Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”)

Схожі твори:

1. Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою “Пан та Собака’ П. Гулака-Артемовського) Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що “на землю злізла […]...
2. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
3. Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже […]...
4. Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака” Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський. “Пан та Собака” – антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття […]...
5. Осуд несправедливою кріпосницькою суспільства в байці «Пан та Собака» Петро Гулак-Артемовський належить до славної когорти основоположників нової української літератури. Його творчий доробок українською мовою невеликий: кілька байок, притч, віршованих і прозових послань, переклади та переспіви творів світової літератури. У 1818 році в «Українському Віснику» побачили світ «Казка», «Пан та Собака», «Супліка до Грицька К…» Письменник добре знав побут, звичаї селян, тому в образі Рябка, […]...
6. “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XІX століття. Найвизначніша серед байок – байка-казка “Пан та Собака”. Байка “Пан та Собака”, яку сам автор назвав “казка”, перейнята протипанськими настроями, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян, а […]...
7. “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XІX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались с таким же неописанным удовольствием, […]...
8. «Пан та Собака» – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: «Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним удовольствием, как «Знеида» г. Котляревского, […]...
9. Художественная самобытность басни “Пан и собака” Одним из самых ярких произведений Гулака-Артемовского является басня “Пан и Собака”. Жанр басни вообще был достаточно распространенным в литературе XIX века. В своих баснях украинские писатели показывали свое отношение к общественному строю, который господствовал в Украине. В аллегорической форме, часто через образы животных, птиц, растений и предметов баснописцы изображали господ и простой народ, который время […]...
10. Пропав собака… (твір-оголошення) На наших вулицях часто можна бачити оголошення про пропажу домашніх тварин. Хазяї шукають їх і через газети, і за допомогою телебачення, повідомляючи плинним рядком про своє нещастя. Як правило, шукають породистих собак, улюбленців родини, і відповідно оголошення дають від імені родини. Але чи зустрічалося вам оголошення про пропажу собаки, написане від імені мешканців цілого багатоповерхового […]...
11. Микола Джеря незламний борець проти гноблення і насильства Що треба розуміти під “явищами життя”? Так, у вірші “І виріс я на чужині” Т. Г. Шевченко розповідає про таке явище, як закріпачення царським урядом і поміщиками українського селянства. Поет розкриває тему вірша яскравими словами: І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Розповідаючи про ту […]...
12. “У сильного бекилий винен завсігди…” Твір за байкою І. Крилова “Вовк і Ягня” Уявіть собі спекотний полудень. Біля струмка – Ягня. Тільки-но воно нахилилося, щоб водички напитися, як чує грізний голос. Озирнулося бідолашне – Вовк стоїть та й каже: “Як, нахабо, смієш ти мутити потік цей прохолодний мій, напій піском бруднити?..” Серденько у Ягняти затріпотіло. Подивився він довкола – нікого поблизу. Виходить, допомоги чекати нізвідки. А Вовк страшний. […]...
13. Якщо е гроші, можна поступитися словом? Твір за байкою Лафонтена “Зачумлені звірі” Розмірковуючи над байкою французького письменника, я вирішив схожу ситуацію знайти у сучасному житті. Був собі будинок культури. Десятиліттями у ньому працювала бібліотека, гуртки художньої самодіяльності – танців, театральні, музичні; були якісь секції. Але ось будинок культури збіднів. Завод, якому належить приміщення, став банкрутом і вирішив будинок культури продати. Новий господар знайшовся швидко. Процвітаюча фірма, купуючи […]...
14. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і […]...
15. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму та міщанства у повісті “Людина” Людина – це творіння не лише природи, а й суспільства, в якому вона живе. Отже, навколишнє середовище має великий вплив на формування характеру, поведінки та вчинків людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно показала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Ще на початку своєї розповіді вона ніби запитує: чому талановита жінка не може реалізувати […]...
16. Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни у романі О. Гончара “Прапороносці” Звістка про війну ввірвалась у життя Олеся Гончара, коли той був студентом. Маючи можливість евакуюватись, він, однак, пішов у райком комсомолу, щоб стати бійцем добровільного студентського загону. Пройшовши війну, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною, Гончар прагнув якнайскоріше виконати ще один свій обов’язок – обов’язок письменника – “скоріше вилити на папір те, що переповнювало душу”, те, […]...
17. Переказ по повісті А. Конан Дойла “Собака Баскервілів” З історією загадкової смерті старого Баскервіля Холмса та Ватсона познайомив Джеймс Мортімер, колишній лікар сера Чарлза, який прибув до Лондона, щоб зустріти там законного спадкоємця старого баронета – ще одного його племінника, сера Генрі Баскервіля, який приїхав успадкувати його маєток і майно. Джеймс Мортімер, стурбований долею молодого Баскервіля, якому, на його думку, також загрожує небезпека. […]...
18. Осуд бездушності (за оповіданням “Лось”) Оповідання “Лось” присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання – два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. […]...
19. Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. […]...
20. Осуд війни в поезії Олександра Блоку У відмінність від більшості письменників-модерністів Блок із самого початку засудив імперіалістичну війну. Це виявилося вже в тім, що він майже зовсім не відгукнувся на неї, якщо не вважати два вірші, що прямо ставляться до теми війни (“Петроградське небо каламутилося дощем”, “Шуліка), і деякі відзвуки в інших віршах. Основні мотиви в цих добутках – безглузда загибель […]...
21. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
22. Переказ по повісті “Собака Баскервілів”. Частина друга А тепер повернемось до Холмса, який увесь той час, поки Ватсон вів самостійне розслідування, перебував у тіні розповіді. Як же все-таки Холмсу вдалося “вичислити” Степлтона? Те, що сера Чарлза вбили і що зробив це Степлтон, Холмс здогадався ще у Лондоні. Співставивши легенду про прокляття роду Баскервілів з тим, що розповів йому доктор Мортімер стосовно останньої […]...
23. Життєпис людини в покріпаченому суспільстві Твір за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Не-чуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. […]...
24. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, […]...
25. Осуд тоталітаризму у романі “Нескінченний тупик” На відміну від авторів, що писали про экстравертних жахи тоталітарного соціалізму – зовнішніх стосовно людини (війна, в’язниця, табір і т. д.), Галковский оповідає про жахи интроверт-них, що мають морально-психологічні причини, пережитих у душі й так що сильно травмували особистість, що обернулися психоневрозом. Як страшне щиросердечне потрясіння, після якого не хочеться жити, сприймає нормально розвита юна […]...
26. Проблема молодої людини у суспільстві Джерело було не літературне, а реальне, яке відповідало інтересам Стендаля не тільки по своєму суспільному змісті, але і по крайній драматичності подій. Тут було те, чого він давно шукав: енергія і пристрасть. Історичний роман уже був не потрібний. Тепер потрібно інше: правдиве зображення сучасності, і не стільки політичних і суспільних подій, скільки психології і щиросердечного […]...
27. Осуд антигуманної сутності війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” І. Розповідь від першої особи. (Оповідання являє собою монолог юного солдата, який потрапив до шпиталю – колишньої його ж гімназії, після поранення. Така форма емоційно переконливо свідчить про антигуманну сутність війни. Така форма також надає можливість не тільки розповісти про події, але й висловитися з приводу баченого, передати багатство почуттів, думок, асоціацій людини, далекої від […]...
28. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це не […]...
29. Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці (греки), очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли […]...
30. Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” Народ завжди засуджує зрадництво, прагнення відступництвом здобути багатство і владу. Але в суспільстві завжди знаходяться люди, які, нехтуючи своїм народом, стають запроданцями рідної землі. Історична подія – зрада Савою Чалим, начальником надвірних козаків князів Любомирських, своєї батьківщини описується в баладі “Ой був у Січі старий козак…”. Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до […]...
31. Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку” У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина Маруся: Богуславка ризикувала […]...
