданниця”. Її нерідко зіставляють із “Грозою”, і у відомій мері це справедливо. “Гроза” – головне добуток дореформеної драматургії Островського, “Безприданниця” же вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в обох перед нами розгортається драма неабиякої жіночої натури, […]...