32. Місце жінки у суспільстві Писати про жінку завжди складно. Складно через те, що маєш сумнів, а чи можна взагалі збагнути жінку в її всевимірності і чим власне вимірюється жінка – красою, добротою, щирістю, а може, пристрастю? Жінкою охоплюється все – від найменших дрібниць до найтонших нюансів. Писати про жінку завжди цікаво. Це як пізнання непізнаного, подорож у невідоме, долання […]...
33. Собака на сене характеристика образу Діани де Бельфлор Діана де Бельфлор – головна героїня комедії. У основі сюжету лежить любов Д., “високородної графині” де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горда і недоступна Д. закохується з ревнощів, дізнавшись про любов Теодоро до служниці Марселе. Зруйнувавши любов Теодоро і Марселы, Д. проте не може бути щаслива зі своїм обранцем. Любов, що народжується, бореться в Д. […]...
34. Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві Споконвічно наш народ прагнув до свободи. Століттями воював з ворогами за свою волю, мріяв про неї, будучи закріпаченим, боровся за неї, будучи поневоленим. Увійшовши до складу Радянського Союзу, український народ думав, що збереже свою свободу. Але не так діялось, як мріялось. Українці в мирний час втратили духовну свободу. Та чи тільки українці… У мирний час, […]...
35. Собака на сіні характеристика образа Діани де Бельфлор Діана де Бельфлор – головна героїня комедії. В основі сюжету лежить любов Д., “високошляхетної графині” де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горд і недоступна Д. закохується з ревнощів, довідавшись про любов Теодоро до служниці Марселі. Зруйнувавши любов Теодоро й Марсели, Д. проте не може бути щаслива зі своїм обранцем. любов, Що Народжується, бореться в Д. […]...
36. Собака на сіні характеристика образа Теодора Теодоро – один з головних персонажів комедії. Секретар графині де Бельфлор закохується у свою пані, довідавшись про її почуття до нього. Любов Діани дарує йому надію на щастя й несподіване піднесення в суспільстві. Захоплений своїми зухвалими мріями, Т. негайно розстається з Марселой, служницею графині Зміни настрою Діани змушують Т. протягом усього дії комедії те мріяти […]...
37. “Лиш Афродіта мені рівня” (роль жінки в сучасному суспільстві) Раніше я мало замислювалася над питанням суспільного становища жінки, вважаючи, що її одвічне призначення – бути берегинею сімейного вогнища. А тим часом чоловіки мітингують у парламенті та на майдані біля нього, їхніми іменами перенасичено технічні видання, чоловічий розум вирішує глобальні проблеми, творить долі людства (і не тільки у позитивному значенні). Та ось мені на очі […]...
38. Собака на сене характеристика образу Теодора Теодоро – один з головних персонажів комедії. Секретар графині де Бельфлор закохується у свою пані, дізнавшись про її почуття до нього. Любов Діани дарує йому надію на щастя і несподіване підвищення в суспільстві. Захоплений своїми зухвалими мріями, Т. негайно розлучається з Марселой, служницею графині. Зміни настрою Діани примушують Т. упродовж усієї дії комедії то мріяти […]...
39. “Собака Баскервілів” Артура Конан Дойля – шедевр детективного жанру Традиція людства – встановлювати пам’ятники на честь видатних особистостей. Завдяки талантові Артура Конан Дойля ми знайомі зі знаменитим детективом Шерлоком Холмсом, пам’ятник якому встановлено на Бейкерстріт, де, за словами письменника, і жив видатний детектив. Серед численних злочинів і таємничих історій, майстерно розплутаних Шерлоком Холмсом, особливо виділяється історія про “Собаку Баскервілів”, в якій переплелися реальність і […]...
40. Роль поета і поезії в суспільстві Твір за поемою Лесі Українки “Давня казка”. У 1899 році у Львові виходить друга поетична книжка Лесі Українки “Думи і мрії”. її відкрила поема “Давня казка”, в якій пристрасно прозвучала тема покликання поета, його обов’язку перед народом. Описуючи зовнішність головного героя поеми, Леся Українка підкреслює, що він був звичайнісінькою людиною: На обличчі у поета Не […]...